
- •1.Поняття про текстильні товари, їх класифікація.
- •2.Методи оцінки стійкості пофарбування тканин до різних фізико-хімічних факторів.
- •3.Сучасний стан та перспективи розвитку ринку текстильних товарів в Україні.
- •4.Спеціальні види обробки тканин
- •5.Текстильні волокна: терміни та визначення.
- •6.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу.
- •7.Класифікація текстильних волокон.
- •8. Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів.
- •9. Хімічний склад та будова текстильних волокон
- •10. Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів.
- •11.Бавовняне волокно: хім. Склад, будова, властивості і галузі застосування
- •12.Геометричні і масові(вагові) властивості тканин
- •13. Лляні волокна: отримання, хім.Склад, будова, властивості, застосування
- •14.Механічні властивості волокон.
- •15. Вовна: типи і види вовняних волокон, їх властивості.
- •16.Фізичні властивості волокон
- •18.Естетичні властивості тканин
- •19.Хімічні волокна: загальні поняття, способи отримання та їх вплив на властивості
- •20.Система класифікації тканин
- •21. Натуральний шовк: хімічний склад, будова , властивості і галузь застосування.
- •22. Технологічні властивості тканин
- •23. Штучні волокна загальні поняття. Віскозні волокна: отримання, види, різновиди, властивості та галузі застосування.
- •24.Класифікація і асортимент лляних тканин
- •25. Ацетатні волокна: отримання, види, властивості та галузі застосування.
- •26. Класифікація та асортимент вовняних тканин.
- •28. Класифікація і асортимент шовкових тканин та тканин з хім волокон.
- •29. Синтетичні волокна, загальні поняття, способи отримання.
- •30.Характеристика асортименту тканин поштучних виробів
- •31.Поліамідні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •32. Дефекти тканин.
- •33.Поліефірні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •35.Поліакрилонітрильні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •36.Класифікація швейних товарів
- •37.Полівінілхлоридні і поліефірові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування
- •38. Властивості (антропометричні, утилітарні, естетичні, надійності) швейних виробів (шв)
- •39. Методи розпізнавання текстильних волокон
- •40. Класифікація матеріалів для одягу за призначенням
- •41.Асортимент і властивості пряжі і ниток звичайної структури
- •42.Види виробництва швейних виробів
- •43.Асортимент і властивості пряжі і ниток зміненої структури
- •44.Проектування і пошив швейних виробів
- •45.Характеристика підготовчих операцій пряжі і ниток до ткацтва
- •46.Характеристика асортименту верхнього та легкого одягу
- •47.Формування структури тканин на ткацькому верстаті
- •48.Характеристика асортименту натільної і постільної білизни
- •49.Поняття про ткацькі переплетення. Графічне зображення переплетень
- •50.Дефекти швейних виробів
- •51.Класифікація ткацьких переплетень
- •52.Порядок визначення сорту швейних виробів
- •53.Похідні і комбіновані ткацькі переплетення: їх характеристика і вплив на властивості тканин
- •54.Вимоги трикотажного виробництва до вихідної текстильної сировини
- •55.Характеристика жакардових переплетень і їх вплив на властивості тканин
- •56.Загальна схема виробництва трикотажних полотен і виробів
- •57.Хімічні способи вибілювання тканин різного волокнистого складу. Методи оцінювання білості тканин
- •58.Класифікація трикотажних полотен (переплетень)
- •59.Фізико-хімічні способи підвищення білості (білизни) тканин
- •60.Асортимент і властивості основних видів поперечно-вязаних полотен
- •61.Фарбування тканин. Поняття про барвники і їх класифікація
- •62.Асортимент і властивості основних видів основовязаних полотен
- •63.Гладке фарбування (фарбування в один колір) тканин
- •64.Класифікація трикотажних виробів
- •65.Друкування тканин. Способи населення друкованих візерунків на текстильні матеріали
- •66.Характеристика асортименту верхніх трикотажних виробів
- •67.Методи оцінки стійкості пофарбування тканин до різних фізико-хімічних факторів
- •68.Характеристика асортименту білизняних трикотажних виробів
- •69.Спеціальні види обробки тканин
- •70.Характеристика асортименту панчішно-шкарпеткових виробів
- •71.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу
- •72.Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів
- •73.Дефекти трикотажних виробів
- •74.Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів
- •75.Визначення сорту трикотажних виробів
- •76.Поняття про текстильні волокна, їх класифікація
- •77.Сучасний стан та перспективи розвитку ринку текстильних товарів в Україні
- •78.Килимові вироби: класифікація, способи виготовлення, властивості, показники якості
- •79.Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів
- •80.Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів
- •81.Класифікація та загальна характеристика властивостей тканин
- •82.Бавовняні волокна: хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •83.Льон та вироби з нього: хімічний склад волокон, будова, властивості і галузі застосування
- •84.Вовна: типи і види волокон, властивості тканих полотен, показники їх якості
- •85.Штучні текстильні волокна: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування
- •86.Натуральний шовк: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування
- •87.Хімічні волокна: класифікація, загальні поняття про виробництво, способи модифікації та їх вплив на властивості
- •88.Система класифікації тканин
- •89.Синтетичні волокна: виробництво, властивості, методи модифікації, галузі застосування
- •90.Класифікація і асортимент лляних тканин. Основні споживні властивості одягу з лляних волокон
- •91.Класифікація і асортимент вовняних тканин
- •92.Методи ідентифікації текстильної сировини
- •93. Нитки і пряжа: визначення, способи отримання, показники якості
- •94.Поліамідні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •95.Поліефірні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •96.Поліакрилонітрильні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування
- •97.Полівінілхлоридні і поліолефінові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування
- •98.Класифікація трикотажних виробів. Вимоги до якості
- •99.Основні технологічні процеси виготовлення килимових виробів. Способи формування ворсових поверхонь
- •100, 101.Асортимент і вимоги до якості готового верхнього одягу з трикотажних полотен
- •102.Характеристика підготовчих операцій пряжі і ниток до ткацтва
- •103.Формування структури тканин у технологічних процесах їх виготовлення
- •104.Поняття про ткацькі переплетення. Основні та похідні переплетення, їх вплив на властивості матеріалів
- •105.Виробництво трикотажних полотен. Класифікація трикотажних переплетень
- •106.Загальні поняття про трикотаж. Відмінність трикотажних полотен від тканих та їх дефекти.
