89.Якщо в онтології Гоббса світ це сукупність тіл, то яке місце в світі займає душа людини?

Яку позицію в питанні про відношення філософії до релігії займав Гоббс? Чи був він атеїстом? Деякі, говорить Фейєрбах, небезпідставно вважали англійського філософа атеїстом. Насправді, по його переконанню, лише тілесне, тобто матеріальне, існує реально. Безтілесну, нематеріальну субстанцію навіть в думках не можна собі уявити. Бог – поняття загальне, а всяке загальне поняття, з погляду номіналіста Гоббса, не має ніякого реального змісту. Тому для характеристики бога звичайно користуються різними негативними визначеннями. Позитивне, істотне – належить атеїзму, порожнє і невизначене – теїзму. Отже, хоча Гоббс і не «заперечує бога, але його теїзм, – писав Фейєрбах, – по суті, за змістом… є атеїзм, його бог лише негативне єство або, вірніше, не єство».

Гоббс виводив «природу людини» з життєвих потягів і практичних інтересів людей, з їх «природних імпульсів» до самозбереження, багатства, шани, слави. Люди діють, по Гоббсу, «ради любові до себе, а не до інших» і керуються, як правило, егоїстичними устремліннями. Тому і виникають відносини суперництва і ворожнечі між людьми, покласти край яким може і повинне встановлення могутньої державної влади, введення чітких законів, обов'язкових для всіх без виключення громадян.

90. Якщо по Платону існує «світ ідей», то звідки, на вашу думку, вони там беруться?

Згідно з ученням Платона існують надприродний світ ідей і світ чуттєвих речей. Первинним він вважав світ вічних, незмінних, самодостатніх (божественних, мудрих, досконалих) ідей-сутностей, а вторинним, похідним — чуттєвий світ, окремі предмети якого є блідими копіями відповідних ідей: прекрасні речі існують тому, що є ідея прекрасного; благо існує, оскільки є ідея блага і т. д. Ідеї, за Платоном, не тільки загальне (рід) начало, причина, а і образ та зразок.

Світ ідей для людини як чуттєвої, тілесної істоти недоступний. Проте в ній існує безсмертна душа, розумна і вища частина якої причетна до світу ідей. Будучи обтяженою нерозумною частиною, яка, поєднуючись із тілом, стає його рабом, душа забуває про своє колишнє існування у світі ідей. Тому пізнання є нагадуванням того, що закладено в людині. Тобто людина розвиває одвічно притаманні своїй душі потенції, якості, а виховання лише оформляє, розкриває їх.

1. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної і суб’єктивної реальності. Структура свідомості. Свідоме і несвідоме. Самосвідомість.

2. Антична філософія. Стихійна діалектика грецьких мислителів.

3. Взаємозв’язок міфології, релігії та філософії

4. Гносеологія. Загальний зміст і форми пізнавальної діяльності.

5. Дуалізм Рене Декарта. Декартівський метод сумніву.

6. Закон взаємного переходу кількісних змін і якісних.

7. Закон єдності і боротьби протилежностей – ядро діалектики

8. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики.

9. Західна філософія 20 ст. Проблема ірраціонального. «Філософія життя» Ф.Ніцше.

10. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.

11. Марксистська філософія. ЇЇ роль у розвитку філософської думки.

12. Німецька класична філософія. Діалектичний метод і історизм Ф.Гегеля.

13. Німецька класична філософія. І.Кант: критичність, трансцендентальність.

14. Німецька класична філософія. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

15. Німецька класична філософія. Натурфілософія Шеллінга. Тотожність об’єкта і суб’єкта

16. Німецька класична філософія. Суб’єктивний ідеалізм Фіхте.

17. Основні атрибути матерії. Матерія і рух. Різноманітні форми руху та їх співвідношення.

18. Предмет і метод філософії. Її функції.

19. Проблема істини у філософії. Характеристики істини. Критерії істини. Діалектика відносної і абсолютної істини.

20. Проблема людини у філософських роздумах Сковороди. Ідея спорідненої праці.

21. Проблема сутності і існування, відчуження і свободи, життя і смерті у філософії екзистенціалізму

22. Психоаналіз Фрейда. Проблема несвідомого та свідомого та її значення для філософії

23. Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі та Д.Юма. Загальна характеристика

24. Філософія нового часу. Сенсуалізм і раціоналізм

25. Філософія Середньовіччя. Містика і схоластика. Номіналізм і реалізм.

26. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Періодизація історії філософії

27. Гуманістична орієнтація філософії і пошук засобів дійсного утвердження гуманізму.

28. Філософська концепція людини. Роль праці і мови у формуванні свідомості.

29. Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття.

