- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
І хлопчики, і дівчатка переживають специфічну тривогу, пов'язану з розвитком геніталій. Хлопчики демонструють жвавий інтерес до цього розвитку, і початок пубертату дає підставу для тривожних питань і порівнянь із однолітками. Дівчатка менше цікавляться розвитком геніталій, їх заклопотаність в основному пов'язана з ростом грудей - доказом жіночності. Набагато менший інтерес викликають у дівчаток перші менструації, які всіма дослідниками вважаються основним феноменом жіночого статевого дозрівання (більше 50% дівчаток спокійно або байдуже реагують на їх появу, 40% переживають негативні почуття й тільки 10% проявляють позитивні емоції інтересу й гордості). Це пов'язано з поінформованістю дівчаток про негативні сторони менструацій; більшість із них задовго підготовлені до цієї події й зустрічають її безмовно як біологічну реальність.
Раннє або запізнє статеве дозрівання веде до різних психологічних наслідків. Так, передчасний статевий розвиток може викликати деякі тимчасові труднощі в підлітків, які, маючи доросле тіло, але дитячу свідомість, не можуть відповідати певним соціальним очікуванням. Однак позитивні сторони такої ситуації очевидні. В 14 років підлітки, які досягли фізичної зрілості, мають високий соціальний статус як серед своєї, так і серед протилежної статі. Порівняння груп 30- річних людей з різним часом настання пубертату показало, що особи, які мали ранній статевий розвиток, надалі слідували більш конформній у соціальному смислі моделі поведінки: їх судження й установки були більш соціально прийнятні, вони частіше включалися в традиційні форми соціальної й політичної активності.
Пізній статевий розвиток викликає, навпроти, серйозні проблеми, особливо в хлопчиків, які мають у цьому випадку більш низький соціальний статус, переживають почуття фізичної неповноцінності й деякі труднощі психологічного характеру: негативний образ «Я», почуття соціальної відкинутості й почуття залежності. Ці проблеми залишаються й у дорослих. Лонгітюдне дослідження двох груп чоловіків з пізнім і нормальним пубертатом показало, що у віці 33 років, коли які-небудь фізичні розходження між ними зникли, в осіб з пізнім статевим дозріванням спостерігалися ті ж психологічні труднощі, що й 16 років тому.
Дівчатка з пізнім розвитком тривога концентрується на фізичних проблемах, але не супроводжується труднощами, характерними для хлопчиків з подібним типом розвитку. Таким чином, психологічне значення статевого дозрівання залежить від соціальних стереотипів, вплив яких різний для хлопчиків і дівчаток.
Формування чоловічої ідентичності відбувається в отроцтві в рамках вузького коридору, що, можливо, пояснює набагато більше, ніж у дівчаток, неприйняття своєї «родової» приналежності, більший відсоток чоловічої гомосексуальності й транссексуальних потягів у хлопчиків.
Хоча в дівчаток порівно з хлопчиками схильність до прийняття своєї «родової» ідентичності виражена сильніше, їх образ тіла більш афективно забарвлений і поширюється на весь образ «Я». Дівчатка частіше стверджують, що вони менш фізично привабливі, ніж подруги, більшість із них хотіли б змінити щось у своїй зовнішності, у той час як хлопчики цілком задоволені своєю зовнішністю.
Взаємозв'язок суб'єктивних оцінок своєї фізичної привабливості й «Я»- концепції проявляється в тому, що стереотипи тіла впливають на суб'єктивну оцінку своєї привабливості. Але оцінка власної фізичної привабливості у дівчаток значимо корелює з іншими, особистісними й соціальними, параметрами уявлення про себе, що не спостерігається в хлопчиків. Тобто, дівчатка-підліток, яка вважає себе зовні мало привабливою, негативно оцінює й інші сторони свого «Я», у той час як хлопчик чітко розрізняє ці аспекти: він може негативно оцінювати свою зовнішність і при цьому високо цінувати свої соціальні або інтелектуальні якості.
Культура, у якій виховується підліток, формує різні психосексуальні й соціальні установки. Так, приміром, існують помітні розходження між підлітками Азії, Європи й Америки. Англійські й норвезькі підлітки більше розкуті й схильні до сексуального експериментування, ніж їх канадські однолітки, які в цілому більше консервативні. Крім факторів культури, потрібно враховувати стать, вік, засвоєні сексуальні стереотипи поведінки, соціально-економічне походження й т.д.
За останні роки психосексуальні установки підлітків перетерпіли значні зміни: росте терпимість до таких питань, як збереження невинності до заміжжя (це, як не дивно, є більшим предметом для міркувань і домагань у хлопчиків, ніж у дівчаток), ставлення до дошлюбних зв'язків, воля взаємин у шлюбі, контрацепція, гомосексуалізм і т.д. Приміром, якщо в 1965 р. в одному з опитувань 47% підлітків рахували гомосексуалізм карним злочином або принаймні аморальною дією, то в 1977 р. тільки 12% підлітків думали так само, а наразі частина підлітків виявляє живу цікавість до пробних контактів такого роду.
Більшість старших підлітків думають, хочуть і готові говорити про секс, обговорювати на рівні високої відвертості пов'язані з ним питання. Підлітки, які мають досвід сексуальних контактів, значно більше відкриті стосовно сексуального життя й включають секс у систему міжособистісних відносин, порівняно з тими, хто такого досвіду не має. Сексуальні установки дівчаток більше піддані впливу соціальних і батьківських установок; визначальну роль у формуванні їх сексуальних норм відіграє почуття любові. Терпимість до дошлюбних сексуальних зв'язків характерна для 93% хлопчиків й 82% дівчаток, але у випадку відсутності любові 63% хлопчиків й лише 47% дівчаток допускають можливість сексуальних відносин.
Всі підлітки, незалежно від статі, дотримуються «подвійного сексуального стандарту», тобто різної сексуальної моралі для жінок і чоловіків, що характеризується більшою терпимістю до сексуальної активності чоловіків.
Важливо відзначити й той факт, що для хлопців-підлітків досит характерним є таке явище, як мастурбація, що у сучасному трактуванні розуміється як своєрідна прелюдія до нормальної гетеросексуальної поведінці й остаточного формування сексуальності. В 12 років з нею знайомі приблизно 12% дітей, в 15 років - 85%, а в 18 років - 92% молодих людей. Мастурбація більше, ніж інша статева поведінка підлітків, зіштовхується із захисними механізмами, що викликають почуття зніяковілості й відрази, марновірні страхи й втрату самоповаги. Хоча мастурбація часто описується як приємне заняття, вона може супроводжуватися почуттям сорому, тривоги й провини, внутрішньої конфліктності.
Практично всі підлітки мають досвід побачень, поцілунків, але більш глибокий сексуальний досвід не настільки типовий, хоча в останні роки зустрічається все частіше.
Наростаючий досвід інтимних стосунків, сексуальні потреби й зміни свого тіла стають у підлітковому віці надбанням свідомості (сама по собі дитяча сексуальність існувала й раніше) і підганяються під прийняті підлітком соціальні норми (у психоаналітичній термінології «інтрапсихологічний сценарій» реалізується тепер у просторі між Id і Super-Ego).