5. Основні завдання та функції політології.

Завдання П виражені в її функціях.

Функції П. – завдання, які вона виконує у суспільстві, до основних з них належать:

Теоретична – створення політичних теорій (концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять)про суттєві зв’язки та закономірності політичних явищ

Ідеологічна – обґрунтування та пропаганда політичних ідеалів, цінностей і цілей, що відповідають інтересам певних соціальних спільностей

Прогностична – передбачення, прогнозувати перспектив розвитку політичних процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень. Передбачає моделювання політичних процесів і відносин, завчасне проведення наукових експертиз найвагоміших політичних рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.

Світоглядна – розкриває значення політичного в системі уявлень людини про світ, суспільство та місце людини в системі суспільних відносин

Пізнавальна – є засобом пізнання навколишньої політичної дійсності

Практична – вирішує конкретні практичні політичні завдання чи проблеми (прикладна політологія - розробляє різні політичні технології).

Виховна – формує світогляд особи, її політичну соціалізацію, дає знання про політичну сферу суспільного життя, політичні інститути, права, свободи та обов'язки громадянина, політичну культуру.

6. У який історичний період політична наука оформилась як самостійна наукова дисципліна? Які причини для цього?

Політика досліджувалася ще з часів Стародавньої Греції та Риму, однак філософи того часу не перетворили її на окрему науку. Сучасна політологія - явище новітнього часу, що з'явилося в період утвердження індустріального суспільства.

До середини 20 ст. у гуманітарній науці її розуміння обмежувалося вченням про державу (тільки право: державне й міжнародне домінувало в процесі вивчення політичних систем)

Після другої світової війни (у 40-их роках 20 ст.). П. набула організаційного оформлення у країнах Заходу. Основні причини виникнення П.:

= підвищення значення політичної сфери життя суспільства, наявність суспільної потреби в науковому пізнанні політики

= розвиток демократичних процесів нового часу:

• ускладнення політичних і соціальних структур

• більш широка участь населення в політиці

• зростання політичної відповідальності влади за свою країну

= розвиток політичного знання, його диференціація на ряд спеціалізованих дисциплін

= загальний розвиток соціальних наук та наук про людину

= виникнення нового культурного явища: вивчення і пізнання політичних подій неполітичними засобами – в літературі та мистецтві

З розвитком наукового знання виникли нові стосунки між людиною і навколишнім світом та попит на ідеї ліберальної демократії, яка створила сприятливі умови для розвитку суспільно-політичної думки і зокрема політології як науки. Поступово політична наука стає самостійною, починає активно взаємодіяти з іншими гуманітарними науками.

7. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі.

Політика це найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, взаємини різних соціальних груп та осіб щодо утримання й реалізації влади для здійснення суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

Політичні відносини відіграють у суспільстві так само велику роль, як соціальні і економічні: вони характеризують тип суспільної організації, відносини експлуатації, панування, підкорення або співробітництва, взаємодії і політичної єдності.

Роль політики у суспільстві зумовлена тим, що вона є універсальною, має всеохоплюючий характер, здатна впливати на будь-які сторони життя суспільства, а роль науки про політику зростає також з огляду на демократизацію суспільства.

На сучасному етапі зростає роль особистості в політиці. Пересічна людина перестає бути "гвинтиком" у суспільно-політичному житті країни, зростає її самоусвідомлення, що тільки від неї, від її вибору, від її знання прав та обов’язків, залежить якість життя особистості, життя майбутніх поколінь. Про це свідчать події Помаранчевої революції в Україні.

В умовах конституційної реформи, значної ваги набувають теоретичні дослідження законів політичного розвитку, які виявляються через багатоманітність форм взаємодії різних суб’єктів політичного життя (політичну боротьбу, ізоляцію, союз, нейтралізацію тощо). Завданням політичної науки є розробка пропозицій щодо реального впровадження „теорії розподілу влади” на законодавчу, виконавчу та судову та збалансування сил різних інститутів влади (ВРУ, Президента У., КМУ тощо) В умовах поділу політичних поглядів населення на Схід та Захід підвищується роль політ.