- •01.Свідомість людини як діалектичне співвідношення обєктивної й субєктивної реальності.Структура свідомості.Свідоме і несвідоме.Самосвідомість.
- •02.Антична філософія.Стихійна діалектика грецьких матеріалістів.
- •03.Взаємозвязок міфології, релігії та філософії
- •04.Гносеологія.Загальний зміст і форми пізнавальної діяльності.
- •05.Дуалізм Рене Декарта.Декартовський метод сумніву.
- •06.Закон взаємного переходу кількісних змін і якісних
- •07.Закон єдності і боротьби протилежностей – ядро діалектики
- •08.Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •09.Західна філософія хх ст. Проблема ірраціонального. «Філософія життя» ф.Ніцше
- •10.Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •11. Марксистська філософія. Її роль у розвитку філософської думки.
- •12.Німецька класична філософія. Діалектичний метод та історизм ф.Гегеля.
- •13.Німецька класична філософія. І.Кант:критичність трансценденталізм.
- •14.Німецька класична філософія. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •15.Німецька класична філософія. Натурфілософія ф. Шеллінга
- •16.Німецька класична філософія. Суб’єктивний ідеалізм Фіхте
- •17.Основні атрибути матерії. Матерія і рух. Різноманітні форми руху та їх співвідношення.
- •18.Предмет і метод філософії, її функції
- •19.Проблема істини у філософії. Характеристики істини. Критерії істини. Діалектика відносної і абсолютної істини.
- •20.Проблема людини у філософських роздумах г.Сковороди. Ідея спорідненої праці.
- •21.Проблема сутності та існування,відчуження і свободи,життя і смерті у філософії екзистенціалізму.
- •22.Психоаналіз Фрейда. Проблема несвідомого та свідомого та її значення для філософії.
- •23.Субєктивний ідеалізм Дж.Берклі та д.Юма.Загальна спрямованість.
- •24.Філософія нового часу. Сенсуалізм і раціоналізм.
- •25.Філософія Середньовіччя. Містика і схоластика. Номіналізм та реалізм.
- •26.Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Періодизація історії філософії.
- •27. Гуманістична орієнтація філософії і пошук засобів дійсного утвердження гуманізму.
- •28.Філософська концепція людини. Роль праці і мови у формуванні свідомості.
- •29.Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття.
- •30.Філософські ідеї Френсіса Бекона. Вчення про ідоли і його значення.
- •31.Августин Блаженний, його вплив на середньовічну філософію.
- •32. Атомізм Демокріта і Епікура. Значення атомізму.
- •33. Богословська концепція Томи Аквінського.
- •34.Вчення про активну форму Арістотеля.
- •35.Гносеологічний оптимізм та песимізм
- •36.Діалектика та її антиподи. Софістика, еклектика, метафізика.
- •37.Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні.
- •38.Економічна, соціальна і духовна сфери життя людей. Діалектика взаємодії.
- •39.Зміст і форма. Сутність і явища.
- •40. Матеріалізм т.Гоббса.
- •41.Матеріальне і духовне виробництво. Продуктивні суспільства, їх будова і склад.
- •42.Мілетська школа: Фалес, Анаксимен, Анаксимандр.
- •43. Монадологія Лейбніца.
- •44.Обєкт і суб’єкт пізнання. Діалектика взаємодії.
- •45.Онтологія. Роль категорії субстанції.
- •46.Пантеїзм Спінози.
- •47.Принципи діалектики. Історизму, детермінізму,системності.
- •48.Принципи,закони і категорії філософії.
- •50.Причина і наслідок. Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність.
- •51.Прогрес і проблеми сучасності
- •52.Прогрес сучасної цивілізації. Критерії прогресу.
- •53.Простір і час як форми саморуху матерії. Всезагальні форми існування матерії. Сучасні філософські уявлення про простір і час.
- •54.Самореалізація особи в економічній, соціально-політичній сферах суспільного життя. Сенс життя людини.
- •55.Світ ідей Платона
- •56.Суспільна психологія і ідеологія.
- •57.Теорія «подвійної істини» та її роль для середньовічної філософії.
- •58.Філософія як теоретична форма світогляду. Структура світогляду.
- •59.Філософська думка в Київській Русі.
- •60.Частина і ціле. Елемент і система.
- •61.Поясніть вислів Юма – Ми не знаємо, чи існує зовнішній світ
- •62.Поясніть тезу Спінози – Свобода – це усвідомлена необхідність.
