- •Пвнз «інститут екранних мистецтв» Володимир Горпенко
- •Глава 1
- •Становлення
- •Виражальних можливостей
- •Монтажу
- •Зародження кіновидовища
- •Поява засад виразності
- •Усвідомлення естетичних засад виразності
- •Прихід звуку. Все спочатку?
- •Внутрішньокадровий монтаж і глибинна мізансцена
- •Подальші суперечки довкола монтажу
- •Специфічні основи та етапи становлення телевізійного монтажу
- •1. Становлення виражальних можливостей монтажу здійснювалося як процес віднайдення і усвідомлення різноманітних форм зв`язку.
- •2. Усвідомлення специфіки інформаційно-репрезен-таційних і виражально-образних функцій монтажу від-бувалося поетапно.
- •Література
- •Глава 2
- •Психофізичні засади монтажу -
- •Особливості сприйняття людиною
- •Навколишнього світу і монтаж
- •Основні закони сприйняття, які впливають на монтаж
- •Література
- •Глава 3 складові елементи кадру
- •Література
- •Глава 4 кадрозчеплення
- •Імітаційні можливості монтажу
- •1.1. Монтажне творення нових елементів реальності
- •1.2. Монтажний час і простір
- •Принципи «непомітного» монтажу зображення
- •2.1. Поняття кадру та плану
- •2.2. Монтаж за масштабом зображення
- •2.3. Монтаж за орієнтацією в просторі
- •2.4. Монтаж за напрямком руху об`єкта
- •2.5. Монтаж за фазами руху об`єкта
- •2.6. Монтаж за темпом руху об`єкта
- •2.7. Монтаж за рухом основної пластичної маси
- •2.8. Монтаж зі зміщенням компоновочного центру кадру
- •2.9. Монтаж за зміщенням осі зйомки
- •2.10. Монтаж за світлом
- •2.11. Монтаж за кольором
- •Принципи «непомітного» монтажу звуку
- •Глава 5 сюжетотворення
- •Естетичні властивості монтажу в межах «ретрансляційного» способу фіксування
- •1.1. Монтаж як зміна точок зору
- •1.2. Ефект Уелса-Куросави
- •1.3. Драматургічні принципи монтажу
- •1.4. Динамічні принципи монтажу
- •Естетичні властивості монтажу в межах постановочного способу фіксації
- •2.1. Документальна основа й «авторський» монтаж
- •2.2. Постановочно-ігрова основа і форми монтажу
- •2.3. Монтажна пластична мелодійність
- •2.4. Монтажні тропи
- •Звуко-зоровий монтаж
- •3.1. Освоєння звуко-зорового монтажу
- •3.2. Принципи звуко-зорового монтажу
- •Музично-зоровий монтаж
- •4.1. Відносини музики і зображення
- •4.2. Драматургічні особливості зображально-музичного монтажу
- •4.3. Асоціативно-образні особливості музично-зорового монтажу
- •4.4. Форми музично-зорового монтажу
- •1. Факт, подія, явище можуть виступати у двох ти-пологічно відмінних виглядах:
- •Література
- •Глава 5. Сюжетотворення
- •Мета і завдання курсу
- •Тема 1. Зародження монтажу.
- •Тема 2. Поява засад виразності.
- •Тема 3. Усвідомлення естетичних засад монтажу.
- •Практичні заняття
- •V семестр. Кадрозчеплення.
- •VI cеместр. Сюжетотворення.
- •Vіі семестр. Естетика монтажу.
- •Vііі семестр. Монтажне ціле.
- •Тема 1. Методом семінарського заняття студенти обговорюють монтажний досвід митців різних епох, країн, художніх течій, індивідуальностей.
- •Тема 2. Методом практичного заняття студенти опановують конкретними елементами фахової майстерності.
- •Самостійна робота
- •Контрольні питання
- •Література
2.3. Монтажна пластична мелодійність
Свого часу С. Ейзенштейн встановив такий закон: «По-дія, розгорнута на екрані «за графіком» протікання тієї чи іншої пристрасті, зворотно з екрана втягує за тим же «гра-фіком» емоції глядача»22).
Сучасні дослідження встановили пряму залежність між емоціями і пластикою людини. Так, наприклад, П. Симо-нов у книжці «Метод К. С. Станіславського та фізіологія емоцій» писав, що емоції людини об`єктивно виражаються в різноманітних рухових актах-жестах, міміці, виразних рухах тіла, змінах голосу й мови. Мало того, в процесі здійснення емоційної реакції головна роль належить ком-понентам руху.
Ми ж вправі говорити, що емоції режисера втілюються пластикою кадру. А зрештою виявляється, що логіку поєд-нання може визначити «графік» почуттів режисера, зафік-сований у «течії» ліній, у ритмі монтажного «дихання». Це вже монтаж, так би мовити, на «алгебраїчному» рівні. Він запрограмований ще в процесі зйомки кожного кадру, бу-дова якого сформована під монтаж.
