Дайте відповіді на наступні питання

1. Який період називають «пренатальним» і який час він триває?

2. Коли починає формуватися нервова система?

3. Які прояви нервової діяльності у плода?

4. Що відбувається в організмі дитини під час народження?

Лекція 8. Новонародженість

1. Особливості новонародженості як критичного періоду

Розвиток дитини відкривається критичним актом народження і наступним за ним критичним віком, який носить назву новонародженості. Період новонародженості триває від моменту народження приблизно до кінця першого місяця життя. У момент пологів дитина фізично відокремлюється від матері, але в основних життєвих функціях ще довгий час залишається біологічно несамостійною істотою.

Головна особливість новонародженості пов’язана зі специфікою соціальної ситуації розвитку: дитина відокремлюється від матері фізично, але не біологічно. Унаслідок цього все існування дитини в цей час займає серединне положення між внутрішньоутробним розвитком і наступними періодами постнатального дитинства. Новонародженість, як сполучна ланка, поєднує в собі риси того й іншого, і ця подвійність характеризує все життя маленької істоти.

Так, після народження безпосередній фізичний зв'язок з матір'ю вже відсутній, але дитина продовжує одержувати їжу, що виробляється в материнському організмі (молозиво, молоко), і інакше харчуватися не може (отже, харчування дитини являє собою перехідну форму від внутрішньоутробного до позаутробного існування).

Така ж подвійність відзначається в самій формі існування дитини. Близько 80% доби вона спить (у дорослого норма складає 20%), причому сон носить поліфазний характер: короткі періоди сну чергуються з маленькими фазами просинання.

Крім цього, подвійність виявляється в тому, що дитина зберігає ембріональну позу під час сну і навіть коли не спить (приблизно до 4-місячного віку).

Протиріччя цього віку помітні й у руховій активності дитини: з одного боку, вона володіє деякими руховими реакціями на зовнішні і внутрішні подразники, а з іншого боку, вона ще позбавлена самостійного пересування в просторі і може пересуватися тільки за допомогою дорослих. Немовля майже нерухоме: в основному воно лежить на спині і не може перевернутися чи пересунутися. До 4-х тижнів воно приймає, лежачи на спині, позу «фехтувальника», обумовлену тонічними шийними рефлексами, і стискає ручки в кулачки. Приблизно 85% часу голівка дитини повернена вправо (є припущення, що це пов’язано з функціональною асиметрією півкуль). Якщо її покласти на живіт, то вона здатна відірвати носик від матраца лише на одну мить. Їй узагалі важко керувати своєю непропорційно великою головою.

2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.

Дитина народжується більш безпомічною, ніж дитинчата високорозвинених тварин. До моменту народження вона володіє лише системами спадково закріплених механізмів — безумовних рефлексів, що полегшують пристосування до нових умов життя. Ці системи включають безліч часткових рефлексів; ми зупинимося лише на деяких, найбільш важливих з них.

До народження складається система харчових рефлексів: механізм смоктання й орієнтувально-харчових рефлексів, що легко викликаються дотиком до куточків губ і язика дитини. Під час смоктання материнських грудей всі інші рухи і реакції гальмуються. Вітчизняні дослідники новонародженості і дитячого віку М. П. Денисова і М. Л. Фігурин назвали це «реакцією харчового зосередження». Смоктальний рефлекс актуалізується в немовляти завжди, коли який-небудь предмет попадає в рот (соска, палець, кінчик подушки).

Спостерігаються в дитини і деякі вроджені захисні рефлекси: вона кашляє, чхає, моргає, якщо в око щось потрапило; мружиться від яскравого світла. Але на більшість зовнішніх подразників немовля відповідає однаково: здригається, неспокійно рухає ручками і ніжками, кричить, зморщивши личко.

У немовляти є зіничний рефлекс — замружується від яскравого світла і повертає голівку й очі до м'якого світла: у сонячний день у кімнатах пологових будинків голівки дітей повернуті до вікон, а якщо в напівтемній кімнаті повільно водити перед очима немовляти запалену свічу, то очі починають рухатися слідом за нею. На 1-2-му тижні життя дитина здатна повертати голову за об'єктом, який повільно рухається на відстані 20—30 см. На 2—3-й тиждень з'являється конвергенція, і на 3—5-й тиждень — зорове зосередження (затримка погляду на предметі). Спочатку дитина утримує погляд не більш 5 сек., але вже на 2-му місяці вона зможе тримати погляд на ньому кілька хвилин (це згодом дозволить дитині розглядати предмет).

У немовляти відзначається і ряд атавістичних рефлексів, які знаходяться у філогенетичному зв'язку з рефлексами вищих тварин. Так, якщо вкласти в руки немовляті палець чи інший продовгуватий предмет, дитина так міцно схоплює його, що її можна підняти на цьому предметі й утримати в повітрі біля хвилини. Одно-двотижнева дитина може зависнути на шнурку, схопленому двома руками. Вона може чіплятися за шнурок і ніжками, хоча не так міцно. Інший рефлекс полягає у своєрідному «повзанні» дитини, відштовхуванні ніжками від приставленої до них опори. Якщо покласти дитину животом вниз і прикласти долоню чи дощечку до підошов ніг, вона відіпхнеться і просунеться небагато вперед. Рухаючи долоню, можна змусити дитину проповзти невелику відстань. Так само виглядає і рефлекс «автоматичної ходьби»: якщо тримати дитину ніжками на колінах, то вона може робити переступальні рухи. Нарешті, широко відомий рефлекс плавання: потрапивши у воду, немовля починає робити плавальні рухи.

Цікавою особливістю немовляти є те, що дитина часто відкриває очі, коли її піднімають і надають вертикального положення — це явище називають «ефектом лялькових очей».

Новонародженість є єдиним періодом у житті людини, коли ще можна спостерігати в чистому вигляді прояв вроджених, інстинктивних форм поведінки, спрямованих на задоволення органічних потреб (у кисні, їжі, теплі). Ці органічні потреби не можуть, однак, скласти основу психічного розвитку — вони тільки забезпечують виживання дитини.