38. Теорія розподілу влади, її сутність та значення.

Державна влада – це політична влада, яка реалізується через державні органи за допомогою юридичних норм. Оскільки кожна людина при владі має схильність до зловживання ще Полібієм та в епоху Просвітництва (Ш.Монтеск’є, Д. Локка) пропонувалося встановити порядок, що виключав би можливість узурпації чи надмірної концентрації влади в одних руках, створював би умови контролю різними гілками влади.

Аспекти поділу: 1. поділ влади на законодавчу,

виконавчу і судову гілки, які працюють не втручаючись у компетенцію один одного 2. поділ влади між соціальними верствами та групами шляхом їх пропорційного представництва в законодавчих органах 3. розмежування влади (повноважень) між вищими і нижчими структурами однієї і тієї самої гілки влади

Поділ влади передбачає розмежування предметів ведення та розподіл повноважень між органами держави на основі системи стримувань та противаг, яка перешкоджає надмірному зосередженню владних повноважень в одному державному органі (чи особі). Рівні за „політичним значенням” органи держ.влади об’єктивно прагнуть до абсолютної влади, і не отримуючи її, не дають цього зробити конкурентам. За допомогою „стримувань і противаг” забезпечується баланс гілок влади.

Державна влада єдина і водночас складається з різних гілок влади, які мають забезпечувати законні права та свободи, та утверджувати право.

В У. принцип поділу влади зафіксовано в Конституції УНР 1918., проголошено в Декларації про державний суверенітет У. 1990 р., та визначено в К.У. 1996 р. „єдиним джерелом влади є народ, що здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування” (ст.5 К.). Президент як окремий інститут влади є главою держави. Законодавча влада здійснюється ВРУ - вищим представницьким органом, що видає закони і виступає як представник народу. Виконавча підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед ВРУ (Кабінет Міністрів, центральні та місцеві органи виконавчої влади). Судова – реалізується незалежними судовими органами загальної юрисдикції.

39. Чи можливо звести владу до одного тільки насильства? Якщо ні, то чому?

Інструменталістська концепція влади визначає владу як можливість використання певних засобів, зокрема насильства.

Дійсно в психологічному плані влада виникає через схильність одних людей до володарювання, а інших до підкорення.

Але на мою думку, політична влада - це не лише здатність, а й можливість справляти певний вплив на діяльність та поведінку людей

за допомогою відповідних засобів – волі. авторитету, права, насилля.

Якщо використовувати лише одне насильство, то прийде час, що той хто підкоряється врешті решт від цього відмовиться (і в історії були такі випадки повстання Спартака).

А влада без авторитету фактично є безладдям, тому що народ буде заперечувати таку владу.

Тому влада заснована на насильстві призводить до її кризи, дестабілізації суспільства, конфліктних ситуацій, що переростає в повстання, бунти, царевбивства, громадянські війни, і як наслідок, хиткість влади самодержавця і тирана..

Використання насильства для досягнення мети здійснювалося в тоталітарних державах, зокрема певною мірою це використовувалося в ідеології фашизму, расизму, елітаризму. І сьогодні майже всі демократичні країни ведуть боротьбу з проявами фашистської ідеології.