Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
147 вопросов.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
830.46 Кб
Скачать
  1. Політика як наука і мистецтво.

Політика виступає одночасно і як наука, і як мистецтво політичного керівництва.

Політикаце наука зі своєю системою категорій, закономірностей і методів, як наука, вона виходить із законів суспільного розвитку, із суворого наукового аналізу суспільно-політичного життя, невіддільна від теорії, яка відображає ці закони і служить методом аналізу дійсності. Не може виступати в суспільному житті як сфера дії окремої особи, соціальної групи або класу.

Політика як мистецтво, це уміння використовувати наявні можливості, приймати правильні й виважені політичні рішення як на основі теоретичних знань і перевірених історичною практи­кою логічних висновків, так і за допомогою уяви, інтуїції, творчої сміливості та ініціативи.

Як мистецтво вона має справу з суб'єктивною стороною соціальних процесів, пов'язана з умінням політика працювати з людьми, із здатності політика вибрати форми участі мас у політичному житті, які відповідали б даному етапу суспільного розвитку, рівню її політичної культури і політичної свідомості.

Характер, зміст, результати діяльності політика залежать, насамперед, від рівня підготовки, знань, досвіду, інтуїції, кваліфікації, ідейних і політичних орієнтацій, уміння і здатності аналізувати і

прогнозувати хід подій.

Роль мистецтва в політиці зумовлюється ймовірним характером політичного процесу, можливістю появи непередбачених чинників.

Мистецтво політичної боротьби, політичного компромісу, політичної роботи з людьми та прийняття рішень, інших форм політичної діяльності, не має переважати над науково-раціональними засадами політики.

Мистецтво без міри — це ризик перетворення справжньої політики у політиканство та панування лише особистих амбіцій та властолюбства.

  1. Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя.

Співвідношення економіки і політики є ключовим у розумінні характеру суспільного ладу Їх відносини мають взаємозалежний та взаємопов’язаний характер.

= однобічна орієнтація на економічні фактори, недооцінка ролі політики при­зводить до пасивності влади, посилення некерованих, стихійних процесів у суспільстві.

= зневажливе ставлення до вимог економіки, віра у всесилля політичних рішень і гасел призводять до свавілля державної влади, заснованої на суб’єктивізмі.

Належне співвідношення економіки і політики визначається через поняття "економічна політика".

Економічна політика — це свідома, цілеспрямована діяльність державних органів, політичних партій та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства.

Цілі ек. політики: =Ек.зростання =Повна зайнятість населення =Ек.ефективність = Стабільний рівень цін =Ек.свобода =Справедливий розподіл доходів =Торговельний баланс =Ек. Захищеність

Від правильного і збалансованого взаємозв'язку залежить економ. потенціал суспільства, добробут населення, рівень розвитку демократичних процесів, а в цілому —життєздатність суспільно-політичної та економічної системи.

Досвід СРСР, інших країн свідчить, що централізація влади призводить до посилення авторитаризму чи тоталітаризму, які гальмують економічний розвиток, та призводять до деформацій в економічній системі. Як наслідок, відбувалися економічні кризи, зниження життєвого рівня населення, хроніч­ний дефіцит товарів народного споживання, інфляції.

І навпаки, однією з функцій держави є коригування економіки, економічною основою держ.влади є держ.сектор економіки. Так, в розвинутих країнах, децентралізація влади призводить до різноманітної плюралістичної демократії, яка створює умови для економічної ініціативи, самостійності, та, як правило, економічного зростання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]