45.Онтологія. Роль категорії субстанції.

Онтологія - розділ філософії, в якому розглядаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності. За своєю суттю О. висловлює картину світу, яка відповідає певному рівню пізнання реальності і фіксується в системі філософських категорій, характерних для даної епохи, а також для тієї чи іншої філософської традиції (матеріалізму або ідеалізму і т.п.). У цьому сенсі кожна філософська і взагалі теоретична система неодмінно спирається на певні онтологічні уявлення, складові її сталий змістовне підставу і зазнають змін у міру розвитку пізнання.

Класична онтологія оперує з такими категоріями як субстанція (основа всього), сутність, загальність, цілісність та ін вона має на увазі, як правило, побудова цілісної онтологічної системи побудованої за принципом «від загального до конкретного ».

На латинице

Категорія субстанції відображає конкретне наповнення порожнього і абстрактного поняття буття. Вводячи поняття субстанції, філософи від констатації наявності буття переходять до з'ясування питання про те, що ж саме існує.

Субстанція означає першооснову всього існуючого, то, за допомогою чого всі різноманітні речі існують. У свою чергу субстанція не потребує в чому-небудь для власного існування. Вона - причина самої себе. Субстанція має атрибутами, які розуміються як її невід'ємні властивості, і існує через безліч модусів - своїх конкретних втілень. Модус не може існувати незалежно від субстанції, оскільки субстанція - причина його існування.

Субстанціональність буття може розумітися як в матеріалістичному, так і в ідеалістичному дусі. Спори про матеріальну або, навпаки, духовну природу субстанції велися у філософії протягом кількох століть.

46.Пантеїзм Спінози.

Значний внесок у подалання дуалізму Декарта зробив Б.Спіноза (1632- 1667 р.р.). З точки зору Спінози, світ - це нескінчена природа, матеріальна субстанція (від лат. – сутність, основа), яку він також називає Богом. Поняття Бог Спіноза вживає не буквально, воно є своєрідним теологічним прикриттям матеріалізму. Субстанція, тобто матерія, є причиною самою себе і має безліч властивостей. Вона вічна і незмінна, її властива ідея збереження.

Субстанція – це те, що не потребує для свого існування чогось іншого – Бога, духу, і т.п. Поняття субстанції Спінози є дуже цінним у його філософії, воно відігравало велику роль у подальшому розвитку його наукової філософії. Велике значення для подальшого розвитку філософії мало вчення пантеїзму Спінози. Згідно з ним Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. З цього логічно випливала атеїстична думка про те, що пізнання світу іде не через пізнання Бога, а через пізнання самої природи. Тобто Спіноза закликав не до богослов’я, а до наукового пізнання світу. Виходячи з ідеї існування єдиної субстанції, Спіноза стояв на позиції гілозоїзму, тобто такого вчення, яке допускає наявність мислення усієї матерії, в тому числі й не живої. Такої ідеалістичної точки зору дотримуються і зараз і деякі дослідники природи, зокрема французький вчений, палеонтолог і філософ Тейяр де Шарден.