- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
Використовуючи поняття інтеріоризації (переносу дії ззовні в середину) і екстеріоризації (перенос зсередини на зовні), О. М. Леонтьєв розглядає психіку як інтеріоризовану діяльність, яка екстеріоризується, як тільки виникають якісь перешкоди її внутрішнього перебігу. Тому будь-які форми психічного відображення є, згідно О. М. Леонтьєву, видами (чи підвидами) діяльності (наприклад, спілкування — це комунікативна діяльність, сприймання — перцептивна діяльність і т.д.). Принцип діяльності і був покладений в основу теорії онтогенезу психіки.
О. М. Леонтьєв проектує розроблену Л. С. Виготським структуру віку (поняття вікового новоутворення, соціальної ситуації розвитку, центральної і побічної функції розвитку) на структуру діяльності. Тоді рушійною силою розвитку виступає протиріччя між потребами дитини і її можливостями. При цьому центральною лінією розвитку для даного віку виступає провідний вид діяльності, а побічними — інші види діяльності, які в інших вікових періодах стають провідними, а значить, центральними.
Вирішальну роль у психічному розвитку грає присвоєння окремим індивідом історичного досвіду людей, найважливішу частину якого складають суспільно вироблені психічні здібності, опредмечені в матеріальній і духовній культурі.
О. М. Леонтьєв вважав, що головним специфічним внутрішнім протиріччям психічного розвитку дитини виступає протиріччя між необхідністю і потребою здійснення якої-небудь діяльності і відсутністю тих мотивів, цілей, дій і операцій, за допомогою яких вона може бути дитиною реалізована. Це протиріччя поступове вирішується завдяки тому, що дитина починає виконувати цю діяльність за рахунок засобів іншої подібної діяльності, — у процесі ж її здійснення ця діяльність створює свої власні засоби і тим самим розвивається сама, а на її основі в дитини розвиваються відповідні здібності.
Кожному віковому етапу відповідає певний (провідний) тип діяльності. Провідна діяльність характеризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяльності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії її розвитку.
Зміст і форма провідної діяльності залежить від конкретно-історичних умов, у яких відбувається розвиток дитини. У сучасних суспільно-історичних умовах, коли в багатьох країнах діти охоплені єдиною системою суспільного виховання, провідними у розвитку дитини стають наступні види діяльності: емоційно-безпосереднє спілкування дитини з дорослими; знарядійно-предметна діяльність дитини раннього віку; сюжетно-рольова гра дошкільника; навчальна діяльність у молодшому шкільному віці; інтимно-особистісне спілкування підлітків; професійно-навчальна діяльність у ранній юності. Зміна провідних типів діяльності готується довгостроково і пов’язана з виникненням нових мотивів, які формуються усередині провідної діяльності, що передує даній стадії розвитку, і які спонукують дитину до зміни положення у системі відносин з іншими людьми.