Мета і завдання курсу

Монтаж - одна з основоположних дисциплін загального курсу режисури, має дати студентам уявлення про технологію, техніку та естетику даного виражального засобу.

Завданням курсу є ознайомлення студентів з процесом станов­лення монтажу як засобу виразності, основними етапами його еволюції, різновидами монтажу, специфікою його використання різними родами аудіовізуальних мистецтв.

Засвоєння основоположних засад теорії монтажу має бути підкріплене ознайомленням студентів з практикою його використання кінематографом та телебаченням шляхом цілеспрямованих переглядів та відповідного аналізу творів на монтажному столі, а також практичних вправ по перемонтажу фрагментів уже відзнятих фільмів і монтажу власного матеріалу.

Принцип викладення матеріалу полягає у русі від оглядового ознайомлення з технологією монтажного процесу до поглибленого ро­зуміння структурної цілісності готового твору (програми). Основним методологічним принципом викладення курсу е розгляд монтажу як взаємозалежності процесу і результату.

Курс розрахований на дві частини: "Основи монтажу" та "Монтаж", розраховані на три семестри кожна.

Заліки з курсу у З семестрі, іспити - у 5 та 7.

Як заліки, так і іспити входять до складу заліків та іспитів з режисури (згідно з навчальним планом).

ІІІ семестр. Основи монтажу.

Завданням цього семестру є викладення основ технології та техніки монтажу, розкриття гносеологічних аспектів становлення монтажу як виражального засобу.

Загальна кількість годин: лекційних – 20, практичних - 8 годин, індивідуальних - 6 годин.

Вступ.

Монтаж як одне з головних понять кіно та телебачення використовується в декількох значеннях:

• процес поєднання окремих шматків-кадрів між собою;

• як монтажна форма;

• як система виражальних засобів, себто органічне неподільне ціле "тексту" аудіовізуального твору.

Основною формою, яку має теоретично і практично засвоїти студент на даному етапі, є те, що монтаж - це форма зв'язку.

Розділ І. Виникнення й основні етапи становлення монтажу.

Тема 1. Зародження монтажу.

Механічна, люм'єрівська склейка. Усвідомлення монтажу як виражального засобу.

Невиразний кадр, інформаційний рівень його змісту і суто технологічний процес склеювання плівки.

Крупний план, зміна точки зору, усвідомлення дискретного характеру монтажного цілого.

Тема 2. Поява засад виразності.

Гриффіт та Кулешов.

Монтажне виділення.

Усвідомлення відносної завершеності кадру. Спроможність різнорідних шматків дії з'єднуватися в єдину неподільну подію. Трансформація структури внутрішньокадрового матеріалу в процесі монтажу Умовність часу та простору.

Тема 3. Усвідомлення естетичних засад монтажу.

Ейзенштейн. Вертов. Шуб.

Виразність і образність - не кількісне накопичення змістов­ного матеріалу, а поява нової якості.

Монтажна теорія "кіноків". Шість стадії монтажу.

Флагрантний монтаж.

Звукозоровий монтаж як принципи синхронності та контрапункту.

Вертикальний монтаж.

Внутрішньокадровий монтаж і глибинна мізансцена. М.Ромм.

Логіка поведінки, безперервне спілкування, емоційна взаємозаразливість, безперервність дії і форма викладу. Глибинна мізансцена ї рух камери.

Тема 4. Подальші суперечки довкола монтажу.

Неореалізм. "Нова хвиля". Поетичне кіно.

Тяжіння до документальності.

Теорія "муміфікації часу" (Базен).

Розкриття фізичної реальності (Кракауер).

Фантасмагоричний монтаж.

Метафоризм, асоціативність (Тарковський).

Коллажний принцип (Юткевич).

Тема 5. Специфічні основи та етапи становлення телевізійного монтажу.

Багатокамерний спосіб фіксації. ТЖК і "звільнений" рух, рір та спецефекти.

Хронікально-інформаційний принцип викладу події. Феномен "достовірності".

Документально-публіцистичний принцип.

Художні форми монтажу. Передачі в контексті програми.

Тема 6. Класифікації монтажу.

Тимошенко, Балаш, Пудовкін, Ейзенштейн, Мартен, Фелонов.

РОЗДІЛ ІІ. Особливості сприйняття людиною навколишнього світу і монтаж.

Тема 7. Основні закони сприйняття, які впливають на монтаж.

Персистенція. Інформаційний голод. Дискретність. Пороги сприйняття інформації.

Поле зору. Ямковий і периферійний зір. Саккада. Інерція.

Реакція на зміну. Фон і точка.

Сильні та слабі звуки.

Гальмування.

Позитивне та негативне розпізнавання. Фази сприйняття. Окремі властивості предмета та цілісні динамічні події. Вибірковість сприйняття.

РОЗДІЛ ІІІ. Складові елементи кадру.

Тема 8. Предметний світ кадру та його елементи.

Зображальний вигляд об'єкта.

Фізична, психологічна, психофізична дія.

Звуковий вигляд об'єкта. Звукова дія. Словесна дія.

Сутність елементів та їх характер.

Елементи та компоненти тексту твору.

ІV семестр. Основи монтажу.

Загальна кількість годин: лекційних – 20, практичних – 8 годин, індивідуальних - 6 годин.

РОЗДІЛ ІУ. Технологія монтажу.

Тема 9. Кіно.

Кадрик. Кадр. Монтажна фраза. Сцена, епізод. Фільм.

Перфорація. Футаж. Розмітка. Раккорд.

Розмір кадрового поля. Звукова доріжка. Магнітна та оптична фонограми.

Репліки. Шуми /синхронні, фонові/. Музика. Паузи.

Тема 10. ТБ.

Апаратно-студійний блок.

Павільйон, пульти режисерський, звуко- режисерський. Стойка. Відвоконтрольні устрої.

Блок комбінованих програм. Зовнішні та внутрішні джерела.

Кнопочний перехід. Мікшерський перехід. Спецефекти. Титруван­ня.