- •1. Вкажіть основні віхи становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Поясніть, в чому полягає відмінність політології як науки від політології як навчальної дисципліни.
- •3. Назвіть ключові політичні ідеї Марсилія Падуанського
- •Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї мислителів Реформації (м. Лютер, м. Мюнцер).
- •5. Чому мислителя епохи Відродження н. Макіавеллі вважають основоположником політичної науки Нового часу?
- •6. З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету ж. Бодена.
- •З’ясуйте сутність теорії розподілу влади ш. Монтеск’є
- •8. З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету ж.-ж. Руссо
- •9. Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї т. Джефферсона
- •Назвіть ключові ідеї марксистської політичної теорії.
- •Які основні суспільно-політичні ідеї знайшли своє відображення у “Повчанні” Володимира Мономаха?
- •Назвіть представників та провідні ідеї ліберального напряму української політичної думки другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї націонал-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї консервативного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та провідні ідеї націоналістичного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •17. Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини хх ст.
- •18. З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” в. Винниченка.
- •19. Якими особливостями характеризувалась суспільно-політична думка підрадянської України у 1960 – 1980-х рр.
- •20. З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.
- •З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.
- •22. Розкрийте зміст теологічного, натуралістичного і соціального підходів пояснення політики.
- •23. Назвіть та поясніть функції політики.
- •24. Поясніть, що означають такі властивості політики, як: універсальність, інклюзивність, атрибутивність.
- •25. Що означають та за якою ознакою виокремлюються такі групи суб’єктів політики, як: соціальні, інституціональні та функціональні?
- •З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.
- •Які існують типології політичних конфліктів у сучасній науковій літературі?
- •Дайте визначення політичної діяльності, поясніть, які виокремлюють в ній аспекти та рівні.
- •Що представляють собою нижчий та вищий рівні політичної діяльності? Наведіть приклади їх форм.
- •Дайте визначення політичної поведінки та здійсніть її типологію за м.Вебером та г.Алмондом.
- •Дайте визначення політичної влади та вкажіть її функції.
- •З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.
- •Назвіть та поясніть особливості політичної влади.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте утилітарні, примусові (силові) і нормативні ресурси
- •Поясніть форми здійснення політичної влади: панування, керівництво, управління, контроль.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте економічні, соціальні, духовно-інформаційні ресурси
- •Дайте визначення політичної системи суспільства та назвіть її складові елементи
- •39. Що таке політична система суспільства і які функції вона виконує?
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
- •Назвіть та поясніть закономірності функціонування політичної системи суспільства.
- •Які існують типології політичних систем в сучасній науковій літературі?
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •В чому полягає суть реформи політичної системи України?
- •Дайте визначення держави як політичного інституту, назвіть і поясніть її істотні ознаки
- •Що таке парламент, які його функції у суспільстві та як він співвідноситься з явищем парламентаризму?
- •Дайте визначення понять: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим.
- •Охарактеризуйте абсолютну монархію як форму державного правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Охарактеризуйте парламентську форму правління.
- •Що представляє собою така форма державного устрою як федерація?
- •Назвіть сутнісні ознаки конфедерації.
- •Вкажіть, якою є Україна з точки зору форми правління, форми устрою, політичного режиму.
- •Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •61. Що таке пряма і представницька демократія?
- •62. Дайте визначення правової держави і назвіть її основні принципи.
- •63. Поясніть, як співвідносяться між собою принципи правової і соціальної держави.
- •64. Що таке соціальна держава, на чому вона грунтується та що забезпечує?
- •65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.
- •66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
- •Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.
- •Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
- •Що представляють собою кадрові, масові та непрямі партії, за м.Дюверже?
- •Які типології політичних партій існують в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте політичні партії України за ідеологічним спрямуванням.
- •Що прийнято розуміти під партійною системою, які типи партійних систем розрізняють, за Дж.Сарторі?
