50. Дайте визначення політичного режиму. Які існують типи політичних режимів? Чим вони розрізняються між собою?

Політичний режим (з латинського порядок управління) = сукупність методів, прийомів і засобів здійснення політичної влади певної керівної еліти (політ., соціальні та класові відносини, засоби та методи реалізації влади, стосунки між держ.владою та суспільством, панівні форм ідеології, політ.культура)

У різних країнах існують 3 основні типи політ.режимів: демократичний, авторитарний, тоталітарний, які характеризується та відрізняється один від одного наступними ознаками: = способом формування органів держ. влади =співвідношенням гілок влади та органів місцевого самоврядування = значенням громадських організацій, партій у політ. системі суспільства, існуванням політ. опозиції = політико-правовим статусом особи, фактичним захистом її прав та свобод = ступенем гласності та

свободи слова = застосуванням переконань, примушень чи відкритого насилля здіснення влади

Демократичний – найбільш прогресивний політ.порядок, в якому народ є основою демократичного правління - джерелом влади (дотримання демократичної конституції, принципу розподілу влади, рівної участі громадян, організацій, партій в управлінні державою. Вільний розвиток особистості. (консервативний, радикальний, ліберальний)

Авторитарний – спосіб правління на безумовному підпорядкуванні сильній виконавчій владі (субординація, сильний центр, концентрація влади в руках однієї особі, партії, класу чи елітної групи, що здійснює нормотворення). Має елементи демократ та тоталітар. (революційний, стабілізаційний, вождізм.

Тоталітарний: найбільш реакційний режимом - насильницьке панування політичної еліти над суспільством та особою (повний контроль та сувора регламентація з боку держави над всіма сферами життєдіяльності суспільства та життям кожної людини переважно силовими засобами, зокрема збройного насильства). Особистість підкорена владі. (расизм, апартеїд, фашизм, військова-диктатура)

50. Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.

Демократія (від грецьк. «народ», «влада») форма організації суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут кожної особи

Виникла разом з появою держави і як форма держави можлива в країнах з демократичним режимом, її суб’єкти: громадяни і народ.

Основні риси:

= визнання народу найвищим (єдиним) джерелом влади, делегування народом повноважень державним органам,

= виборність основних органів держави (ВРУ);

= політичне різноманіття, реальна участь людей в управлінні справами держави та суспільства

= послідовне здійснення принципу рівності й

свободи людей, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, їх пріоритет над правами держави;

= підкорення більшості при прийнятті рішень, але конституційне обмеження їх влади над меншістю;

= верховенство закону та поділ влади

= взаємна відповідальність держави і громадянина

Кожному історичному типу держави відповідала своя форма демократії. Кнкретні форми та види демократії обумовлені історичними, економічними, геополітичними, іншими особливостями розвитку кожної країни.

Основні форми демократії: Безпосередня демократія – форма народовладдя, при якому влада здійснюється через безпосереднє волевиявлення населення (вибори, референдуми, звернення, обговорення…) Представницька демократія - форма народовладдя, при якому влада здійснюється делегуванням частини повноважень представникам народу (Президентові, депутатам парламенту та органів місцевого самоврядування)

Види демократій консервативна, радикальна, ліберальна, плебісцитна, тоталітарна, елітарна, соціальна. Гарантії демократії закріплені в конституціях демократичних країн.