Проаналізуємо для наочності декілька таких рішень.
«Геть»,- б`є графиня Ганська свою кріпачку Марину, яка благає Бальзака порятувати її - не продавати сусідньо-му панові! Удар передано змазкою камери від Ганської до Марини. Рух-жест камери, творячи зображально-пластич-ний зигзаг, внутрішньокадрово монтуючи, передає дію персонажа практично замість актора.
Пообіцявши Каролю, братові чоловіка, віддати-таки дівчину сусідньому панові Зарицькому за програні йому у карти 20 тисяч, Ганська жорстко наказує челяднику Лев-кові-Леону:
- Поклич Марину!
Різко підводить голову Левко, а камера рухом-зойком наїжджає на нього, передаючи сплеск відчаю закоханого в Марину кріпака-музиканта від розуміння, що настає мить вічної розлуки. Рух камери формує пластичну мелодію, яка своїм «графіком» вторує емоціям героя.
Тепер розглянемо використання цього способу творен-ня у більш розгорнутому вигляді.
Та ж сама «Помилка Оноре де Бальзака». Наступний епізод після того, як Марину забрали. Свято Йордань. Оно-ре вихваляє мужність селян, спроможних зайти в крижану купіль. Кароль, погрожуючи батогом у руці, попереджає:
- Не дуже захоплюйтесь бидлом.
З-за кадру долинає дівочий сміх (до речі, він почина-ється саме на слові «бидло», тим самим персоніфікуючи його і водночас немовби спростовуючи суть визначення). В наступному кадрі...
277. Кр., з руху. 2 м. 21 к. В швидкому русі заливаються сміхом дівчата...
278. Заг., ПНР. 4 м. 05 к. Крутяться на санчатах-каруселі дівчата, від душі сміються.
З появою дівчат вступає музика, три такти якої припа-дають на крупний план, а п`ять - на загальний.
279. Заг. 1 м. 44 к. З кручі над замерзлою річкою Гансь-ка з іншими панами спостерігає за розвагами молоді внизу.
Своїм поворотом на початку кадру Ганська немовби «докручує» рух каруселі.
Кадр супроводжують два такти музики.
280. Заг., згори. 3 м. 05 к. Бальзак починає спускатися вниз.
- Леоне! Я піду, я!.. Леоне!..
До нього кидаються хлопці. Першим Бальзакові допо-магає спускатися з засніженої кручі Левко.
Пластично мізансцена Бальзака продовжує рух Гансь-кої. На це зображення припадає чотири такти (див. схему).
281. Заг. 3 м. 00 к. Хлопці допомагають Бальзакові спуститися.
Музика триває три з половиною такти.
282. Заг. 3 м. 06 к. На кручі Ганська з дочкою.
- Маман, це безглуздо, зупини його...
Ганська, посміхаючись, дивиться вниз:
- Він дитина, велика дитина...
Рух у кадрі продовжено жестом дочки, яка торкається руки матері. На кадр припадає три з половиною такти.
283. Заг.-сер. 3 м. 20 к. Бальзака крутять на санчатах-каруселі. Він заливисто сміється.
Бальзак робить в кадрі повне коло, переміщуючись та-ким чином від середнього до загально-далекого і знову по-вертаючись на середній план.
Кадр супроводжують чотири такти музики.
284. Сер. 1 м. 40 к. Перезирається подружжя Зариць-ких.
Їхній рух одне до одного і назад супроводжують два з половиною такти музики.
285. Кр., з руху. 3 м. 25 к. Сміється у захваті від стрімкості руху Оноре.
Обличчя Бальзака рухається на фоні змазаних фігур оточуючих. Короткофокусний об`єктив розмиває фон, по-м`якшує до межі розмитості й зображення Оноре.
Музика триває три з половиною такти.
286. Кр., ПНР. 1 м. 42 к. Дівчата теж сміються, ки-дають сніжками...
Знято повільною панорамою, завдяки якій дівчата, що стоять, на екрані видаються такими, що рухаються. Пла-стична мелодія не переривається.
Музики - два з половиною такти.
287. Дуже кр., з руху. 3 м. 51 к. Так само у захваті від руху заливається сміхом Оноре:
- Прекрасно. Прекрасно.
Кадр знято круговою супроводжуючою панорамою ко-роткофокусним об`єктивом, як і попередній кадр з ним.
Музика триває п`ять з половиною тактів.
288. Заг. ПНР. 6 м. 14 к. Зупиняються санчата з Баль-заком. Підбігають хлопці, допомагають йому встати, ве-дуть до групи панів на кручі вглибині.