- •З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •Що представляє собою пропорційна виборча система та її різновиди?
- •В чому полягає суть змішаної виборчої системи?
- •Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
- •Сформулюйте “три соціологічні закони” взаємодії виборчих і партійних систем, за м.Дюверже.
- •Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).
- •Назвіть та поясніть концепції політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її основні елементи.
- •Які типології політичних культур поширені в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте патріархальний, підданський та активістський типи політичної культури, за г.Алмондом і с.Вербою.
- •Назвіть особливості громадянської політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
- •Поясніть зміст фаз політичної соціалізації: політичної адаптації та інтеріоризації.
- •Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
- •Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
- •Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
- •Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
- •Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Дайте характеристику антерпренерської системи відбору еліт та системи гільдій.
- •Що таке бюрократія? Вкажіть, які типи бюрократії виділяв м. Вебер.
- •Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.
- •101. Дайте визначення політичного лідера. Здійсніть порівняльну характеристику політичного лідера та керівника.
- •102. Які типології політичних лідерів поширені в сучасній науковій літературі?
- •103. Дайте характеристику цезаристського, плутократичного, популістського, професійного типів політичного лідера.
- •104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.
- •105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.
- •106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.
- •107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
- •108. Що таке політичний екстремізм як ідейно-політична течія і які виокремлють його різновиди?
- •109. Покажіть, як здійснюється взаємовплив різних політичних ідеологій: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократизму, фашизму, анархізму.
- •110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
- •112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
- •113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
- •115. Що представляє собою національна безпека, її об’єкти та виміри?
- •116. З’ясуйте суть економічної, політичної, військової та інформаційної національної безпеки.
- •117. Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.
- •118. Дайте визначення міжнародної і зовнішньої політики, назвіть їхніх суб’єктів.
- •119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.
- •120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.
- •121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.
- •122. Дайте визначення глобальних проблем сучасності, назвіть критерії їх виокремлення та основні групи.
Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес формування нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадження інституту президентської влади, поділу політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.
Із точки зору особливостей її загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:
відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися на нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т. ч. й в середині державного механізму;
система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;
молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;
централізована з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;
система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;
перехідна від закритої до відкритої;
система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.
Із точки зору особливостей політичної природи існуючої в Україні системи політичних інститутів політична система України характеризується як:
перехідна від неправового до правового типу;
легітимна для більшості населення;
перехідна до втілення консенсуальної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронтаційної моделі);
миролюбна, неагресивна;
позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";
світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
етатизована (одержавлена);
система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури ", нової "номенклатури", "нуворишів" та ін.
В чому полягає суть реформи політичної системи України?
Україна, як й інші постсоціалістичні країни, перебуває на етапі трансформації своєї суспільно-політичної системи. Йдеться про перехід від авторитарно-тоталітарного суспільно-політичного устрою з планово-розподільчою економікою до демократичної, соціальної, правової держави з вільною ринковою економікою, а в майбутньому — до високорозвинутого громадянського суспільства.
За роки незалежності Українська держава утвердилася за всіма формальними вимірами: незалежність, суверенітет і недоторканність кордонів визнано світовим товариством; Україна стала рівноправною учасницею багатьох міжнародних організацій і об'єднань, у т. ч. і Ради Європи; укладено угоди про співробітництво з провідними міжнародними союзами — ЄС і НАТО; набуто без'ядерного статусу; урегульовано конфліктні ситуації стосовно статусу Криму, базування Чорноморського флоту РФ; послідовно утверджуються ринкові засади в економіці, стабільною є національна валюта. У суспільно-політичному житті відбулася демонополізація ідеологічної сфери, формується багатопартійна система, діють структури громадянського суспільства (громадські об'єднання, недержавні аналітичні центри, незалежні ЗМІ).