- •65.Проаналізуйте, у чому полягає песимізм скептицизму.
- •67.Проаналізуйте вислів Геракліта: «в ту же річку вступаємо і не вступаємо. Існуємо і не існуємо»
- •69. Проаналізуйте вислів Канта – «Ми не тому моральні, що віримо в Бога, а тому й віримо в Бога, що моральні».
- •70. Проаналізуйте вислів Ніцше: «Сильних треба оберігати від слабих».
- •71. Проаналізуйте вислів Оккама – Сутність не слід примножувати без необхідності. Чому цей афоризм здобув назву Окаммової бритви?
- •72. Проаналізуйте вислів Протагора - Людина є мірою всіх речей
- •73. Проаналізуйте вислів Сартра – Екзистенціалізм – це гуманізм.
- •74. Проаналізуйте вислів Сократа – я знаю, що я нічого не знаю, але інші не знають і цього.
- •75. Проаналізуйте вислів ф. Бекона – Знання – сила
- •76. Проаналізуйте роль філософії у національному відродженні України сьогодні.
- •77. Проаналізуйте сутність філософії як мистецтва.
- •78. Проаналізуйте суть суперечки – д.Локк - Нічого немає в свідомості, що не пройшло б раніше через відчуття. Лейбніц - …Окрім самої свідомості.
- •79. Проаналізуйте тезу Парменіда – Лише буття є, а небуття взагалі немає.
- •80. Проаналізуйте тезу – Абсолютної істини не існує. Скільки людей, стільки істин
- •81. Проаналізуйте тезу – Історія філософії це і є сама філософія.
- •82. Проаналізуйте в чому полягає песимізм агностицизму.
- •83. Проаналізуйте в чому полягає оптимізм раціоналізму.
- •84.Розкрийте гуманістичну спрямованість категоричного імперативу і. Канта
- •86.Співвіднесіть поняття індукції і дедукції. Яку роль ці логічні операції зіграли в історії філософської думки?
- •87. Чому, на ваш погляд, в радянській філософії Ніцше традиційно відносили до ідеологів фашизму?
- •88. Як на ваш погляд співвідносяться раціоналізм Декарта з теорією вроджених ідей?
- •89.Якщо в онтології Гоббса світ це сукупність тіл, то яке місце в світі займає душа людини?
- •90. Якщо по Платону існує «світ ідей», то звідки, на вашу думку, вони там беруться?
50.Причина і наслідок. Необхідність і випадковість. Можливість і дійсність.
Випадковість і необхідність
Необхідність і випадковість - категорії, які конкретизують уявлення про характер залежності явища, висловлюють різні аспекти, типи зв'язків, ступінь детермінованості явища. За певних умов необхідність - річ, явище в їх загальної закономірного зв'язку внутрішніх, стійких, повторюваних, загальних відносин дійсності, основних напрямів її розвитку; вираження такої ступені руху пізнання в глиб об'єкта, коли розкриваються його сутність, закон; спосіб перетворення можливості в дійсність, при якому в певному об'єкті є тільки одна можливість, що перетворюється в дійсність.
Випадковість - відображення в основному зовнішніх, несуттєвих, нестійких, одиничних зв'язків дійсності; вираз початкового пункту пізнання об'єкта; результат перехрещування незалежних причинних процесів, подій; спосіб перетворення можливості в дійсність, при якому в даному об'єкті, за даних умов є кілька різних можливостей, які можуть перетворитися на дійсність, але реалізується тільки одна з них; форма прояву необхідності та додатки до неї.
Необхідність виражається головними, регулярними причин процесу, повністю ними детермінована в даному відношенні, характеризується суворої однозначністю і визначеністю, часто неминучістю, підготовлена всім попереднім ходом розвитку явищ. Необхідність не зводиться до неминучості. Причина і наслідок
Причина і наслідок - категорії, що відображають одну з форм загального зв'язку і взаємодії явищ. Під причиною розуміється явище, дія якого викликає, визначає, змінює, робить або спричиняє за собою інше явище, бо останнє називають наслідком. Вироблене причиною наслідок залежить від умов. Одна і та ж причина за різних умов викликає неоднакові слідства. Різниця між причиною і умовою щодо. Кожна умова в певному відношенні є причиною, а кожна причина у відповідному відношенні є наслідок. П. та с. знаходяться у єдності: однакові причини в одних і тих же умовах викликають однакові слідства.
