- •Пвнз «інститут екранних мистецтв» Володимир Горпенко
- •Глава 1
- •Становлення
- •Виражальних можливостей
- •Монтажу
- •Зародження кіновидовища
- •Поява засад виразності
- •Усвідомлення естетичних засад виразності
- •Прихід звуку. Все спочатку?
- •Внутрішньокадровий монтаж і глибинна мізансцена
- •Подальші суперечки довкола монтажу
- •Специфічні основи та етапи становлення телевізійного монтажу
- •1. Становлення виражальних можливостей монтажу здійснювалося як процес віднайдення і усвідомлення різноманітних форм зв`язку.
- •2. Усвідомлення специфіки інформаційно-репрезен-таційних і виражально-образних функцій монтажу від-бувалося поетапно.
- •Література
- •Глава 2
- •Психофізичні засади монтажу -
- •Особливості сприйняття людиною
- •Навколишнього світу і монтаж
- •Основні закони сприйняття, які впливають на монтаж
- •Література
- •Глава 3 складові елементи кадру
- •Література
- •Глава 4 кадрозчеплення
- •Імітаційні можливості монтажу
- •1.1. Монтажне творення нових елементів реальності
- •1.2. Монтажний час і простір
- •Принципи «непомітного» монтажу зображення
- •2.1. Поняття кадру та плану
- •2.2. Монтаж за масштабом зображення
- •2.3. Монтаж за орієнтацією в просторі
- •2.4. Монтаж за напрямком руху об`єкта
- •2.5. Монтаж за фазами руху об`єкта
- •2.6. Монтаж за темпом руху об`єкта
- •2.7. Монтаж за рухом основної пластичної маси
- •2.8. Монтаж зі зміщенням компоновочного центру кадру
- •2.9. Монтаж за зміщенням осі зйомки
- •2.10. Монтаж за світлом
- •2.11. Монтаж за кольором
- •Принципи «непомітного» монтажу звуку
- •Глава 5 сюжетотворення
- •Естетичні властивості монтажу в межах «ретрансляційного» способу фіксування
- •1.1. Монтаж як зміна точок зору
- •1.2. Ефект Уелса-Куросави
- •1.3. Драматургічні принципи монтажу
- •1.4. Динамічні принципи монтажу
- •Естетичні властивості монтажу в межах постановочного способу фіксації
- •2.1. Документальна основа й «авторський» монтаж
- •2.2. Постановочно-ігрова основа і форми монтажу
- •2.3. Монтажна пластична мелодійність
- •2.4. Монтажні тропи
- •Звуко-зоровий монтаж
- •3.1. Освоєння звуко-зорового монтажу
- •3.2. Принципи звуко-зорового монтажу
- •Музично-зоровий монтаж
- •4.1. Відносини музики і зображення
- •4.2. Драматургічні особливості зображально-музичного монтажу
- •4.3. Асоціативно-образні особливості музично-зорового монтажу
- •4.4. Форми музично-зорового монтажу
- •1. Факт, подія, явище можуть виступати у двох ти-пологічно відмінних виглядах:
- •Література
- •Глава 5. Сюжетотворення
- •Мета і завдання курсу
- •Тема 1. Зародження монтажу.
- •Тема 2. Поява засад виразності.
- •Тема 3. Усвідомлення естетичних засад монтажу.
- •Практичні заняття
- •V семестр. Кадрозчеплення.
- •VI cеместр. Сюжетотворення.
- •Vіі семестр. Естетика монтажу.
- •Vііі семестр. Монтажне ціле.
- •Тема 1. Методом семінарського заняття студенти обговорюють монтажний досвід митців різних епох, країн, художніх течій, індивідуальностей.
- •Тема 2. Методом практичного заняття студенти опановують конкретними елементами фахової майстерності.
- •Самостійна робота
- •Контрольні питання
- •Література
2.7. Монтаж за рухом основної пластичної маси
Особливий випадок становить поєднання кадрів, у яких є одночасно статичний об`єкт і об`єкт, що знаходиться в русі.
Наприклад, чоловік і жінка їдуть у машині. Камера на капоті. Знімаємо спершу його за кермом. Далі її, що сидить поруч. Принципу «вісімки» дотрималися - все має бути в порядку. Чому ж на екрані відчуття плавності не виникає?
Виявляється, тут справа в фоні. Позад чоловіка фон рухається в один бік, а за жінкою - в протилежний. І чим більша кількість фону потраплятиме в поле зору камери, чим ближчий він до статичного об`єкта, тим більшим буде ефект зустрічного удару (рис. 2.12).
Рис. 2.12
Або візьмемо такий випадок. Герой сідає в вагон. Поїзд рушає. У вагоні він дивиться у вікно.
Розглянемо схему розкадровки цієї сцени.
Кадр 1 - починає рухатись вагон (рис. 2.13).
Напрям руху основної пластичної маси зліва направо.
За побутовою логікою в наступному кадрі, щоб вагон продовжував рухатися зліва направо, треба героя поста-вити біля вікна так, як це виглядає на рис. 2.14.
Але ж на ньому фон за вікном буде рухатися в проти-лежному напрямку, тобто справа наліво. Знову виникне зустрічний удар.
Щоб його позбутися, треба зйомку будувати за схе-мою, яку наводимо на рис. 2.15.
напрям
руху
вагона
Рис. 2.13
напрям
руху
фону
напрям
руху
вагона
Рис. 2.14
Рис. 2.15
Тоді виникне схема руху в кадрах, як на рис. 2.16.
В принципі ефект зустрічного удару виникає також при переході з кадру, в якому зафіксовано активний рух, на кадр зі статичним зображенням. Такий стик утворює ефект «спотикання». Він з`являється через відому вже енерційність нашого зору, через його властивість продов-жувати деякий час рухатись у заданому напрямку. В ре-зультаті знову ж таки комфортного сприйняття зображе-ного не буде.
Отже, одне з основних правил говорить, що напрям ру-ху пластичної маси не повинен змінюватися на протилеж-ний, а якщо він все ж змінюється, то обсяг зміненого зоб-раження повинен займати не більше третини площі кадру.
Рис. 2.16
Для непомітного переходу з кадру на кадр необхідно дотримуватися ще деяких умов. По-перше, темпи руху ос-новної маси теж мають збігатися. Крім того, частини цієї маси в змонтованих кадрах не можуть відрізнятися за ін-тенсивністю освітлення та своїми тонально-кольористич-ними характеристиками.
Сьогодні принцип монтажу за рухом фонової пластич-ної маси набуває особливої ваги на телебаченні. Це відбу-вається тому, що з ним доводиться мати справу не тільки під час зйомок чи запису сцен, пов`язаних з рухом в авто-мобілі, поїзді тощо. Широке застосування ріру, спецефек-тів дає змогу все ширше використовувати можливості по-ліекранного зображення. 3`являється, власне, нова форма внутрішньокадрового монтажу - полімонтаж, при якому особливо необхідно дотримуватися вказаного принципу.