30. Філософські ідеї Френсіса Бекона. Вчення про ідоли та його значення

31. Августин Блаженний. Його вплив на середньовічну філософію.

32. Атомізм Демокріта і Епікура. Значення атомізму.

33. богословська концепція томи Аквінського.

34. Вчення про активну форму Арістотеля.

35. Гносеологічний оптимізм і песимізм.

36. Діалектика та її антиподи. Софістика. Еклектика. Метафізика

37. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнані.

38. Економічна, соціальна і духовна сфера життя людей. Діалектика взаємодій.

39. Зміст і форма сутність і явище.

40. Матеріаліз Т. Гоббса

41. Матеріальне і духовне виробництво. Продуктивні сили суспільства. Їх будова і склад.

42. Мілетська школа: Фалес, Анаксимен, Анаксимандр.

43. монадологія Лейбніза.

44. Обєкт і суб’єкт пізнання. Діалектика взаємодій.

45. Онтологія. Роль категорії субстанція.

46. Пантеїзм Спінози

47. Принципи діалектики, історизму, детермінізму, системності.

48. Принципи, закони і категорії у філософії.

49. Природа, людина, практика, діалектика опредмечування і розпредмечування.

50. причини і наслідок. Необхідність і випадковість 51. Прогрес і проблема сучасності

52. Прогрес сучасної цивілізації. Критерії прогресу

53. Простір та час як форми саморуху матерії. Всезагальні форми матерії. Сучасні філософськф уявлення про простір та час.

54. Самореалізація особи в економічній, соціально-політичній сферах суспільного життя. Сенс життя людини

55. Світ ідей Платона.

56. Суспільна психологія та ідеологія.

57. Теорія «подвійної істини» та її роль для середньовічної філософії.

58. Філософія як теоретична основа світогляду. Структура світогляду.

59. Філософська думка в Київській Русі. .

60. Частина і ціле. Елемент і система.

61. Поясніть вислів Юма: «Ми не знаємо, чи існує зовнішній світ».

62. Поясніть тезу Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність».

63. Поясніть, чому, на ваш погляд, Сократ не записував своїх творів.

64. Поясніть, чому вчення саме Томи Аквінсікого офіційно признано католицькою церквою.

65. Проаналізуйте, у чому полягає пессіміз скептицизму

66. Проаналізуйте вислів Камю: «Якщо я був би…».

67.Проаналізуйте вислів Геракліта «В ту же річку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо».

68. Проаналізуйте вислів Декарта «Мислю, а отже існую».

69. Проаналізуйте вислів Канта «Ми не тому моральні, що віримо в Бога, а тому віримо в бога, що моральні».

70. Проаналізуйте Ніцше: «Сильних потрібно оберігати від слабших».

71. Проаналізуйте вислів Оккама «Сутність не слід присножувати без необхідності».

72. Проаналізуйте вислів Протогара «Людина є мірою всіх речей»

73. Проаналізуйте вислів Сартра «Езістеціоналізм – це гуманізм».

74. Проаналізуйте вислів Сократа «Я знаю, що нічого не знаю. Але більшість не знають і цього.

75. Проаналізуйте вислів Бекона «Знання – сила».

76. Проаналізуйте роль філософії в національному відроджені України сьогодні.

77. Проаналізуйте сутність філософії як мистецтва.

78. Проаналізуйте суть суперечки: Локк – «нічого немає в свідомості, що не пройшло б раніше через відчуття», Лебніц – «…Окрім самої свідомості»

79. Проаналізуйте тезу Парменіда «Лише буття є, а небуття взагалі немає».

80. Проаналізуйте тезу «Абсолютної істини не існує. Скільки людей, стільки й істин.

81. Проаналізуйте тезу «Історія філософії – це і є сама філософія».

82. Проаналізуйте в чому полягає песимізм агноцстицизму.

83. Проаналізуйте у чому полягає оптимізм раціоналізму.

84. Розкрийте гуманістичгу спрямованість «категоричного імперативу» Канта.

85. Свіввіднесіть матеріалістичну картину світу, субєктивно-ідеалістичну та обєктивно-ідеалістичну.

86. Свіввіднесіть поняття індукції і дедукції. Яку роль ці логічні операції зіграли в історії філософської думки.

87. Чому на ваш поглад в радянській філософії Ніцще традиційно відносили до ідеологів Фашизму.

88. Як на ваш погляд, співвідносяться раціоналізм Декарта з теорією вроджених ідей?

89. Якщо в онтології Гоббса світ це сукупність тіл, то яке місце в світі займає душа людини?

90. Якщо по Платону існує світ ідей, то звідки, на вашу думку, вони там беруться?