82.Бавовняні волокна: хімічний склад, властивості і галузі застосування

Бавовна – натуральне волокно, що отримують з поверхні насіння рослини бавовнику.

Будова волокон. Макро- і мікроструктура бавовни залежить від ступеня зрілості волокна. Елементарне волокно бавовни являє собою окрему рослинну клітину, розтягнуту вздовж: один кінець гострий, а другий – рваний. Зовнішній шар волокна називають первинною стінкою, або кутикулою. Вона має товщину менше 1нм і відіграє захисну роль завдяки особливостям будови і наявності у її складі крім целюлози восково-пектинових речовин. Під кутикулою розміщується вторинна стінка, склад і будова якої, власне, і визначає властивості волокна бавовни.

Хім. Склад. Основною речовиною волокна бавовни є целюлоза (92-95%). Целюлоза – лінійний полімер, полідисперсна речовина. Середній ступінь полімеризації коливається від 5-6 до 14-15тис. інші складові волокон: геміцелюлози та пентозани, жиро-воскові речовини, забарвлені складові волокон бавовни.

Властивості. З природних волокон бавовна є найтоншою. Розривне навантаження = 4-6сН/волокно. Відносне розривне навантаження – від 24-27сН/текс до 35-36сН/текс. Відносне розривне подовження = 7-9%. Гігроскопічність від 8-9 до 14-14,5%.До дії кислот, особливо мінеральних, бавовняні волокна нестійкі. Проте стійкі до дії лугів, розчинів неорганічних солей. Добре фарбуються. Розчиняються в розчинниках для целюлози. До дії світла і світло погоди волокна задовільно стійкі. Мають низьку теплопровідність і високу стійкість до дії тепла. Питома густина = 1.52г/см3.

83.Льон та вироби з нього: хімічний склад волокон, будова, властивості і галузі застосування

Лляні волокна отримують з лубу однолітньої рослини льону. Льон-довгунець та льон-кучерявець. Льон не женуть, а висмикують з корінням, щоб мати ціле стебло і довше волокно. Сушать, молотять(звільняють від насіння).Далі замочують та висушують(мета-зруйнувати пектин і лігнін, щоб отримати волокна).Труть (щоб відділити волокна від деревини), тіпають. Тіпаний льон пакують у паки і відправляють для подальшої переробки на льонопрядильні фабрики або лляні комбінати. Тут отримають чесаний льон – довгі випрямлені та паралельні волокна, і короткі волокна (клоччя). Льоноволокна сортують за довжиною, лінійною густиною, показниками міцності, кольором та блиском, м’якістю та ступенем засміченості.

Будова та склад лляних волокон. Волокна – комплексні, складаються з чисельних елементарних волокон, які з’єднані між собою пектином і лігніном. Елементарне волокно має шарувату будову. Кожен шар складається з мікро фібрил, що добре орієнтовані відносно осі волокна. Між макромолекулами добре розвинені водневі зв’язки. Головною складовою частиною льону є целюлоза. Її вміст не перевищує 75%.

Властивості. Довжина може дорівнювати довжині стебел. Лінійна густина коливається в межах 5000-10000мтекс. Міцність є найвищою серед усіх природних волокон. Малоеластичні. Відносне розривне подовження не перевищує 3%. Гігроскопічність – 11-12%.волокна льону є більш теплопровідними, ніж бавовняні. Тому їх обмежено використовують у чистому вигляді для виготовлення полотен натільно-білизняного призначення. Льоноволокна більш стійкі до води, дії лугів. Під дією кислот і лугів руйнуються.