50. АПолітична система та її функції.

Політ. система = цілісна упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів та інститутів, пов’язаних із політикою, з її розробкою та практичним здійсненням.

= складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соц. інститутів, які виконують відповідні політ. функції для захисту інтересів певних класів та соц. груп

Функції політичної системи:

Теологічна –визначення цілей, завдань та напрямів розвитку суспільства;

Інтеграційна – узгодження різноманітних інтерессів держави і соціальних цінностей, об’єднання членів суспільства на основі цінностей та ідеалів, прийнятих і задекларованих економічно і політично панівними силами суспільства;

Організаторська – мобілізація людських, матеріальних, духовних ресурсів суспільства на виконання цілей і завдань подальшого розвитку; Забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки та стабільності політичного ладу

Розподільча – розподіл матеріальних і духовних цінностей згідно з інтересами соціальних спільнот

Регулятивна – легітимізація політики, розробка правил і законів поведінки людей та груп у суспільстві, забезпечення позитивного сприйняття та визнання політики членами суспільства

Контрольна – забезпечення дотримання і виконання законів, вирішення соціально - конфліктних інтересів, зниження соціальної напруги шляхом здійснення контролю за розподілом матеріальних і духовних цінностей, ресурсів,

Ідеологічна та виховна - формування політичної свідомості, залучення членів суспільства до політичної участі та діяльності.

50. Типологія політичних систем, які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?

Політична система визначається класовою природою, соціальним устроєм, формою правління, типом держави, характером політичного режиму тощо., кожна має свої ознаки, форми і типи. У сучасній західній науці розрізняють такі типи: =військові - громадянські, = консервативні - реформаторські, прогресивні – реакційні; = закриті та відкриті; = мікроскопічні, макроскопічні та глобальні; = традиційні й модернізовані; = командні, змагальні, соціально примирювальні; = постіндустріальні, посткапіталістичні, перехідні, постколоніальні тощо

З огляду на характер політичного режими, виділяють:

Тоталітарні – тотальний контроль над особистим життям людини та суспільством; максимальний утиск прав і свобод, відсутність легальної опозиції, повна монополізація влади. Скасування розподілу влади, вождізм, ідеологізація суспільного життя, державні насильство та терор, підконтрольність економіки та її мілітаризація, наявність цензури щодо ЗМІ та ін.

Авторитарні – проміжна ланка між тоталітарними й демократичними. Влада уособлюється з режимом особистої влади. Істотно обмежено права та свободи громадян, звужено можливості дій легальної опозиції. Парламент стає другорядним органом влади, участь народу в політиці обмежена, домінує офіційна ідеологія, інші ідеології мають бути лояльними до панівного режиму. Можливе співіснування державної та приватної власності. За сучасних умов авторитарні політичні системи характерні при переході до тоталітаризму чи до демократизму.

Демократичнi – мають значні гарантiї прав i свобод громадян, багатопартiйнicть та легальну опозицію, iдеологiчний плюралізм, висо­кий рівень розвитку громадянського суспільства. 3МІ не обмежені цензурою. Конфлiкти вирiшyються пра­вовими засобами та методами компромісу. Силовi струткури, діяльність яких регламентована законом, забезпечують зовнiшню та внутрiшню безпеку, вони є поза полiтикою.