Знання причинно-наслідкових зв'язків відображає з більшим чи меншим наближенням реальні, об'єктивно існуючі зв'язки і взаємодії речей і процесів об'єктивного світу.
Можливість і дійсність
Можливість і дійсність - категорії діалектики, що відображають дві основні ступені розвитку кожного предмета чи явища в природі, суспільстві і мисленні.
Можливість - є об'єктивно існуюча тенденція розвитку предмета. Вона виникає на основі тієї чи іншої закономірності розвитку предмета і висловлює цю закономірність.
Дійсність - є об'єктивно існуюче єдність закономірності взаємозв'язку розвитку предметів і всіх її проявів.
51.Прогрес і проблеми сучасності
Один з об'єктивних наслідків НТР -- підвищення техногенного пресингу людства на природне довкілля та виникнення на цій основі низки проблем, що отримали назву глобальних. Суть таких проблем органічно поєднує в собі дві основні сторони. По-перше, вони стосуються не окремих країн або континентів, а всієї планети. По-друге, саме тому розв'язуватися вони можуть лише об'єднаними зусиллями всього світового співтовариства; можливості будь-якої окремої держави, навіть наймогутнішої, у цьому випадку недостатні. Саме такими є всі проблеми екології та виснаження природних ресурсів,проблема миру на Землі, оптимізація демографічних процесів, подолання малорозвиненості багатьох країн та регіонів, гармонійний розвиток світової економіки задля задоволення розумних потреб суспільства, проблема інформації тощо.
Змістова багатоманітність глобальних проблем дає підставу для певної їх класифікації. За І.Т.Фроловим, вони поділяються на три основні групи -- інтерсоціальні, антропосоціальні та природно-соціальні. Перша група стосується взаємодії різних соціальних спільнот у глобальному масштабі (проблеми миру та роззброєння, світового соціально-економічного розвитку, подолання розриву між найрозвиненішими та найвідсталішими країнами, взаємин між народами, расами, релігійними та етнокультурними спільнотами). Останнім часом самостійного значення набула проблема боротьби з міжнародним тероризмом. Антропосоціальні проблеми характеризують відносини між людиною та суспільством (проблеми культури й освіти, науково-технічного поступу, демографії, охорони здоров'я, біосоціальної адаптації людини до умов довкілля тощо). Нарешті, глобальні проблеми природно-соціального характеру стосуються взаємодії суспільства з природою, як-от проблеми ресурсів усіх видів, природного довкілля та ін. Водночас є перетин трьох наведених груп, наприклад, інформаційна проблема.
Неважко бачити, що всі ці проблеми мають певний інваріантний зміст, те, що об'єднує їх між собою. Цей інваріант -- людина. Ось чому саме проблема людини (в усьому її обсязі та багатогранності) є фокусом усіх глобальних проблем. Лише стосовно людини, її сьогодення та перспектив розвитку людства проблеми ресурсів, екології, війни і миру, боротьби з міжнародним тероризмом, подолання малорозвиненості, науково-технічного поступу, інформації тощо можуть бути осмислені як глобальні..
Проблема людини в її глобальній формі об'єднує низку питань, що стосуються індивіда, соціуму, людства. До таких питань належать: людина як біопсихосоціальна істота; природно-біологічне існування людини та її соціальна сутність; індивідуальний та історичний розвиток людини; засвоєння та відтворення на індивідуальному рівні соціокультурного досвіду людства; сутнісні сили людини, суспільні умови та засоби їх реалізації; сенс життя і таємниці щастя людини, її смертність та проблема безсмертя; грані духовного світу людини та багатоманітність її діяльності; особистість як продукт соціально-історичного розвитку; людина і людство в умовах виникнення та загострення глобальних проблем; природа людини і вади людської цивілізації; людина, соціум і природне довкілля; історичні форми та основні парадигми взаємодії людини і природи; еволюція людини як біологічного виду; людський рід та перспективи його майбуття; коеволюція людини та біогеосфери; біосоціальна адаптація людини, основні напрями та межі цього процесу; демографічна динаміка людства та обмеженість природних ресурсів його розвитку; соціальна роль полярних тенденцій у сучасних демографічних процесах; майбутнє людини як індивіда й особистості; культура як універсум "другої природи", її роль у розвитку людини;