32. Економічні умови та особливості виникнення сша.

Наслідками війни за незалежність (1775-1783) стали:

1. Ліквідація феодальних порядків;

2. Можливості для підприємницької діяльності;

3. Звільнення від обмеження міжнародних відносин;

4. Створення умов для розвитку виробництва на основі передової техніки;

5. Формування єдиного місткого внутрішнього ринку, транспортної і грошової системи;

6. Просування кордонів Штатів на захід, аж до Тихого океану

Особливості нагромадження превісного капіталу в США:

1. Інтенсифікація;

2. Міжнародний американо-англо-європейський характер первісного нагромадження капіталу;

3. Експропріяція земель місцевого населення;

4. Завірне походження робочої сили.

Особливості промислового перевороту в США – це застосування водяного колеса, тривале існування мануфактури і фабрик, застосування стандартизації продукції, швидке застосування винаходів.

теорія Чарльза Кері

Ге́нрі Чарлз Ке́рі (англ. Henry Charles Carey, *15 грудня 1793 Філадельфія — †13 жовтня 1879) — один з найвідоміших американських економістів першої половини XIX століття.

Народився в Філадельфії в родині ірландського іммігранта Метью Кері. Згодом очолив батькову видавничу фірму, поєднуючи журналістику з широкими діловими інтересами. Опублікував більше десятка книг і тисячі газетних статей та памфлетів.

У своїй основній роботі «Принципи політичної економії» (англ. The Principles of Political Economy, 1837—1840), він розробив теорію трудової вартості з урахуванням відтворення (вартість визначається не тільки минулими, але й майбутніми витратами праці), яка справила глибоке враження навіть на Маркса. У книзі «Минуле, сьогодення і майбутнє» (англ. The Past, The Present and The Future, 1848) він детально виклав свою теорію ренти і показав, що історична послідовність обробки землі, принаймні, в США, була протилежна запропонованої Давидом Рікардо, а саме, від гірших земель до кращих. Він припустив, що доходи від застосування капіталу до землі характеризувалися зростаючою, а не спадаючою віддачею. Кері не зміг зрозуміти, що це справедливо лише при «граничному рівні екстенсивного використання землі» (застосування однакової кількості капіталу і праці до більшої кількості землі), а не при «граничному рівні інтенсивного використання земельних угідь» (застосування більшої кількості капіталу і праці до ділянки землі однакової площі). Тим не менш, його заперечення не давало спокою багатьом економістам-класикам.

У поглядах Кері простежується антипатія до теорії Томаса Мальтуса та Давида Рікардо, які, на його погляд, перекрутили вчення Адама Сміта. Кері висловлював впевненість у тому, що класична економічна теорія потребує ревізії у світлі американської практики при надлишкових земельних ресурсах і рідкості праці. Вірив у кінцеву гармонію економічних інтересів, особливо стосовно інтересів праці й капіталу з одного боку, та землевласників — з іншого.

Наприкінці 1850-х років він все більше переходив від економічних праць до соціології. У таких книгах як «Принципи суспільної науки» (англ. Principles of Social Science) та «Єдність законів: співвідношення фізичної, суспільної, психологічної і етичної наук» (англ. The Unity of Law: As Exhibited in the Relations of Physical, Social, Mental and Moral Science, 1872) він висловлював поширену серед американських представників суспільних наук того періоду впевненість в тому, що дні спеціальної економічної науки закінчилися.