![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Політологія, як наука. Предмет Пол-гії.
- •Категорії та закономірності політології як закономірності.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •У який історичний період політична наука оформилась як самостійна наукова дисципліна? Які причини для цього?
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки
- •Яка історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак?
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві?
- •Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументи на свій вибір.
- •Політика як наука і мистецтво.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя.
- •Коли виникла національна проблема, які причини її появи та форми розв’язання?
- •Що є спільне, а що – відмінне в поняттях “етнос”, національність”, “нація”?
- •Соціальна політика, формування середнього класу – умова соціального розвитку України.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини - критерій гуманізму в політиці.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особа як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Формування громадянина в умовах становлення української державності (актуальні проблеми та перспективи).
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політ. Участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Різні типи особистостей по відношенню до політики.
- •Які соціальні верстви українського суспільства демонструють високу політичну активність? а які найменшу? Як ви думаєте: чому?
- •Політичний менеджмент.
- •Політичний маркетинг.
- •Поняття, природа та риси політичної влади
- •Коли і чому виникла влада?
- •Політична влада та її функції.
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Чи можливо звести владу до одного тільки насильства? Якщо ні, то чому?
- •Що означає легітимність політичної влади? Типи легітимності.
- •Криза легітимності влади та проблеми її розв’язання.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •Які існують шляхи досягнення влади?
- •Суб’єкти і носії політичної влади.
- •Політична еліта як суб’єкт політичної влади.
- •47,Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •50А.Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості. Особиста думка.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: охлократія, тимократія, мерітократія.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: демократія, аристократія, технократія, теократія.
- •Влада і власність, їх єдність і взаємо обумовленість
- •53.Поняття структури політичної системи (спс)
- •АПолітична система та її функції.
- •Типологія політичних систем, які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Чому держава є базовим інститутом політ. Системи?
- •Основні теорії походження держави
- •Функції держави та структура державної влади. Які форми держави були характерні для Радянського Союзу?
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Які передумови необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної укр. Держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в у.
- •Головні інститути громадянського суспільства.
- •Дайте визначення політичного режиму. Які існують типи політичних режимів? Чим вони розрізняються між собою?
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Демократичний політичний режим.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Чи є неминучим встановлення авторитарного режиму у процесі модернізації тоталітаризму?
- •Чи відрізняється сучасна демократія від античної?
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки
- •Які існують соціальні, політичні і духовні витоки тоталітаризму?
- •Поясніть, що таке “тотальність” у державі?
- •Чому тоталітарне суспільство називають закритим?
- •Ознаки політичних партій:
- •Критерії класифікації політичних партій. Тип політичних партій.
- •Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •Соціальні, економічні та інші основи багатопартійності.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •2. Мажоритарна виборча система голосування в
- •Чим відрізняються політичні партії від громадських організацій, а останні від громадських рухів?
- •Опозиція і її роль в політичному житті.
- •У чому відмінність між правлячим і опозиційними партіями?
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Політична практика лобізму. Дайте оцінку (особиста думка)
- •Поняття політичної культури та її основні тлумачення.
- •Структура політичної культури.
- •Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура.
- •Політична культура як чинник модернізації суспільства.
- •Політична культура і національні культурні традиції.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи
- •Зробіть порівняльний аналіз політичних культур: Захід-Схід-Україна.
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні особиста думка).
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?
- •Чи поділяєте ви точку зору, відносно якій часи великих політичних лідерів пройшла? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Розрізніть поняття “вождь”, “вожак”, “політичний лідер”. Культ особи.
- •Політична ідеологія – поняття і функції.
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Масова політична свідомість. Особливості масової політичної свідомості в Україні.
- •Роль громадської думки в політиці.
- •Роль і місце змі у формуванні громадської думки.
- •Функції суспільно-політичних доктрин в суспільстві.
- •Чим відрізняється структура цінностей класичного лібералізму від структури цінностей неолібералізму?
- •Порівняйте структуру цінностей класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •Як ви думаєте. Чим можна пояснити велику полярність консервативних ідей на Заході?
- •Соціалізм як політична доктрина.
