65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.

До найважливіших умов існування громадянського сус­пільства можна віднести такі:

● автономність стосовно держави, що передбачає наявність правового механізму, який захищає його від прямого втручання з боку держави, реальні гарантії особистих прав і свобод;

● наявність вільних і самостійних громадян як основ­них факторів політики;

● різноманітність структурних елементів, у тому числі організацій і інститутів, через які різні групи виражають свої інтереси;

● здатність до колективних дій і самоорганізації: актив­ність громадян не обмежується тільки періодичним голосуван­ням на виборах, а проявляється в ініціативних рухах, у ство­ренні різноманітних недержавних асоціацій тощо; показником здатності громадянського суспільства до самоорганізації є ба­гатопартійність; партії покликані „відфільтрувати” інтереси різних соціальних груп і втілити їх у конкретні рішення держа­вної влади, тим самим громадянське суспільство є джерелом законів;

● відносини солідарності, які урівноважують конкурен­цію і потенційну конфліктність груп інтересів, самого суспільс­тва; це проявляється у створенні недержавних благодійних ор­ганізацій, в участі громадян у суспільно-корисних видах діяль­ності;

● обмеження соціальних конфліктів цивілізаційними кордонами;

● багатоукладна ринкова економіка як основа незалеж­ності громадян від держави.

Елементами політичної структури громадянського сус­пільства виступають недержавні політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські організації і суспільні рухи,органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації.

Політичні відносини як відносини з приводу влади притаманні і громадянському суспільству,однак у ньому вони не є державно-політичними і виступають як відносини між недержавними політичними інститутами. Найважливішим політичним інститутом громадянського суспільства є політичні партії.

Інституціональними елементами структури громадян­ського суспільства є багатоманітні громадські організації. Політичними інститутами є ті з них, які тією чи іншою мірою впливають на здійснення державної влади, тобто виступають як групи інтересів. Групами інтересів є передусім громадсько-політичні організації — професійні, жіночі, молодіжні, ветеранські тощо.

Управлінська діяльність в адміністративно-територіальних одиницях держави — областях, районах, містах тощо — поділяється на місцеве управління і місцеве самоврядування.

Важливим політичним інститутом, за допомогою якого громадянське суспільство справляє істотний вплив на державу, є засоби масової інформації.

66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.

Сьогодні в Україні паралельно з формуванням правової держави відбувається станов­лення громадянського суспільства. Цей процес проходить у всіх сферах суспільного життя.

Економічною основою становлення громадянського суспільства в Україні є формування недержавних форм власності. Економічні перетворення зумовлюють відповідні зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства. Суть цих змін полягає у формуванні класів дрібних, середніх і великих власників засобів виробництва. У часи економічних перетворень і розбудови держав­ності в Україні незначна частина її населення зуміла казково розбагатіти, причому не завдяки розвитку виробництва, вкладенню власного капіталу, а за рахунок перерозподілу власності, використання бюджетних коштів, наданих державі іноземних кредитів, викачування грошей із співвіт­чизників. Формування середнього класу, як однієї з основних цілей соціально-економічних перетворень, досягти не вдалося.

Становлення політичної сфери громадянського суспіль­ства проявляється передусім у формуванні його політичних інститутів — політичних партій, груп інтересів, органів місцевого самоврядування, недержавних засобів масової інформації. Поки що ці інститути не стали засобами дієвого впливу громадянського суспільства на державу.

Ще одним напрямом становлення громадянського сус­пільства в Україні є виникнення численних недержавних засобів масової інформації — періодичних друкованих видань, радіо-, теле-, відеопрограм та інших форм поши­рення масової інформації.

Нинішній стан взаємодії громадянського суспільства й держави характерний більшою мірою для авторитарного, ніж для демократичного, політич­ного режиму.