5.Текстильні волокна: терміни та визначення.
Текстильними волокнами називають тонкі видовжені тіла, в яких площа поперечного перерізу набагато менша за довжину, а міцність і еластичність такі, що дають можливість, скручуючи, переробляти їх на пряжу і полотна.
За ознакою будови: елементарні (волокна, що не розділяються вздовж без руйн-я – бавовна, вовна), комплексні (скл-ся з елементарних волокон – клітин, скріплені між собою клейковиною – льон, коноплеволокно), профільовані волокна (хімічні волокна, що мають задані фігурні перетини), звиті волокна (такі, що мають природну звитість або надану методом механ., теплов, тепло вологої обробки).
За довжиною: безмежно довгі волокна (мають довжину, обмежену ємністю шпулі, клубка), штапельовані волокна (мають задану довжину. Їх отримують розріз-ям, розрив-ям).
За складом основної волокно твірної речовини та видом обробки: целюлозні, білкові, поліамідні, біокомпонентні, матові, світло стабілізовані, антистатичні, фарбовані в масі, у джгуті, у стрічці, у рівниці. Довгі комплексні волокна склад-ся з багатьох довгих і тонких моноволокон. Їх називають ще філаментами. Моноволокна не дуже міцні, тому їх переробляють у той чи інший текстильний матеріал, попередньо скрутивши між собою. Такі скручені або склеєні волокна називають комплексними нитками.
6.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу.
Кінцеві обробки проводять з метою надати готовому матеріалу товарного вигляду. Але переважна більшість ефектів є недовговічними. Апретування – кінцеві обробки, суть яких полягає в просоченні текст. матеріалів спец. загущеними розчинами, або апретами. До складу таких апретів уводять крохмаль та його продукти, різні синтетичні препарати, латекси, віск, жири, каолін...
Бавовняні тканини після просочення апретом піддають подальшим обробкам: 1. Фулярова обробка (тканина стає м’якою, а лицьовий бік має підвищений блиск); 2.Муслінова обробка (тканину пропускають між набірними валками, які пом’якшують гриф); 3.Жорстка обробка (застосовують її фабрики, що продукують ситці, використ. апрети з високим вмістом крохмалю, полотно набуває жорсткої структури); 4.Лощена обробка (подібна до жорсткої, але відрізн-ся використанням високотемпературних каландрів); 5.Сріблиста обробка (привабливі оптичні ефекти); 6.Глянцева і матова обробки. 7. Вирівнювання полотен за шириною у разі наявності суттєвих перекосів. 8. Прасування (за допомогою каландрів). 9. Ворсування (для деяких видів бавовняних і вовняних тканин, трико. полотен, НТМ на голко- чи шишко-ворсувальних машинах). 9. Обробки ворсових поверхонь (стриження, очищення від лишків, розчісування і запрасовування в одному напрямі, ратинові обробки, або надання звивистості чи оформлення його у вигляді візерунків)
7.Класифікація текстильних волокон.
За походженням волокна розподілені на два класи – природні (натуральні) і хімічні.
Природні волокна розподіляють на три підкласи: рослинного, тваринного і мінерального походження, а хімічні на два підкласи – штучні і синтетичні.
До хімічних штучних відносять волокна, що формують з природних ВМС (целюлози, білків, їх похідних) або з природних простих речовин (металів, їх сплавів, скломаси). Хімічні синтетичні волокна отримують з простих сполук (продуктів переробки нафти, прир газу). Як і усе в природі, текстильні волокна розподіляють на дві групи – органічні і неорганічні.
Натуральні рослинного походження: насіннєві і плодові, стеблові, листкові; тваринного походження: волосяний покрив (вовна), виділені залозами (шовк натуральний); мінерального походження: з гірських порід (азбест, базальт).
Хімічні штучні: органічні (целюлозні та ефіро-целюлозні: віскозні, мідно-аміачні, ацетатні; білкові: зеїнові, соєбобові), неорганічні (силікатні: скляні; металеві: золоті, срібні, мідні).
Хімічні синтетичні органічні: поліамідні (капрон, анід, енант), поліефірні (лавсан), полі вінілові (ПВХ, хлорин), поліакрилонітрильні (нітрон), полівінілспиртові (вінол), поліплефінові (поліетиленові, поліпропіленові), фтормісткі (фторолон)