67. Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.

Термін „партія ” (від лат. рагtіо - ділю, розділяю) у перекладі з латини означає частину якоїсь великої спільноти. Політична партія – це організована частина суспільства, члени якої об'єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. У Законі України „Про політичні партії в Україні ” політична партія визначається як „зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах”.

Базові параметри:

1. Ідеологія;

2. Політична платформа;

3. Організаційні структури, яка визначає принципи членства і внутрішню субординацію партійних об’єднань;

4. Методи і засоби діяльності;

5. Соціальна база і ректорат.

67. Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?

За визначенням М. Вебера, партії у своєму розвитку пройшли три стадії: аристократичне угрупування, політичний клуб, масова пар­тія. Проте ці стадії пройшли лише дві англійські партії – лібералів і консерваторів. Більшість політичних партій формувалися як масові.

На першому, аристократичному, етапі партії були своєрідними кланами, згрупованими довкола правлячої верхівки. До них входили вибрані члени найближчого оточення правителів. Етап політичного клубу пов'язаний із ускладненням соціально-політичної структури суспільства, виникненням плюралізму і конкуренції у сфері політики. Партії набувають чіткішої організації та ідейно-політичної побудови. Із клубних структур виникло чимало буржуазних політичних партій. У другій половині XIX ст. у Європі виникають масові партії, які характеризуються великою кількістю членів, більшою організованістю, впливовістю на широкі верстви суспільства. Першою масовою партією було створене у 1861 р. Ліберальне товариство реєстрації виборців в Англії.

Посиленню ролі партій у політичному процесі в XIX–XX ст. сприяло декілька причин:

• формування елементів демократизму у сфері суспіль­ного управління, тільки система, що допускає різні думки (іде­ологічний плюралізм), могла стати основою для політичних партій;

• усвідомлення великими соціальними групами (бур­жуазія, пролетаріат, селянство, інтелігенція, жителі колоній, нації тощо) спільності своїх внутрішніх інтересів і бажання їх реалізувати;

• розширення виборчих прав громадян, оформлення політичного плюралізму, а також необхідність проведення ви­борчих кампаній і агітації за конкретних кандидатів.

69. Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?

Партії можуть виникнути:

• з електоральних структур: асоціацій з реєстрації ви­борців (Ліберальна і Консервативна партії Великобританії), комітетів на підтримку конкурентних кандидатів (Республікан­ська і Демократична партії США);

• з парламентських фракцій;

• з ініціативи суспільних організацій: профспілок, еко­логічних, молодіжних рухів тощо; типова в цьому плані історія британської лейбористської партії, створеної за ініціативою Конгресу тред-юніонів (профспілок) у 1899 р. У створенні вла­сних партій бувають зацікавлені й інші організовані корпора­тивні групи інтересів – союзи підприємств, аграрні об'єднання, релігійні етнічні общини.

Крім того, в літературі виділяють й інші способи фор­мування партій. Залежно від того, як ініціюється створення, партії виділяють:

• шлях „зверху” – це коли члени партії рекрутуються з чиновників державного апарату, членів політичної еліти, з пар­ламентських груп або партійних функціонерів після розколу якої-небудь партії;

• шлях„зверху” – суттєву роль відіграють маси, які оріє­нтуються на ту чи іншу доктрину або лідера;

• комбінований шлях, який поєднує риси двох перших способів.

Значущість партій для політичного життя розкривається у функціях, які вони виконують стосовно суспільства і держа­ви. В їх числі:

• активізація і інтеграція великих суспільних верств;

• артикуляція, тобто перетворення розмитих думок лю­дей у конкретні пакети вимог і їх озвучення та агрегація інтере­сів, тобто погодження вимог певних верств населення, їх офо­рмлення у політичні програми;

• політична соціалізація і формування суспільної дум­ки;

• розробка політичної ідеології і програм розвитку сус­пільства;

• рекрутування у політичну еліту і висування лідерів; у багатьох державах уряди і представницькі органи формуються з членів великих політичних партій, а президенти і прем'єр-міністри, як правило, очолюють правлячі партії;

• мобілізація виборців на виборах;

• участь у боротьбі за державну владу через вибори;

• здійснення державного управління з приходом до влади або контроль за діяльністю влади;

• рекрутування нових членів партії.