50. Політична думка в Україні кінця XIX - початку XX ст.

Зростаюча криза офіційної самодержавно-кріпосницької ідеології призвела до виникнення опозиційних дворянських об’єднань (Масонський рух, „Союз порятунку” (П.Пестель), Кирило-Мефодієвське товариство (Т.Шевченко, М.Костомаров)та початку національного відродження.В цей період на теоретичному рівні започатковано, як доктрину, укр.конституціоналізм.

У 19 ст. виділяються ліберально-демократичний (М.Драгоманов) та радикально-демократичний (С.Подолинський) напрями, які проголошували національне визволення, суспільний та державний переустрій на засадах парламентаризму, забезпечення прав і свобод людини, свободу господарювання.

Наприкінці 19-початку 20 ст.{інтенсивний розвиток економіки, =проведення аграрної, військової, судової реформ в Росії (що мала вплив на 80% укр.земель), =загострення соц.протиріч, поширення робітничого руху, відміна кріпосництва; збільшення протестів; = розширення звязків та вплив наукових теорій Західної Європи} сприяли становленню плюралізму державно-правових течій – ідей революційного, еволюційного та націоналістичного спрямування (демократія, лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, комунізм, фашизм.)І.Франко, Л.Українка, Ю.Бачинський, М.Грушевський, В.Винниченко та інші.. До 1905 р. було створено 31 політичну партію.

І. Франко (радикальний-демократизм) = прибічник укр.дуалізму (висував національну та соціалістичну ідеї); =політика і право випливають з ек.відносин; =за встановлення соціалістичної держави на засадах самоуправління; = служіння інтересам свогог народу =проти необмеженої монархії У Л.Українки національна проблематика пов’язана із загальнолюдською. Ідеї демократичного республіканського устрою, рівності, можливості всебічного розвитку особистості.

М.Грушевський – за укр.питання та проти шовінізму, за федерацію демократичних республік Росії на основі добровільної угоди між націями

50. М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.

М.ДРАГОМАНОВ (1841-1895)- видатний соціолог і політолог, який продовжив традиції Кирило-Мефодіївського товариства в дослідженні політичних відносин. В програмі „Громади” - організації укр. інтелігенції, до якої входив Драгоманов, визначено Концепцію слов’янської федерації та методи боротьби із самодержавством.

Основу його поглядів складали такі ідеї::

= автономно - федералістська концепція (радикальна політична реформа всієї Росії на принципах свободи та децентралізації імператорської влади)

= європоцентризм (переконання, що історичний процес у Росії має пройти той самий політичний шлях, як і в країнах Західної Європи (парламентсько-земським варіантом, що має замінити абсолютистську монархію);

= визнання за державою та її політичною системою і конституцією можливості координації соціально-економічного життя

= реформування, поступовість прогресу, високий розвиток свідомості мас, розумна пропаганда - є більш ефективним, ніж криваві повстання та революції. При цьому, при переході до нового ладу допускав революцію, яку мали б здійснити політичні товариства що представляли всі верстви населення.

= прогрес людини і суспільства – політичний, соціальний, культурний (чим більше розвинута суспільна організація, тим вищий щабель соціального прогресу може бути досягнутий)

= право укр. народу на розвиток нац. культури, перенесення ідеї прогресу на український політичний грунт