61.Фарбування тканин. Поняття про барвники і їх класифікація

Фарбування тканин проводять з метою надання їм кольору або кольорів. Суть фарбування полягає в обробці волокон, пряжі (ниток) і готових виробів спеціальними препаратами - барвниками. До середини XIX ст. застосовувалися природні барвники рослинного або тваринного походження. Майже в усіх країнах світу сьогодні фарбують текстильні вироби виключно синтетичними барвниками.

Барвники – це хімічні сполуки, які у своєму складі мають хромофорні групи або відповідну будову (наприклад, хіноїдну), що зумовлює певний колір, і ауксохромні та солетвірні групи, від яких залежать спосіб використання та характер взаємодії барвника і волокна.

Барвники поділяються на водорозчинні (1. кислотні – солі сильних основ і кислот, ними фарбують вироби з вовни та натурального шовку; 2. протравні – комплексні сполуки („лаки”), ними фарбують тканини з целюлозних волокон; 3.кислотно-протравні – волі хрому у сполученні з протравами, ними фарбують тканини з білкових та поліамідних волокон; 4. металомісткі – містять атоми важких металів (хрому, міді, кобальту); ними фарбують вовну, поліамідні волокна і нитки; 5. прямі (субстантивні) – здатні фарбувати білкові, целюлозні і деякі синтетичні волокна і вироби з них прямо, без протрав, їх поділяють на 3 групи: прямі світло тривкі, прямі із використанням закріплювачів, прямі здатні до діазотування на волокні; 6. активні – містять реакційно здатні атоми чи групи атомів, використовуються для візерункового друкування) та водонерозчинні (1. сірчисті – їх отримують з ароматичних амінів, добре фарбують целюлозні волокна; 2. кубові – формула RCO, містять карбонільну групу, фарбують целюлозні і поліамідні волокна, поділяються на індигоїдні та полі циклічні; 3. оксіазобарвники – синтезуються безпосередньо на волокні, ними фарбують переважно вироби з целюлозних волокон; 4. чорний анілін – ним фарбують целюлозні волокна; 5. пігментні – їх використовують для візерункового друкування виробів з різних волокон; 5. дисперсні – ними фарбують синтетичні і штучні ацетатні волокна і вироби з них).

62.Асортимент і властивості основних видів основовязаних полотен

Основними видами основов’язаних полотен є платувальні, утокові, пресові, малорозтяжні, філейні, жаккардові та комбіновані полотна.

За будовою ці полотна бувають одинарні та подвійні, двогребінкові та багатогребінкові. Найбільш поширені двогребінкові одинарні полотна (трико-сукно, трико-трико, сукно-сукно, трико-шарме та інші), в яких ґрунтова та платувальна нитки можуть бути однакового або різного волокнистого складу, будови та обробки. Ці полотна мають однакову лицьову поверхню і відрізняються тільки виворітною стороною - різною довжиною та характером розміщення протяжок трикової, суконної та шармезної кладки.

Двогребінкові і одногребінкові, одинарні та подвійні полотна атласних переплетень (трикової, суконної та шармезної кладки) відрізняються особливостями кладки петель в окремих петельних рядах, наявністю двосторонніх та односторонніх протяжок, а також зовнішнім виглядом та деякими властивостями (розтяжністю, міцністю, розпускальністю та іншими). Основов’язані утокові полотна, як і платувальні, можуть бути одинарними і подвійними, однокольоровими і різнокольоровими, а також з різноманітними зовнішніми ефектами (ворсовими, ажурними, рельєфними). При цьому утокові нитки можуть використовуватися як підкладкові для отримання ворсових полотен, як каркасні для зменшення розтяжності і розпускання, а також збільшення зносостійкості і зменшення теплопровідності полотен; як декоративні для надання полотнам різноманітних візерунчастих ефектів; як з'єднувальні для з'єднання окремих петельних стовпчиків.

Плюшеві основов'язані полотна бувають одинарними і подвійними, з лицевим, виворітним і двостороннім петельним або розрізним ворсом. Крім цього, плюшеві петлі в полотні можуть закріплятися платувальними, утоковими і футерними нитками. Плюшеві основов'язані полотна можуть бути гладкими і візерунчастими. На базі останніх отримують різні ворсово-рельєфні і ворсово-кольорові візерункові ефекти.

Пресові основов'язані полотна бувають одинарними і подвійними, регулярними і нерегулярними, гладкими і візерунчастими, з рельєфними, ажурними, відтінковими, кольоровими і комбінованими ефектами. Зовнішній вигляд цих полотен і їх властивості визначаються особливостями їх будови і насамперед видом їх переплетення. Суттєвий вплив на властивості пресових полотен має технологія їх виробництва.

Футеровані основов'язані полотна, як і кулірні, можна виробляти на основі будь-яких базових, похідних і візерунчастих одинарних переплетень. Залежно від грунту, в який вв'язуються футерні нитки, вони можуть виконувати функції підкладкових, з'єднувальних, візерунчастих, каркасних, а також одночасно з'єднувальних і підкладкових. Серед малорозтяжних полотен найбільше поширення мають утокові (ланцюжок-уток і трико-уток) та платувальні (ланцюжок-сукно, ланцюжок-шарме, трико-шарме) полотна, в яких роль поздовжнього каркасу виконує ланцюжок або трико, а поперечного - утокові нитки або протяжки сукно та шарме. Філейні полотна можуть бути одинарними і подвійними, їх отримують внаслідок поєднання в одному полотні різних переплетень (ланцюжка, трико, сукна, атласу і т.д.). При цьому може використовуватись трикова, триково-атласна і кіперна кладка ниток. Жакардові основов'язані полотна отримують на основі всіх відомих основов'язаних одинарних і подвійних, повних і неповних переплетень. Вони можуть бути регулярними і нерегулярними. Асортимент цих полотен характеризується великою різноманітністю ефектів (кольорових, рельєфних, ажурних, комбінованих). Найбільше поширення мають полотна основов’язаних нерегулярних подвійних переплетень, які в свою чергу поділяються на повні рельєфні і повні рельєфно-вишивні.