Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
147 вопросов.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
830.46 Кб
Скачать
  1. Які існують шляхи досягнення влади?

У суспільному житті існують різні способи завоювання та шляхи досягнення влади:

= політична реформа

= політична революція

= контрреволюція

= мілітаристський спосіб

= різного роду політичні перевороти

= легітимні. способи (вибори, призначення)

  1. Суб’єкти і носії політичної влади.

Існують різні класифікації суб’єктів і носіїв політичної влади.

Так, з однієї точки зору поняття суб’єкта і носія

політичної влади є різні, визначається, що:

= суб’єкти політичної влади: соціальні групи, панівні класи, політичні еліти, окремі лідери

= носії політичної влади - політичні інститути (державні та інші політичні інститути, органи та установи) утворені для реалізації політично домінуючих соціальних груп

З іншої точки зору суб’єкти влади умовно поділяють на первинні і вторинні.

= первинним суб’єктом є народ – носій суверенітету і єдине джерело влади.

Основними суб’єктами є великі групи населення, об’єднанні спільністю корінних інтересів і цілей, неосновними – етнічні групи, релігійні громади тощо.

= вторинними суб’єктами – малі групи, представницькі колективи, партії, асоційовані групи, групи приватних інтересів, тощо.

Суверенним суб’єктом політичної влади є громадянин, наділений правами та обов’язками.

Сукупним (колективним) носієм є сама політична система суспільства.

Об’єкти політичної влади – явища і процеси політичної сфери, на які спрямована дія суб’єктів політики:

= суспільство, класи, етноси, групи, індивіди

= усі сфери суспільного життя (економічна, духовна, соціальна, науково-технічна, тощо суспільство загалом)

Певні суб’єкти і об’єкти влади можуть мінятися місцями в залежності від обставин і ролі.

  1. Політична еліта як суб’єкт політичної влади.

Політична еліта – ( з франц.elite – краще

відібране) – самостійна, вища, відносно привілейована група людей, наділена особливими психологічними соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов’язаних з використанням державної влади або впливом на неї.

Політична еліта є частиною правлячої еліти, виступає носієм владних функцій, це невелика, соціальна група, яка має: = високий соціальний статус = значні обсяги державної влади, доступ до закритої інформації = організаторські здібності та талановитість = право на привілеї =закритість чи напів-закритість для інших соціальних верств = власну ідеологію, твердість переконань = здатність до самопожертви заради збереження влади.

Критерієм ефективності її діяльності є: = політична стабільність суспільства = національна безпека = оптимальні взаємовідносини між суспільством та владою = рівень прогресу та добробуту населення

Існують різні підходи пояснення теорії еліт: ціннісний (В.Партето - наявністю особливих інтелектуальних, психологічних, моральних, організаторських рис еліт); функціональний (Г. Моска і Р. Міхельс – зумовлений особливою роллю з огляду на функції що виконують еліти)

Еліта поділяється: за місцем у політичній системі на правлячу і неправлячу (контреліту), за часом і засобами панування на традиційні і сучасні за обсягом владних повноважень на вищі, середні і адміністративні. від масштабів діяльності на загальнонаціональну та регіональні.

від стилю правління (В.Парето) на: еліту "левів" (консервативних прихильники силових методів правління) еліту "лисів" (майстри обману й політичних комбінацій, прихильники радикальних перетворень, спираються на переконання). При політичній стабільності переважають керівники - "леви", при нестабільності - "лиси".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]