71. Проаналізуйте вислів Оккама – Сутність не слід примножувати без необхідності. Чому цей афоризм здобув назву Окаммової бритви?

Принцип стверджує, що не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно. Цей принцип також відомий як принцип ощадливості або бритва Оккама.

Згаданий принцип лежить в основі всього наукового моделювання і побудові теорій. Він переконує нас з набору інших еквівалентних моделей будь-якого явища вибрати найпростішу. У будь-якій даній моделі, принцип простоти допомагає нам відкинути («зголити») ті поняття, змінні або конструкції, які справді не потрібні, щоб пояснити явище. Дотримуючись цих правил, розвиток моделі стане набагато легшим, а виникнення неузгодженостей, двозначностей і надмірностей зменшується

72. Проаналізуйте вислів Протагора - Людина є мірою всіх речей

У софістів людина — це розумна істота, яка творчо діє і в сфері культури, і в сфері пізнання. Тому істини - продукт людської творчості, так само як і культура. Отже, пізнання не відображає об'єктивний світ, а відтворює суб'єктивний світ людини. Стародавньо-грецький філософ Протагор відмічав: «Людина - міра всіх речей, існуючих, що вони існують, і не існуючих, що вони не існують». Усі істини відносні та мають значения лише для людини, яка виступає джерелом морально-правових норм.

73. Проаналізуйте вислів Сартра – Екзистенціалізм – це гуманізм.

під екзистенціалізмом ми розуміємо таке вчення, яке робить можливим людське життя і яке, поза тим, стверджує, що всяка істина і всяка дія передбачають певне середовище та людську суб'єктивність

Екзистенціалізм - це гуманізм. Виступає на захист екзистенціалізму: звинувачують у тому, що він нібито закликає зануритися у відчай, показує тільки темне, мерзенне; забули про солідарність людей, дивляться на людину як на ізольоване істота. Християни звинувачують в тому, що руйнуючи заповіді, вони не залишають нічого. Існують два різновиди екзистенціалістів: християнські Ясперс, католик Габріель Марсель; екзистенціалісти-атеїсти Хайдеггер, французькі екзистенціалісти і він сам. І тих і інших об'єднує те, що потрібно виходити з суб'єктивності, існування передує сутності (людина спочатку існує, зустрічається, з'являється у світі, і тільки потім він визначається). Атеїстичний екзистенціалізм вчить, що навіть якщо бога немає, то є принаймні воно буття, у якого існування передує сутності, буття існує перш ніж його можна визначити яким-небудь поняттям. Для екзистенціаліста людина тому не піддається визначенню, що спочатку нічого собою не представляє. Людиною він стає лише згодом, причому таким, яким він зробить себе сам. Немає ніякої природи людини, як немає і бога, який би її задумав. Людина просто існує, і він не тільки такий, яким себе уявляє, але такий, яким він хоче стати. Це і називається суб'єктивністю, за яку нам дорікають. Людина це перш за все проект, який переживається суб'єктивно, а не мох, не цвіль і не кольорова капуста. Першим ділом екзистенціалізм віддає кожній людині у володіння її буття і покладає на нього повну відповідальність за існування. І при цьому людина відповідальна не тільки за свою індивідуальність, він відповідає за всіх людей. Вибрати себе так чи інакше означає одночасно стверджувати цінність того, що ми вибираємо, ... якщо ми хочемо існувати, одночасно творячи наш образ, то цей образ значущий для всієї нашої епохи в цілому. Ніщо не може бути благом для нас, не будучи благом для всіх. Вибираючи себе, я ..