Бальзак в`їжджає в кадр з-під камери, встає. В захоп-ленні, знову ж немовби «докручуючи» рух на каруселі, робить коло, озираючись довкола. Цим він пригальмовує пластичний рух, тоді як музика продовжує прискорювати темп. Оночасно вона мікшується під репліки Бальзака:
- Прекрасно!.. Дякую, дякую!.. Прекрасно...
Музика триває десять тактів.
Далі настає музична пауза, заповнена синхронними шумами і репліками.
289. Заг. 5 м. 10 к. Бальзак підходить до панства.
- Відразу скинув добрий десяток років. Ви не пробу-вали?- звертається він до Кароля.
- А що ? Ну-ну...
Кароль направляється вниз.
Бальзак входить зліва, продовжуючи генеральний на-прямок руху в епізоді. Своїм входом він «виштовхує» в рух Кароля.
290. Заг., трохи знизу. 3 м. 36 к. Левко підбігає до ру-коятки каруселі, хлопці допомагають сісти в санчата Ка-ролю. Той заклично підносить руку:
- Давайте... Ану постарайтеся, хлопці!..
- Постараємося, пане Ганський,- схиляються в поклоні хлопці.
291. Сер. 1 м. 51 к. Кароль в санчатах:
- Відро горілки ставлю!.. Давай!..
Хлопці заметушилися, розкручують карусель.
З цього кадру починається нова сцена епізоду - пока-рання Кароля. Пластично він з`єднаний з попередньою сценою тим, що рух Кароля, початий у попередньому кад-рі, підхоплюється рухом Левка з глибини на перший план. Далі пластичну мелодію продовжує підхід Кароля, від якого її динаміку перебирає на себе першопланова змазка - кадр перекривається переходом хлопця.
292. Сер. 2 м. 35к. Хлопці,.. Леон крутять карусель.
Наростають, наближаючись, зігнуті постаті парубків, Левка, ще парубків. Вони починають розкручувати кару-сель, рухаються все швидше і швидше. На площині екрана їхні фігури, збільшуючись, рухаються з глибини знизу на перший план угору і, дійшовши верхньої рамки, почи-нають віддалятися-зменшуватися. З наближенням кожної фігури динаміка руху збільшується і після піку зменшу-ється - в результаті погляд глядача рухається по площині екрана хвилеподібно. Наприкінці кадру фігуру Левка пере-криває хлопець, немовби прикриваючи тому спину.
Після музичної тиші знову з`являється музика (три такти), яка нечутно була присутня в попередніх кадрах-паузі.
293. Кр., з руху. 1 м. 51 к. Безтурботний Кароль:
- Давай! Давай, давай! Крути!
Композиційно Кароля знято немовби затисненим фігу-рами хлопців, які переглядаються між собою.
Кадр триває три такти.
294. Кр. 1 м. 33 к. Сміється Кароль:
- Давай! Молодці...
Зображально кадри № 293 та 294 знято так само, як і кадри катання Бальзака. Експресивний крупний план. Ди-намічний фон. Два такти
295. Кр., ПНР. 1 м. 22 к. Хлопці посміхаються, кида-ють сніжками...
Знято повільною панорамою, завдяки якій хлопці, що стоять (у подібному кадрі в сцені з Бальзаком це були дівчата), видаються такими, що рухаються.
Музики - два такти.
296. Кр., з руху. 1 м. 16к. Кароль все швидше крутить-ся на каруселі.
Схема зйомки кадру не змінилася, лише Кароль, руха-ючись в завданому основному напрямку, дивиться в про-тилежний бік, що створює відчуття зміни. Ситуативно ця зміна прочитується як певна його настороженість.
Півтора такти музики.
297. Сер. 1 м. 38 к. Хлопці все швидше крутять карусель. Голос Кароля:
- Стій! Бидло...
Камера статична, завдяки чому фігури хлопців з при-скоренням проносяться повз камеру.
Два з половиною такти музики.
298.. Кр., з руху. 1 м. 08 к. Від швидкості у Кароля злі-тає з голови циліндр. Він лайливо волає:
- Сті-ій!.. Бидло!... Бидло!..
Два такти музики.
299. Кр., з руху. 0 м. 46 к. Завалюється на спину Ка-роль. Злякано кричить:
- Що ви робите?!. Що ви робите?!.
Два такти музики.
300. Кр., з руху. 1 м. 02 к. Кароль у відчаї:
- Стій!.. Стій!..
Півтора такти музики.
301. Кр., з руху. 0 м. 39 к. Кароль несеться, ледь не торкаючись снігу.
Дуже крупно напіврозмите обличчя на звивисто-зма-заному розбіленому фоні.
Півтора такти музики.
302. Кр. 0 м. 33 к. Кароль обернений в інший бік:
- Рятуйте!
Такт музики.
303. Сер., ПНР. 1 м. 05 к. Леон ще більше розкручує ка-русель.
Музика практично зникає, підім`ята шумами.
