Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Монтаж - підручник.doc
Скачиваний:
121
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.12 Mб
Скачать

Прихід звуку. Все спочатку?

Від прем`єри першого повнометражного звукового фільму «Дон Жуан» (режисер Кросленд), яка відбулася 7 серпня 1926 року, почалася нова ера кіно. В першу чергу це позначилося на тому, що у фільмі в декілька разів зменшилася кількість монтажних склейок.

Для прикладу - німий «Панцирник «Потьомкін» має 1456 монтажних кадрів, а звуковий «Чапаєв» - 462. Обидва фільми тривають 81 хвилину, а кількість склейок зменши-лася втричі.

У зв`язку з появою звуку змінилася й образна природа фільму, багато в чому змінився його матеріал, отже, змі-нилися й завдання, що поставали перед монтажем.

Непростий був шлях опанування звуку.

«Ми, на жаль, забуваємо, що кінематограф перестав бути німим. Ми до сьогоднішнього дня змішуємо в наших фільмах дві різні мови - мову звукового кіно зі старою мовою кіно німого. І тут виходить цілковита плутанина. Багато хто думає, що відмінність звукового кіно від німого полягає в тому, що воно не потребує титрів. Але, по суті справи, відмінність звукового кіно цим не вичерпується, воно набагато складніше»29), - писав з цього приводу, на-приклад, О. Довженко.

Першими потребу визначити напрямки специфічного використання звуку відчули самі митці, свідченням чого є знаменита «Заявка» (1928) С. Ейзенштейна, В. Пудовкіна, Г. Александрова.

В ній було сформульовано принципи синхронності та контрапункту. Мало того, ці принципи тут категорично протиставлялися, а принцип синхронності як художній засіб навіть повністю заперечувався.

Стверджувалося, що синхронний принцип лише по-глиблює зображення, доповнює і часто лише дублює його, але не рухає дію вперед, не спрацьовує на образність. Контрапункт, мовляв, навпаки - розвиває дію, збагачує зображення, додає йому нових ознак.

У подальших роботах С. Ейзенштейн розвиває теорію синхронності. Зокрема, він поділяє синхронність на ряд видів. Один - природна синхронність, за якої звук нале-жить показуваному предмету. Далі - художня синхронність, коли звучання відповідає руху кадру в цілому. Нарешті, він вводить третій вид синхронності - так звану, хромофонію, тобто, коли тембр звуку відповідає характеру світла в кадрі.

Звукозображальну будову фільму С. Ейзенштейн роз-глядає як певну партитуру, де поєднуються різнорідні складові елементи. Зрештою, з`явилося поняття верти-кального монтажу й були вироблені творчі принципи поєднання звуку з зображенням від натуралістично-інфор-маційного до асоціативно-образного.

З часом принципи звуко-зорового синтезування розви-валися, видозмінювалися, про що йтиметься далі.

Питання для самоперевірки

  1. Розкрийте ретроспективний шлях від «великого німого» до звукового кіно.

  2. Чим зумовлено необхідність уведення до змістової партитури музичного супроводу?

  3. Назвіть основні напрямки специфічного використання звуку у вітчизняному кінематографі.

  4. У чому полягає сутність синхронності та контрапункту як виражальних засобів кіно?

  5. Які види синхронності виділяє С.Ейзенштейн?

Розділ 5