![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Політологія, як наука. Предмет Пол-гії.
- •Категорії та закономірності політології як закономірності.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •У який історичний період політична наука оформилась як самостійна наукова дисципліна? Які причини для цього?
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки
- •Яка історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак?
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві?
- •Які функції політика виконує в суспільстві? Виділіть, на ваш погляд, найбільш важливі функції та аргументи на свій вибір.
- •Політика як наука і мистецтво.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя.
- •Коли виникла національна проблема, які причини її появи та форми розв’язання?
- •Що є спільне, а що – відмінне в поняттях “етнос”, національність”, “нація”?
- •Соціальна політика, формування середнього класу – умова соціального розвитку України.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини - критерій гуманізму в політиці.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особа як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Формування громадянина в умовах становлення української державності (актуальні проблеми та перспективи).
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політ. Участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Різні типи особистостей по відношенню до політики.
- •Які соціальні верстви українського суспільства демонструють високу політичну активність? а які найменшу? Як ви думаєте: чому?
- •Політичний менеджмент.
- •Політичний маркетинг.
- •Поняття, природа та риси політичної влади
- •Коли і чому виникла влада?
- •Політична влада та її функції.
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Чи можливо звести владу до одного тільки насильства? Якщо ні, то чому?
- •Що означає легітимність політичної влади? Типи легітимності.
- •Криза легітимності влади та проблеми її розв’язання.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •Які існують шляхи досягнення влади?
- •Суб’єкти і носії політичної влади.
- •Політична еліта як суб’єкт політичної влади.
- •47,Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •50А.Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості. Особиста думка.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: охлократія, тимократія, мерітократія.
- •Розкрийте зміст форм політичної влади: демократія, аристократія, технократія, теократія.
- •Влада і власність, їх єдність і взаємо обумовленість
- •53.Поняття структури політичної системи (спс)
- •АПолітична система та її функції.
- •Типологія політичних систем, які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Чому держава є базовим інститутом політ. Системи?
- •Основні теорії походження держави
- •Функції держави та структура державної влади. Які форми держави були характерні для Радянського Союзу?
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Які передумови необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної укр. Держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в у.
- •Головні інститути громадянського суспільства.
- •Дайте визначення політичного режиму. Які існують типи політичних режимів? Чим вони розрізняються між собою?
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Демократичний політичний режим.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Чи є неминучим встановлення авторитарного режиму у процесі модернізації тоталітаризму?
- •Чи відрізняється сучасна демократія від античної?
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки
- •Які існують соціальні, політичні і духовні витоки тоталітаризму?
- •Поясніть, що таке “тотальність” у державі?
- •Чому тоталітарне суспільство називають закритим?
- •Ознаки політичних партій:
- •Критерії класифікації політичних партій. Тип політичних партій.
- •Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •Соціальні, економічні та інші основи багатопартійності.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •2. Мажоритарна виборча система голосування в
- •Чим відрізняються політичні партії від громадських організацій, а останні від громадських рухів?
- •Опозиція і її роль в політичному житті.
- •У чому відмінність між правлячим і опозиційними партіями?
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Політична практика лобізму. Дайте оцінку (особиста думка)
- •Поняття політичної культури та її основні тлумачення.
- •Структура політичної культури.
- •Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура.
- •Політична культура як чинник модернізації суспільства.
- •Політична культура і національні культурні традиції.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи
- •Зробіть порівняльний аналіз політичних культур: Захід-Схід-Україна.
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні особиста думка).
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?
- •Чи поділяєте ви точку зору, відносно якій часи великих політичних лідерів пройшла? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Розрізніть поняття “вождь”, “вожак”, “політичний лідер”. Культ особи.
- •Політична ідеологія – поняття і функції.
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Масова політична свідомість. Особливості масової політичної свідомості в Україні.
- •Роль громадської думки в політиці.
- •Роль і місце змі у формуванні громадської думки.
- •Функції суспільно-політичних доктрин в суспільстві.
- •Чим відрізняється структура цінностей класичного лібералізму від структури цінностей неолібералізму?
- •Порівняйте структуру цінностей класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •Як ви думаєте. Чим можна пояснити велику полярність консервативних ідей на Заході?
- •Соціалізм як політична доктрина.