304. Кр., з руху. 0 м. 31 к. Кароль, майже лежачи, не-сеться в санчатах.
-Рятуйте!.. Стій!..
Шуми. Голос Кароля чути немовби здалеку.
305. Дуже кр. 0 м. 42 к. Несеться сніг.
Фактично - змазка на круговій панорамі.
306. Кр. 0 м. 16 к. Кароль.
307. Кр. 0 м. 30 к. Мелькають люди.
308. Кр., ПНР. 0 м. 31 к. Скочується вбік Кароль.
Так само практично - змазка вліво, завдяки чому тіло Кароля в наступному монтажному кадрі...
309. Сер. 0 м. 18 к. Кароль падає...
...мелькає, продовжуючи основний напрям руху.
310. Сер. 0 м. 11 к. та 311. Сер. 0 м. 11 к. В ополонку скочується тіло Кароля, здіймаючи бризки води.
Знято короткофокусним об`єктивом, в результаті чого рух додатково здинамізовано, а фігура частково розмита.
312. Кр. 0 м. 24 к. Скрикує княгиня Конецпольська.
Чітка фокусність і статичність кадру породжує відчут-тя жорсткості.
313. Сер. 2 м. 18 к. Левко знімає рукавицю, поправляє смушеву челядницьку шапку. Голос пані:
- Батечку!.. Пішов під кригу...
Композиційна статика кадру, в якій немовби «добігає», завершивши кару, Левко.
Йдуть кадри коди епізоду. Від`їжджає Ганська з Баль-заком. Не вживаючи ніяких заходів, не переживаючи, мовчки. Роз`їжджається панство.
Основним засобом, що реалізує напругу сцени, тут є темп. Він складно складений (даруйте за тавтологію).
Це злитно змонтований темп пластичного руху на площині екрана, який зливається у хвилеподібний рух пер-шопланових об`єктів на фоні пульсуючо-звивистого ма-люнка руху на другому-третьому планах.
Але в цьому епізоді це, в першу чергу, нарощування темпу музики, яким корелюється темпоритмічна струк-тура зображення, а в результаті народжується звуко-пла-стична мелодія емоційності подій. Саме прискорення тем-пу творить динаміку сцени.
Ще складнішим варіантом формування пластичної ме-лодії є перший епізод фільму Г. Козинцева «Гамлет». Док-ладно він розглядається в нашій роботі «Пластика філь-му», до якої відсилаємо зацікавленого читача.
Точно організований на екрані пластичний рух на по-чатку цього фільму виявився образом ридань. Епізод по-будовано за графіком емоції людини, що плаче. За цим графіком він втягує глядача. Даний зміст кінематографіч-ний за своєю суттю. Він являє собою особливе поєднання пластики, звуку, часу та простору. І це не механічне з`єд-нання компонентів між собою, а єдине ціле - образ ридань.
Сам Г. Козинцев писав: «Ритм - основа всього: духов-ного життя артистів, руху камери, відношень фігур і прос-тору, напруги світлотіні. Ритм перш за все змістовний. У ньому, якщо хочете, і сюжет трагедії, і хід подій: крок, біг, злет, падіння... крок, біг, злет, падіння... Хвилі, що нарос-тають, відкочуються...»23).
Наведені слова видатного режисера є підтвердженням домінанти пластичної мелодії в наведеному образі.
Початок фільму «Гамлет» побудовано за ритмом пове-дінки ридаючої людини. Він реалізує образ плачу за померлим королем, бо, як сказано в трагедії, «людиною він був увесь, в усьому...».
За таким самим принципом будуються змонтовані зде-більшого з документальних кадрів сцени повітряних боїв у фільмі Л. Бикова «В бій ідуть тільки «старики» (1973). В них нема перипетій протиборства «хто кого». З`єднуються ритмічні характеристики. Утворювана пластична мелодія виражає почуття «стариків», які втрачають друзів і після кожної страшної втрати ведуть бій в особливому емоцій-ному стані.
Ще раз підкреслимо - своєрідність цих прикладів у тому, що вони являють собою особливим чином зафіксо-ване і відповідно змонтоване зображення руху почуттів. Воно є пластичною формою почуттів. Цей принцип може виражати емоційну сферу ставлення авторів, так само мо-же опосередковано показувати рух почуттів певного пер-сонажа, розвиваючи принцип «суб`єктивної камери» до рівня монтажного цілого.
Своєрідного вираження феномен пластичної мелодій-ності набув нині у музичних відеокліпах. Пластично-рит-мічна гра ліній, світлових і кольорових плям стає зоровою адекватністю музичної фактури. Предметні значення зоб-раження відсуваються на другий план, а на перший вихо-дить мелодія почуттів, виражена саме рухом.
Як бачимо, створена в монтажі пластична мелодійність має якнайширше застосування.