3. Мовленнєвий розвиток.

Мова засвоюється з разючою швидкістю, особливо після того, як діти починають вимовляти свої перші слова. Третій рік життя характеризується зростаючою мовною активністю дитини. Розширюється коло її спілкування, навіть з незнайомими людьми. Підвищується мовна активність під час ігор і самостійної діяльності дитини. Діти не тільки самі дуже говіркі, але і прислухаються до мови, не зверненої безпосередньо до них; легко запам'ятовують і відтворюють невеликі вірші і казки.

За 2,5 роки раннього дитинства мова дитини розвивається від примітивних назв до усвідомленого вираження думки, випадної мови, що складає з граматично правильних речень.

Якщо в 4—8 міс. дитина тільки белькоче («ба-ба-ба», «да-да-да-да»), а в 12 міс. з'являються перші більш-менш осмислені окремі слова («мама», «так», «кицька» і т.п.), то в 1,5 року вона використовує двослівні комбінації («пити сік», «мій ведмедик» і т.п.), а в 2,5 році починає вживати більш довгі і складні висловлювання («Поклади олівці сюди», «Що це на столі?» і ін.).

Без спеціального навчання до 4-5 років діти опановують правилами граматики рідної мови. Освоюючи синтаксис, діти одночасно осягають значення слів і речень — семантику. Але щоб ефективно спілкуватися, необхідно також знати, як виразити свої наміри і досягти наміченої мети, а для цього необхідно опанувати прагматичними аспектами мови: інтонацією, паузами, правилами бесіди, формами звертання до людей і т.д.

Дуже важливий шлях у мовному розвитку — оволодіння значенням слова. Трохи пізніше дитина освоює питання «Що це?», і досить кілька разів почути назву предмета, щоб почати користуватися словом. Словниковий запас досягає 1200-1500 слів до кінця 3-го року життя, у ньому зустрічаються всі частини мови; серед речень зустрічаються основні типи, включаючи складні безсполучникові і союзні речення.

Власна мова дитини тісно уплетена в її діяльність і поступово починає виконувати функцію організації її дій, входячи в них як обов'язковий компонент.

На 3-му році життя розуміння мови дитиною не тільки зростає за обсягом, але і змінюється якісно. Дитина любить слухати мову дорослих, любить радіо, читання казок, віршів, освоюючи розуміння оповідання-розповіді. Але це розуміння здійснюється краще в межах наочної ситуації.

Дітям властиво розширювати значення часто уживаних слів. Розширення змісту може ґрунтуватися на подібності суб'єктивних реакцій. Наприклад, багато дітей люблять слово «Ось!», уживаючи його наприкінці будь-якої дії: закінчивши складати пірамідку, злізши з дивану, побачивши, що мати закінчила її вдягати.

Значно рідше діти звужують значення. Так, слово «машина» може вживатися тільки стосовно машин, що рухаються, і не використовуватися для припаркованих чи зображених на малюнку. Деякі діти словом “киця” позначають тільки власну кішку і т.д.

Успіхи в мовленнєвому розвитку виражаються також в удосконалюванні розуміння і постановці запитань. Дворічні діти розуміють як загальні питання, які вимагають відповідей «так» чи «ні», так і спеціальні, які починаються зі слів «де», «хто», «що», і звичайно відповідають на них правильно. На питання, що починаються зі слів «коли», «як», «чому» і «навіщо», діти можуть відповідати так, начебто їх запитали «що» чи «де», але вже до 3-х років розуміння таких питань уточнюється.

Власні перші загальні питання дитини звучать у вигляді тверджень з питальною інтонацією наприкінці речення. Найперші і найчастіші зі спеціальних питань починаються в них зі слів «що» і «де». «Коли», «як» і «чому» з'являються пізніше. Уживання таких слів пов’язане з тим, що дитина вчиться ставати на точку зору іншої людини: 2-річні діти, пояснюючи слова «тут» чи «там», ясно уявляють собі ступінь далекості. Слова «цей», «той», «там» діти вживають у правильному значенні вже на 2-му року життя, але розуміння їх значення приходить до 4—5 рокам.

Термін початку інтенсивного зростання активного словника, появи 2-3-слівних речень і перших питань, звернених до дорослого, залежать від характеру спілкування дитини дорослими. Якщо дорослі мало розмовляють з дитиною, не спонукують її до активного використання слів, угадують будь-яке бажання дитини, не стимулюючи звертання до активної мови, розвиток мовлення може сповільнюватися.

У зв'язку зі зростанням розумінням слів і швидким збільшенням словника мова перетворюється для дитини в основний засіб спілкування. Основу розумового розвитку в ранньому дитинстві складають нові види дій, що формуються в дитини, сприймання і розумових дій.