3. Деякі зауваження щодо власності колишнього срср за кордоном

Нині за кордоном знаходиться 6 видів майна колишнього СРСР:

 майно держави та її органів;

 вклади держбанку та зовнішньоторговельного банку СРСР;

 експортні товари;

 судна й літаки, які в момент проголошення незалежності України знаходились за кордоном;

 майно, яке залишилось за кордоном після здійснення націоналізації;

 активи, що перейшли до СРСР як репарації після другої світової війни.

Вищезгадане майно постійно збільшується. У грудні 1995 року уряд Російської Федерації видав Постанову №1211 про інвентаризацію власності РФ за кордоном. Інвентаризація – перерахування власності. За Постановою держкоммайну РФ доручено, за домовленістю із зацікавленими федеральними органами затвердити методику, яка б установлювала порядок оцінки зазначеного майна. Ця методика все ще залишається незатвердженою. Ще у 1992 році була укладена спеціальна угода про розподіл усієї власності колишнього СРСР за кордоном, в якій передбачалась доля (%) кожної держави-наступниці СРСР. Українська доля складала 18,2%.

Тема 7. Захист аворських та суміжних прав у міжнародному приватному праві

1. Поняття авторських прав. Немайнові й майнові права авторів.

2. Авторські та суміжні права.

3. Захист прав іноземців у національному законодавстві України.

4. Захист прав громадян України за кордоном.

5. Деякі зауваження щодо інтересів виробників фонограм.

1. Поняття авторських прав. Немайнові й майнові права авторів

Треба розмежовувати авторські й суміжні права та права промислової власності, що у сукупності становлять право інтелектуальної власності.

Спочатку права інтелектуальної власності розглядалися в руслі необхідного захисту інших осіб від зловживання правом автора. У часи французької революції з концепцією природного права виникла концепція інтелектуальної власності – право творця на результати своєї інтелектуальної діяльності.

В авторському праві принцип “Lex rei sitae” (прикріплення права до речі), розривається. Авторське право має територіальний характер дії й діяло лише на території держави, на якій був створений твір. Постала необхідність відновлення й застосування права власності на території двох й більше держав (здійснення прикріплення права власності до речі). Й вирішили створити територію, в якій би відбувалось прикріплення права автора до речі.

Інакше можна сказати, що авторське право діє на території суверена, де твір створений. Для захисту твору на території іншої держави цій державі необхідно прийняти певні нормативні акти, щоб на її території охоронялись авторські права цього автора.

Відмінності авторського права від речового:

 територіальна сфера дії;

 авторське право розщеплюється на два види:

 майнові права авторів – підкоряються загальним принципам права власності;

 немайнові права – певний статус, який є підставою виникнення права власності (ще до створення твору автор здійснює певні дії, щоб цей твір з’явився). Немайновими правами є:

 право авторства на твір;

 право використовувати твір або надавати право на його використання іншим особам, але за своїм ім’ям, під псевдонімом або анонімно;

 право на обнародування твору;

 право на захист твору – застосовується режим твору, який не охороняється. Наприклад, американець привіз в США французький твір й видав англійською мовою, але він має видати цей твір лише під ім’ям французького автора;

 право на захист репутації автора;

 особливим право є право на доступ до своїх творів образотворчого мистецтва – рішення, за якими це право автора захищається зводиться до доступу автора до твору, якщо той знаходиться у приватній колекції.

 поряд з авторським правом і у зв’язку з ним виникають суміжні права. Вони мають дві особливості:

 ґрунтуються на використанні чужих авторських справ;

 тим не менш виникають як наслідок творчої діяльності. У підґрунті цієї різновидності творчої діяльності лежить право на використання вже обнародуваних творів літератури й мистецтва.