Україна завершила початковий етап перехідного періоду — проголошення незалежності, набуття атрибутів державності — і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів у політичній та економічній сферах, досягнення високих стандартів у соціальному розвитку. Незалежна Україна, подолавши складний конституційний процес — від Декларації про Державний суверенітет України (16 липня 1990 року), укладення Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою України (8 червня 1995 року) до прийняття 28 червня 1996 року Конституції України та Закону України „Про внесення змін до Конституції України” (8 грудня 2004 року), — обрала демократичний тип суспільно-політичного устрою. Україна набуває контурів сучасної повноцінної, цивілізованої держави. Проте становлення її політичної системи та інститутів громадянського суспільства відбувається складно, суперечливо, на тлі перманентних криз у політичній, економічній, соціальній і духовній сферах.
Перехід від авторитарно-тоталітарної системи суспільного устрою до демократичного суспільства і правової держави розпочався в Україні, як і в інших республіках колишнього Радянського Союзу, із створення нової політичної системи. На початковому етапі Україна прагнула створити соціально-політичні інституції за європейським зразком. Наблизилася до рівня професійного парламенту Верховна Рада України, у системі державної влади створено такі нові органи, як інститути Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Конституційний Суд України, Вища рада юстиції, обласні, районні державні адміністрації. Проте відсутність системного підходу до формування політичних структур спричинила протистояння різних гілок влади, зрештою, призвела до кризи влади загалом, відчутного зниження авторитету влади у населення.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Конституції України” Україна є парламентсько-президентською республікою. Носій суверенітету і єдине джерело влади в ній — народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Йдеться про те, що легітимність влади виходить від народу, який через вибори виявляє свою волю владним структурам і через вибори контролює їх. За територіальним і адміністративно-територіальним устроєм Україна є унітарною державою, про що свідчать єдина Конституція, єдине громадянство, єдина система права, єдина судова система, єдина система органів державної влади. Державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція визначає і гарантує самоврядування — тип соціального управління, за якого громадяни самі ведуть свої справи, спільно приймають рішення і спільно їх реалізовують.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, конституційний склад якої — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, обраних на основі загального, рівного і прямого виборчого права за пропорційною системою. Обирається вона на 5 років, працює в режимі чергових і позачергових сесій. Організаційними формами парламентської діяльності є робота комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних комісій (створюються для підготовки і попереднього розгляду окремих питань), партійних фракцій у парламенті, позафракційних груп.
До повноважень Верховної Ради України належать: внесення змін до Конституції України; призначення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України; затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього; визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики; призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту)таін.
Згідно з Конституцією главою держави з правом виступати від її імені є Президент України. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає позачергові вибори до
Президент України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України входять до його компетенції: вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України; вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Голову служби безпеки України, Генерального прокурора України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третину Конституційного Суду України.
Конституція України передбачає припинення повноважень Президента України внаслідок відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення його з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. За довгострокового припинення повноважень Президента України виконання його обов'язків на період до обрання і вступу на пост нового Президента покладається на Голову Верховної Ради України.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Він є відповідальним перед Президентом України, підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри. Роботою Кабінету Міністрів України керує Прем'єр-міністр України. Кабінет Міністрів організовує свою роботу на основі Програми діяльності Уряду, схваленої Верховною Радою України. Відносини Верховної Ради з Кабінетом Міністрів України визначаються відповідними законами, які Уряд зобов'язаний неухильно виконувати. Верховна Рада здійснює фінансовий контроль за діяльністю Уряду шляхом затвердження Державного бюджету і прийняття рішення щодо звіту про його виконання.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Якщо голові районної чи обласної державної адміністрації висловили недовіру дві третини депутатів від складу відповідної ради, то Президент України приймає рішення про його відставку.
Новим соціальним інститутом для України є місцеве самоврядування.
Винятково важливу роль у процесі формування владних структур відіграють політичні партії, оскільки багатопартійність є невід’ємним елементом політичної системи.
Підсумовуючи зазначимо, що Україна обрала демократичний тип політичної системи.