Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
147 вопросов.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
830.46 Кб
Скачать
  1. Формування громадянина в умовах становлення української державності (актуальні проблеми та перспективи).

Громадянин це член організованого суспільства. Основними ознаками громадянства є – 1. підданство (належність до певної країни), 2. законослухняність (згода і готовність поважати й дотримуватись існуючі суспільні норми) 3. правосуб’єктність

Політ.активність та міра участі в політиці залежить від політ.соціалізації, розвитку політ. культури. Людина свідомо стає громадянином засвоює знання про політику, набуває досвід політ. діяльності.

Політична соціалізація – процес засвоєння особою продовж життя політ. знань, норм і цінностей суспільства до якого вона належить. На це впливає вік та особисті якості, соціальне середовище, політика органів влади, політичні партії, політична культура. Є також стихійні чинники, війни,

революції, кризи.

Формування громадянина, заохочення людини до політики має різні стадії. Воно починається з дитинства, коли через сім’ю та ЗМІ набуваються перші знання про політику, правильну чи неправильну поведінку, там закладаються самі стійкі політ.норми та цінності на все життя. Політичне виховання та навчання продовжується у школі, набувається початковий досвід участі в шкільних дитячих організаціях. У 16 р. люди отримують паспорт, у 18 р. юридичне право на участь у політичній діяльності, здобувають ґрунтовні знання у суспільній сфері. З 40 до 60 р. на громадянина значно впливають життєвий досвід, позиції дорослих дітей, власний аналіз суспільно-політичних подій.

Конституція У. закріпила для громадян У. політичні права та свободи, які забезпечують можливість безпосереднього впливу особи на діяльність держави, її участь в суспільно-політичному житті, у формуванні органів держ.влади та місцевого самоврядування. В Україні після Помаранчевої революції та в умовах конституційної реформи значно підвищена увага до політичних подій, демократизація суспільства, реальне народовладдя, відкриті політичні дискусії в ЗМІ сприяють формуванню активної політ.позиції громадян.

  1. Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політ. Участі.

На різних історичних етапах по різному оцінювалася участь людей у політиці.

В ”широкому значенні” це залучення громадян до сучасних політичних відносин і структури влади.

У „вузькому значенні” – це дії, до яких вдаються громадяни, висловлюючи свої інтереси, позиції, вимоги, на­строї, намагаючись впливати (тиснути) на прийняття владою політичних рішень або на вибір політичних лідерів

Пересічний громадянин може стати рядовим членом громадської організації чи політичної партії, громадським чи політичним діячем, професійним

політиком чи політичним лідером.

Виділяють такі форми та рівні політичної участі:

= участь у політиці (- у громадсько-політичних організаціях без активного членства, - у демонстраціях, - у мітингах, - у виборах)

= політична активність (- організаційна робота з підготовки й проведення масових заходів, - активна участь у виборчих органах різних організацій, - активна участь у виборчих компаніях, - індивідуальне членство у політичних організаціях)

= політичне лідерство (- ініціювання масових заходів та керування їх проведенням, - балотування на виборні посади в органи державної влади, - керівна робота в політичних організаціях).

Політична участь може бути організована чи неорганізована, епізодична чи постійна, пряма (референдуми, плебісцити) чи опосередкована (вибори).

Види політичної участі, перщ за все, визначають:

= структурні фактори – (особливості побудови політичної системи, виборча система, ЗМІ) = політична культура (наявність демократичних традицій) = ситуативні фактори (чисельність і вплив партій, політичних лідерів...) = конюктурні впливи (міжнародна та економічна ситуація, політична боротьба) тощо = особисті якості, сімя, оточення

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]