5. Уніфіковані норми міжнародних торговельних контрактів

З питань купівлі-продажу товарів укладена Гаазька конвенція про право, застосоване до міжнародної купівлі-продажу рухомих матеріальних речей (1955). У 1964 році прийнята Гаазька конвенція про одноманітний закон про укладення договорів про міжнародну купівлю-продаж товарів(пр укладення договорів) й Гаазька конвенція про одноманітний закон щодо міжнародної купівлі-продажу товарів.(Гаазька конвенція про купівлю-продаж)

Україна не є учасником цих Конвенцій. 14 квітня 1980 року у Відні прийнята Конвенція ООН про міжнародний купівлю-продаж товарів, у статті 99 якої – держави, які надають згоду на обов’язковість для них положень Конвенції, беруть на себе зобов’язання денонсувати Конвенцію 1955 року, якщо вони є її учасниками. У Конвенції 1980 року беруть участь 169 держав, набрала чинності 1 січня 1988 року, Україна ратифікувала 23 серпня 1989 року, з 1 лютого 1991 року – чиною для України.

Складається із 101 статті, розподілених на 4 частини: сфера дії Конвенції, укладення договорів, питання купівлі-продажу товарів, заключні положення.

З питань позовної давності в 1974 році в Нью-Йорку прийнята Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, розроблена під егідою UNCITRAL. Набула чинності з 1 серпня 1988 року, 19 липня 1993 року – Україна ратифікувала її, з 1 квітня 1994 – є чиною для України. Також до Конвенції прийнято Протокол від 11 квітня 1980 року, який доповнює Конвенцію. Україна ратифікувала текст Конвенції з поправками, але Протокол не ратифікувала.

Гаазька конвенція 1986 р. про право застосовне до міжнародної купівлі-продажу товарів встановлює як генеральну привязку автономію волі сторін. Субсидіарна – закон держави продавця коли воля сторін не явно виявлена.

На регіональному рівні 1980 р в ЄС прийнята Римська конвеннція про право застосовне до договірних зобовязань. Вона закріпила необмежену автономію волі.

Положення конвенціїї є обовязковими в усіх державах- членахумова для застосуцвання конвенції спір розглядається в сжді держави-учасниці, навіть ящо обидві сторони не наежать до держав-учасниць.

Типові форми контрактів набули широкого розповсюдження. У США 47% договорів укладаються щодо імпорту й 1/3 щодо експорту. Спочатку вони уніфіковувалися на національному рівні. Європейська комісія ООН розробила загальні умови поставки, які застосовуються або на типовому бланку або укладаються договори з посиланням на стандарт.

Уніфіковані правила й звичаї для документарних акредитивів (у редакції 1993 року №500). Інкотермс (1980), уніфіковані правила інкасо (1978). В 1995 році видана Постанова Кабінету міністрів України про форми платіжних документів, які застосовуються в Україні. В 71 статті Кодексу торговельного мореплавства зазначається – капітан судна може піддати тіло мертвого морю згідно з морськими звичаями, якщо людина померла, а до місця призначення ще дуже далеко.

Тема 2. Договори перевезення у міжнародному приватному праві

1. Особливості й види міжнародних перевезень.

2. Міжнародні залізничні перевезення.

3. Міжнародні автомобільні перевезення.

4. Міжнародні повітряні перевертня.

5. Міжнародні морські перевезення.