50. Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (XI - XV ст.).

За В.Антоновичем безперервний укр. демократичний процес розпочався ще за часів Київської Русі.

Політична думка Київської держави розвивалася під впливом політико-правової думки Візантії у концепціях „богоугодного володаря” (династичного панування) та концепції князівського одновладдя.

Крім того, становлення політичних уявлень відбувалося під впливом християнства, яке з 988 р. набуло статусу державної релігії.

Вчення митрополіта київського Ілларіона- ідеї утвердження могутності та єдності Київської Русі, її незалежності в релігійному аспекті від Візантійської церкви, богообраності словянського народу,

вчення Нестора Літописця- ідеї зміцнення державності, єдиної держави з централізованою політичною владою та верховенством церковної влади, з добровільною домовленістю народу з князем

Руська Правда – перша пам’ятка, де закріплено офіційну політико-правову ідеологію Київської Русі, що регулювала ранньофеодальні відносини, зміцнювала владу князя

„Ізозборник Святослава”, вчення К.Туровського, вчення Володимира Мономаха

В ранньому сердньовіччі розглядали проблеми співвідношення світської та духовної влади.

У „Слові о полку Ігоревім” – є ідея виникнення держави через суспільний договір між князем та народом, ідеї концентрації влади в умовах феодальної роздробленості в руках єдиного Київського князя, його верховенство над іншими князями.

50. Особливості політичної думки в Україні в XVI - XVIII ст.

Суспільно-політичне життя України XVI-XVII ст. характеризується розвитком прогресивного ідейно-політичного руху, пов’язаного з визвольною боротьбою україн.народу. Тоді, на зміну бурхливому розквіту прийшов етап занепаду, тривалого іноземного поневолення багатьох україн. земель.

Ідеї національного державотворення сприяли створенню укр. національної державності в ході Визвольної вйни укр. народу середини 17 ст. та піднесенню укр. суспільно-політичної думки.

Політико-правові погляди гетьманів України Б.Хмельницького (скинув польське панування, започаткував розбудову державності України на ідеях автономії та гарантіях безпеки Росії, гетьман мав всю владу і обирався народом), та І.Мазепи сприяли формуванню політ.-правової ідеології, зміцненню України на міжнародній арені.

Укр. ідеологія випереджала надбання духовної історії людства. Конституція П.Орлика – була першим політичним документом укр. демократії (ідеї встановлення державного суверенітету У., верховенства закону, врегулювання прав особи). Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову потім було відображено в ідеях Монтеск’є та Конституції США. Але руйнація гетьманської держави, поділ У. та посилення влади Московії припинили ідею відновлення укр. державності.

Тому, в цей час державно-правові ідеї поширювалися укр. духовенством та вченими теологами, оскільки православна церква за підтримки царя мала вплив та була владним інститутом (Філософія Києво-Могилянської Академії XVII-ХVІІІ ст. І.Гізель, С.Яворський, Ф.Прокопович). Велику роль у формуванні політичної свідомості україн. народу відігравали освіта, наука, мистецтво. Поширенню освіти сприяли братські школи, що стали основою створення Киево-Могилянської академії першим першим вищим закладом на східнослов’янських землях.