18. Великі географічні відкриття та їх роль економічна роль. Первісне нагромадження капіталу.

Великі географічні відкриття дали поштовх торгівлі, мореплаванню і промисловості і мали величезне економічне значення. Результатами відкриттів було раптове розширення всесвітнього ринку, суперництво між націями у прагненні оволодіти азіатськими скарбами, колоніальна система. При цьому центр світових торгових шляхів перейшов зі Середземного моря на Атлантичний океан, що мало свої наслідки: піднесення Англії, Іспанії, Португалії, Голландії та Франції.

У результаті з колоній до Європи хлинуло велика кількість золота і срібла.. У зв'язку з цим відбулася так звана революція цін - різке зростання цін на сільськогосподарські і промислові продукти

Великі географічні відкриття значно розширили світовий ринок, послужили змінами в економіці та соціальній структурі суспільства багатьох країн світу. Так, революція цін стала новим чинником первісного нагромадження капіталу.

Процес первісного нагромадження капіталу забезпечив усі необхідні умови для переходу від переважно натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробництва:

• звільнення основної маси робітників від особистої, феодальної залежності

• відокремлення робітників від засобів виробництва

• концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у руках у підприємців;

• наявність ринків постійного збуту продукції.

Основними джерелами нагромадження капіталів стали:

• зовнішня торгівля

• система протекціонізму, державні позики, податки;

• пряме пограбування колоніальних володінь і залежних земель,

• організація в колоніях (в Америці) рабовласницького, плантаторського господарства;

• жорстокі методи поневолення та пограбування корінного населення Африки, Азії, Північної і Південної Америки;

Отже, процес первісного нагромадження капіталу це історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва, процес примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї ро­бочої сили.

19.Розвиток мануфактурного виробництва в країнах західної Європи та на українських землях

Мануфакту́ра - форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці.

Мануфактурне виробництво і його особливості в Україні.

Мануфактури, які використовують примусову працю (вотчинні, посесійні) поступово витісняються тими, що використовують працю вільнонайману. Цей процес особливо прискорився з початком промислового перевороту, який в Україні розпочався в цукровій та горілчаній промисловості в 40-х роках XIX ст.

Було 4 типи мануфактур:

1)Казенна – використовувались приписні і державні селяни;

2)Посесійна – виникає у 18 ст у період правління Петра Першого і передбачає умовне володіння , використовує примусову працю приписних селян, поширена в галузях важкої індустрії, належить до кріпосного типу мануфактур;

3) Вотчинна мануфактура – підприємство , що виникає в 17 ст., у великих маєтках – вотчинах російської імперії, займається переробленням сировини , що виробляється в маєтках, належить до кріпосної мануфактури , в Україні до вотчинної мануфактури відносять суконну , цукрову;

4) Купецька – виникає в Росії в 17 ст., базується на вільнонайманій праці, належить купцям, належить до капіталістичного типу мануфактур.

Історія мануфактурного виробництва у провідних країнах Західної Європи

Історія генези індустріальних країн Західної Європи тісно пов’язана з розвитком мануфактурного виробництва в XVI—XVIІІ ст., від якого в значній мірі залежав економічний розвиток країн у цілому.

З середини XVIІ ст. мануфактура стає панівною формою виробництва, охоплюючи все більшу кількість випуску різних видів товарів та поглиблюючи міжнародний поділ праці. Галузевий склад мануфактур у значній мірі визначався природно-географічними умовами та історичним розвитком тієї чи іншої країни. Так, в Англії в основному переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобудівельні мануфактури; у Німеччині — гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії — текстильні та суднобудівельні.

Розвиток мануфактурного виробництва викликав погіршання умов праці робітників..

Значний внесок у розвиток мануфактурного виробництва зробили перші буржуазні революції в Західній Європі та США, які створили умови для приходу до політичної влади буржуазії, яка прийняла закони, спрямовані на подальший розвиток мануфактурного виробництва.

20.Передумови виникнення та методологічні принципи меркантилізму.

Головні передумови генезису меркантилізму:

• поступове витіснення натурального господарства товарним;

• інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі, виникнення світового ринку, започатковане великими географічними відкриттями XV—XVI ст.;

• ліквідація політичної роздробленості у західноєвропейських країнах;

• поглиблення суспільного поділу праці, виникнення мануфактурного виробництва, створення великих підприємств, зорієнтованих на зростаючий ринковий попит та задоволення експортних потреб;

• розширення сфери діяльності та кардинальна зміна ролі торговельного капіталу,;

• розвиток наукового знання, започаткований першою науковою революцією XVI—XVII ст.;

• посилення прикладного значення наукової діяльності;

• ліквідація ідеологічної монополії релігійного мислення.

Методологічні принципи меркантилізму

• відсутність системного аналізу усіх сфер економіки;

• трактування грошей як найвищої і абсолютної форми багатства;

• аналіз зовнішньої торгівлі як джерела багатства;

• пошук шляхів збагачення нації на основі нееквівалентності зовнішньоторговельного обміну та антагонізму економічних інтересів конкуруючих на світовому ринку держав;

• вмотивування процесу становлення національних держав, необхідності сильної централізованої влади та активної діяльності уряду з накопичення багатства країни у грошовій формі;

• трактування сфери виробництва, як передумови успішного розвитку торгівлі;

• обґрунтування необхідності забезпечення високої зайнятості населення на основі переконання, що імпортні товари є капіталомісткими, а експорт готових виробів передбачає інтенсивне використання праці.