41.Матеріальне і духовне виробництво. Продуктивні суспільства, їх будова і склад.

Буття соціальне включає в себе матеріальне і духовне буття суспільства.

Матеріальне - виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ.Духовне життя — духовне виробництво, споживання та накопичення духовних цінностей.

У матеріальному виробництві беруть участь усі працездатні люди, вони виробляють конкретні речі для конкретного призначення.Духовне виробництво має свою специфіку:

1. Це не конкретні речі, а ідеї, погляди, звичаї, літературні твори, твори мистецтва та ін. Це — абстрактні образи. Абстрактні — бо людина тлумачить їх по-своєму, тому що образи, що формуються у нашій уяві, є ідеальними і абстрактними.

2. У створенні усіх цінностей беруть участь геніальні, талановиті люди, які мають відповідну освіту, які ці здібності змогли реалізувати.

Матеріальне та духовне виробництво тісно пов’язане між собою. Виробництво потребує спільних дій, а значить мислення співпраці між людьми. Тут відіграють роль навіть симпатії та антипатії людей.

Духовні цінності матеріальні носії (рамка для картини, бум ага для написання та ін.).Питання в тому де який процес домінує.

У споживанні духовних цінностей приймають участь всі люди. Процес освоєння матеріальної і духовної культури і є процесом соціалізації людини.

Люди та знаряддя праці відіграють активну і вирішальну роль у суспільному виробництві. Але це не означає, що з процесу виробництва усувається предмет праці. Останній входить у суспільне виробництво як його постійна і необхідна умова. Предмет праці входить у виробництво по-різному, залежно від ступеня розвитку робочої сили та знарядь праці.

При наявності названих структурних елементів, необхідних для виробництва, останнє можливе лише за вмілих, кваліфікованих дій людей. Ефективне використання знань, досвіду, навичок може бути здійснене при відповідних оптимальних формах та методах організації виробництва.

Таким чином, засоби виробництва, що створюються суспільством, разом з людьми, що володіють знаннями та навичками до праці, методи та форми організації виробництва становлять у сукупності продуктивні сили суспільства. Продуктивні сили суспільства постійно змінювалися і вдосконалювалися протягом всієї історії людства. Разом з тим полегшувалася боротьба людей з природою, зростала продуктивність праці, збільшувалося виробництво матеріальних благ.

Продуктивні сили завжди розвиваються в умовах певного суспільного устрою. Люди виробляють матеріальні блага не поодинці, не ізольовано один від одного, а об'єднуючись певним способом, щоб спільно впливати на природу, добувати засоби до існування.

Продуктивні сили становлять лише одну сторону суспільного виробництва. Адже в процесі виробництва люди вступають у певні відносини не тільки з природою, а й один з одним.

Ці взаємовідносини людей у процесі виробництва дістали назву "виробничі відносини" і представляють другу складову способу виробництва.