- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
3. Мовленнєвий розвиток.
Мова засвоюється з разючою швидкістю, особливо після того, як діти починають вимовляти свої перші слова. Третій рік життя характеризується зростаючою мовною активністю дитини. Розширюється коло її спілкування, навіть з незнайомими людьми. Підвищується мовна активність під час ігор і самостійної діяльності дитини. Діти не тільки самі дуже говіркі, але і прислухаються до мови, не зверненої безпосередньо до них; легко запам'ятовують і відтворюють невеликі вірші і казки.
За 2,5 роки раннього дитинства мова дитини розвивається від примітивних назв до усвідомленого вираження думки, випадної мови, що складає з граматично правильних речень.
Якщо в 4—8 міс. дитина тільки белькоче («ба-ба-ба», «да-да-да-да»), а в 12 міс. з'являються перші більш-менш осмислені окремі слова («мама», «так», «кицька» і т.п.), то в 1,5 року вона використовує двослівні комбінації («пити сік», «мій ведмедик» і т.п.), а в 2,5 році починає вживати більш довгі і складні висловлювання («Поклади олівці сюди», «Що це на столі?» і ін.).
Без спеціального навчання до 4-5 років діти опановують правилами граматики рідної мови. Освоюючи синтаксис, діти одночасно осягають значення слів і речень — семантику. Але щоб ефективно спілкуватися, необхідно також знати, як виразити свої наміри і досягти наміченої мети, а для цього необхідно опанувати прагматичними аспектами мови: інтонацією, паузами, правилами бесіди, формами звертання до людей і т.д.
Дуже важливий шлях у мовному розвитку — оволодіння значенням слова. Трохи пізніше дитина освоює питання «Що це?», і досить кілька разів почути назву предмета, щоб почати користуватися словом. Словниковий запас досягає 1200-1500 слів до кінця 3-го року життя, у ньому зустрічаються всі частини мови; серед речень зустрічаються основні типи, включаючи складні безсполучникові і союзні речення.
Власна мова дитини тісно уплетена в її діяльність і поступово починає виконувати функцію організації її дій, входячи в них як обов'язковий компонент.
На 3-му році життя розуміння мови дитиною не тільки зростає за обсягом, але і змінюється якісно. Дитина любить слухати мову дорослих, любить радіо, читання казок, віршів, освоюючи розуміння оповідання-розповіді. Але це розуміння здійснюється краще в межах наочної ситуації.
Дітям властиво розширювати значення часто уживаних слів. Розширення змісту може ґрунтуватися на подібності суб'єктивних реакцій. Наприклад, багато дітей люблять слово «Ось!», уживаючи його наприкінці будь-якої дії: закінчивши складати пірамідку, злізши з дивану, побачивши, що мати закінчила її вдягати.
Значно рідше діти звужують значення. Так, слово «машина» може вживатися тільки стосовно машин, що рухаються, і не використовуватися для припаркованих чи зображених на малюнку. Деякі діти словом “киця” позначають тільки власну кішку і т.д.
Успіхи в мовленнєвому розвитку виражаються також в удосконалюванні розуміння і постановці запитань. Дворічні діти розуміють як загальні питання, які вимагають відповідей «так» чи «ні», так і спеціальні, які починаються зі слів «де», «хто», «що», і звичайно відповідають на них правильно. На питання, що починаються зі слів «коли», «як», «чому» і «навіщо», діти можуть відповідати так, начебто їх запитали «що» чи «де», але вже до 3-х років розуміння таких питань уточнюється.
Власні перші загальні питання дитини звучать у вигляді тверджень з питальною інтонацією наприкінці речення. Найперші і найчастіші зі спеціальних питань починаються в них зі слів «що» і «де». «Коли», «як» і «чому» з'являються пізніше. Уживання таких слів пов’язане з тим, що дитина вчиться ставати на точку зору іншої людини: 2-річні діти, пояснюючи слова «тут» чи «там», ясно уявляють собі ступінь далекості. Слова «цей», «той», «там» діти вживають у правильному значенні вже на 2-му року життя, але розуміння їх значення приходить до 4—5 рокам.
Термін початку інтенсивного зростання активного словника, появи 2-3-слівних речень і перших питань, звернених до дорослого, залежать від характеру спілкування дитини дорослими. Якщо дорослі мало розмовляють з дитиною, не спонукують її до активного використання слів, угадують будь-яке бажання дитини, не стимулюючи звертання до активної мови, розвиток мовлення може сповільнюватися.
У зв'язку зі зростанням розумінням слів і швидким збільшенням словника мова перетворюється для дитини в основний засіб спілкування. Основу розумового розвитку в ранньому дитинстві складають нові види дій, що формуються в дитини, сприймання і розумових дій.