1.4. Динамічні принципи монтажу

Крім встановлення логіки зв`язків, утворення певної драматургії чергувань кадрів, монтаж впливає на динаміч-ні характеристики цілого.

Вже говорилося, що сама зміна одного зображення ін-шим створює акцент. Цей акцент вплітається у відповідну структуру зображуваного, що, звичайно, не проходить без-слідно для цілого.

Певне чергування таких акцентів може створити свій малюнок. Тоді ми маємо право говорити про порівняно самостійні монтажні формоутворення.

Найпростішою і однією з найдавніших таких форм є, так званий, метричний монтаж. В його основі лежить чер-гування шматків абсолютної довжини, в результаті чого виникає певна формула-схема. Метричний монтаж реалізу-ється в повторенні цих формул, які можуть будуватися на основі простої кратності (1/4, 2/4, 3/4), або складної (ска-жімо - 5/7, 8/15 тощо).

До речі, прості співвідношення, як слушно підкрес-лював С. Ейзенштейн, забезпечують чіткість сприйняття і тим самим обумовлюють емоційний вплив. Складні ж мет-ричні формули замість «емоційної пульсації» монтажної форми створюють хаос. Вони перестають фізіологічно впливати, бо вступають у протиріччя з законом простих чисел (відношень).

Підкреслимо, що метричний монтаж - це співвідно-шення саме фізичних довжин кадрів. Одержуваний ре-зультат виникає без урахування внутрішньо-кадрового на-повнення. Він виникає, як правило, в тих випадках, коли внутрішньокадровий зміст має локально-однозначний ха-рактер. Повтори метричного співвідношення забирають на себе домінанту формоутворення. З особливою очевидніс-тю це відбувається при короткій довжині чи тривалості кадрів.

Більш складний різновид становить монтаж ритміч-ний. Тут для визначення довжини кадру як рівноправний елемент виступає його внутрішньокадрова наповненість.

Взагалі, поняття довжини кадру - це не механічне яви-ще. Воно найчастіше пов`язане з тривалістю зафіксованої дії. Визначаючи потрібну довжину, доводиться зважати не стільки на фізичні виміри, скільки на психологічні, в тому числі й на тривалість і міру активності впливу зображення на наш зір.

Тривалість кадру встановлюється залежно від ха-рактеру зображення, його змісту, а також часу, потрібного для сприйняття.

Кіно і телебачення в сфері монтажу користуються трьома головними метроритмічними різновидами - дво-часними, тричасними та чотиричасними формами.

Механічно, у чисто метричному вигляді ці різновиди монтажу використовуються досить рідко. Але в процесі створення темпоритмічної структури цілого, у поєднанні з певними внутрішньокадровими акцентами - завжди.

З огляду на це М. Мартен справедливо наполягає, що при визначенні ритму слід зважати не лише на співвідно-шення часу демонстрації різних кадрів, а й на відповід-ність між тривалістю кожного кадру і тією напругою ува-ги, яку він викликає.

До речі, в процесі звуко-зорового монтажу відбува-ється певна кореляція ритмічної структури. Пластичні ак-центи впливають на звукові, а звукові, в свою чергу, ви-водять на поверхню певні моменти в зображенні. Пла-стичні акценти, які без звуку виглядали другорядними, не-суттєвими, раптом можуть стати опорними, головними, бо на них припадають ритмічно-звукові акценти.

Головним завданням роботи з метроритмічним монта-жем є узгодження ритму монтажу з внутрішньокадровою дією, адже в цілому кіно- й телеритм - це явища не меха-нічно-фізичні. Вони - явища, в першу чергу емоційного по-рядку. Це - енергія дихання, інтенсивність посилу дійового імпульсу.

«Ритм - не ліхтарі на шосе з їхньою монотонною мір-ністю», а життєво необхідна, диханням викликана усвідом-лена дисципліна, що організовує і розподіляє силу»¹²⁾,- пи-сав видатний музикознавець Б. Асаф`єв.

Ритм визначає міру напруженості відповідного пуль-су. В цій сфері виміру він зливається з характеристиками людської поведінки й створює цілісне відчуття темпорит-му фільму, передачі, програми...

Говорячи про проблеми ритму, О. Довженко в одній із своїх лекцій підкреслював: «Здебільшого це буває так: ритм уривка, одного епізоду здається знайденим правиль-но, а при монтажі епізодів він раптом зникає або стає не-правильним. Річ у тому, що взаємодія двох епізодів - це не сума доданків, а складний добуток двох множників»¹³⁾.

Названі принципи і форми монтажу притаманні не тільки ретрансляційному способу відтворення. Вони здійс-нюють свої функції і під час постановочного способу відо-браження.

Зрозуміло, що в такому разі в авторів з`являється біль-ше можливостей заздалегідь готувати бажаний результат і відкриваються нові напрямки використання даного вира-жального засобу.

Питання для самоперевірки

1. До чого привів вибір точки зору в процесі організації складових компонентів зображення?

2. Як вибір ракурсу як точки зору сприяє створенню в зображенні характеру публіцистичності?

3. У чому суть ефекту «Уелса – Куросави»?

4. Яких наслідків можна досягти при монтажному співвідношенні декількох розповідей про одну людину чи подію?

5. Яким чином монтаж виконує драматургічну функцію?

6. Які існують способи поєднання кадрів, від яких залежить конкретний зміст цілого твору?

7. Яку роль у забезпеченні чіткості зображення в кадрі відіграють метричний та ритмічний монтажі?

Розділ 2