- •Охарактеризуйте основні цінності соціал-демократичній ідеології. Який вплив має соціал-демократія на соціальні і політичні відносини в сучасному світі?
- •Правий і лівий політичний екстремізм
- •Фашизм та неофашизм. В чому, на ваш погляд, полягає “живучість” фашистської ідеології?
- •Основні риси ідеології анархізму. Чому ніколи в жодній країні анархісти не були при владі?
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні? (Ваша думка),
- •Яке значення мали політичні ідеї для розвитку суспільства?
- •Чи є ідеї Платона (“Ідеальна держава”) підґрунтям тоталітаризму?
- •Які політичні погляди Аристотеля є актуальними і сьогодні?
- •Чому в епоху Середньовіччя суспільно-політична думка перебувала під величезним впливом церкви?
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його для сучасної України.
- •Формування радикально-демократичного напрямку політичної думки Нового часу.
- •Політико-правові вчення у Німеччині у XVIII – XIX ст.
- •Основні віхи політичної думки кінця XIX - початку XX ст. (о. Конт, е. Дюркгейм, в. Парето, г. Моска).
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (XI - XV ст.).
- •Особливості політичної думки в Україні в XVI - XVIII ст.
- •Політична думка в Україні кінця XIX - початку XX ст.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
Державна влада – це політична влада, яка реалізується через державні органи за допомогою юридичних норм. Оскільки кожна людина при владі має схильність до зловживання ще Полібієм та в епоху Просвітництва (Ш.Монтеск’є, Д. Локка) пропонувалося встановити порядок, що виключав би можливість узурпації чи надмірної концентрації влади в одних руках, створював би умови контролю різними гілками влади.
Аспекти поділу: 1. поділ влади на законодавчу,
виконавчу і судову гілки, які працюють не втручаючись у компетенцію один одного 2. поділ влади між соціальними верствами та групами шляхом їх пропорційного представництва в законодавчих органах 3. розмежування влади (повноважень) між вищими і нижчими структурами однієї і тієї самої гілки влади
Поділ влади передбачає розмежування предметів ведення та розподіл повноважень між органами держави на основі системи стримувань та противаг, яка перешкоджає надмірному зосередженню владних повноважень в одному державному органі (чи особі). Рівні за „політичним значенням” органи держ.влади об’єктивно прагнуть до абсолютної влади, і не отримуючи її, не дають цього зробити конкурентам. За допомогою „стримувань і противаг” забезпечується баланс гілок влади.
Державна влада єдина і водночас складається з різних гілок влади, які мають забезпечувати законні права та свободи, та утверджувати право.
В У. принцип поділу влади зафіксовано в Конституції УНР 1918., проголошено в Декларації про державний суверенітет У. 1990 р., та визначено в К.У. 1996 р. „єдиним джерелом влади є народ, що здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування” (ст.5 К.). Президент як окремий інститут влади є главою держави. Законодавча влада здійснюється ВРУ - вищим представницьким органом, що видає закони і виступає як представник народу. Виконавча підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед ВРУ (Кабінет Міністрів, центральні та місцеві органи виконавчої влади). Судова – реалізується незалежними судовими органами загальної юрисдикції.
Чи можливо звести владу до одного тільки насильства? Якщо ні, то чому?
Інструменталістська концепція влади визначає владу як можливість використання певних засобів, зокрема насильства.
Дійсно в психологічному плані влада виникає через схильність одних людей до володарювання, а інших до підкорення.
Але на мою думку, політична влада - це не лише здатність, а й можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей
за допомогою відповідних засобів – волі. авторитету, права, насилля.
Якщо використовувати лише одне насильство, то прийде час, що той хто підкоряється врешті решт від цього відмовиться (і в історії були такі випадки повстання Спартака).
А влада без авторитету фактично є безладдям, тому що народ буде заперечувати таку владу.
Тому влада заснована на насильстві призводить до її кризи, дестабілізації суспільства, конфліктних ситуацій, що переростає в повстання, бунти, царевбивства, громадянські війни, і як наслідок, хиткість влади самодержавця і тирана..
Використання насильства для досягнення мети здійснювалося в тоталітарних державах, зокрема певною мірою це використовувалося в ідеології фашизму, расизму, елітаризму. І сьогодні майже всі демократичні країни ведуть боротьбу з проявами фашистської ідеології.