- •Охарактеризуйте основні цінності соціал-демократичній ідеології. Який вплив має соціал-демократія на соціальні і політичні відносини в сучасному світі?
- •Правий і лівий політичний екстремізм
- •Фашизм та неофашизм. В чому, на ваш погляд, полягає “живучість” фашистської ідеології?
- •Основні риси ідеології анархізму. Чому ніколи в жодній країні анархісти не були при владі?
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні? (Ваша думка),
- •Яке значення мали політичні ідеї для розвитку суспільства?
- •Чи є ідеї Платона (“Ідеальна держава”) підґрунтям тоталітаризму?
- •Які політичні погляди Аристотеля є актуальними і сьогодні?
- •Чому в епоху Середньовіччя суспільно-політична думка перебувала під величезним впливом церкви?
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.
- •Формування радикально-демократичного напрямку політичної думки Нового часу.
- •Політико-правові вчення у Німеччині у XVIII – XIX ст.
- •Основні віхи політичної думки кінця XIX - початку XX ст. (о. Конт, е. Дюркгейм, в. Парето, г. Моска).
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (XI - XV ст.).
- •Особливості політичної думки в Україні в XVI - XVIII ст.
- •Політична думка в Україні кінця XIX - початку XX ст.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
Громадянське суспільство = сукупність самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації приватних потреб та інтересів індивідів і колективів = система правових інститутів, яка забезпечує самоорганізацію, структурування і самотворення населення держави в цілісній і повновладний суб’єкт – народ (націю)
Основні ознаки громадянського суспільства:
пріоритет суспільства і особистості над державою
визнання людини її життя, честі недоторканості, безпеки–найвищою соціальною цінністю
гарантування і забезпечення прав і свобод людини
економічна свобода громадян (недоторканість та різноманітність форм власності)
ефективний соціальний захист громадян
ідеологічна і політична свобода особистості (відкритість громад. суспільства: інформаційна свобода, свобода думки та слова, освіти та виховання,
пересування в межах країни та можливість виїзду за кордон)
врахування і взаємоузгодження різноманітних інтересів усіх соціальних суб’єктів
плюралізм (багатоманітність) в усіх сферах суспільного життя: наявність різних соціальн. груп, вільна конкуренція між політичними силами та партіями
самоуправління громадянського суспільства
наявність демократичної правової держави
Г.С. охоплює: = соціально-економічні відносини й інститути (форми власності, підприємництво, праця); = організацію і діяльність об'єднань громадян (громадських організацій, політичних партій, профспілок, творчих спілок, релігійних організ. тощо); = сім'ю та сферу виховання, освіти, науки і культури; = систему засобів масової інформації; = етичні норми поведінки людей та інші сфери.
Г.С. забезпечує необхідний і раціональний спосіб існування людей, заснований на розумі, свободі, праві та демократії. (на думку Арістотеля - це суспільство вільних людей, що виникає на певному етапі розвитку).
Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
Громадянське суспільство = суспільство, яке взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії і права Особливості його формування:
= держава є формою організації ГС, яке виникає коли його громадяни і держава виступають як вільні і рівноправні партнери = правова держава сприяє створенню ГС, вона слугує йому, є гарантом функціонування ГС =прав. держава закріплює ГС законами = чим сильніше ГС тим менш помітна роль держави, недорозвинуте ГС веде до домінування держави
Умовами його формування та функціонування є = розподіл влади = ринкова економіка, багатоманітність та рівність усіх форм власності, = свобода підприємництва = забезпечення та гарантування прав громадян = ідеологічний плюралізм (множинність політичних сил і партій) = вільний доступ до інформації = вільна особистість з почуттям власної гідності = розвинуте самоврядування
за 3 етапи формування громад. суспільства пройшли істотні зміни екон. відносин, суспільного і державного ладу, розвитку свідомості особи і суспільства, культури народу і нації, перетворюваннями суспільної ідеології:
I (XVI—XVII ст.ст.): визрівали передумови (економ., політ., ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом;
II (кінець XVII — кінець XIX ст.ст.): формування громад. суспільства в розвинутих буржуазних країнах на засадах юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.
III (рубіж XIX — XX ст.ст.): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організацією праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів (менеджерів) із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.