- •Пвнз «інститут екранних мистецтв» Володимир Горпенко
- •Глава 1
- •Становлення
- •Виражальних можливостей
- •Монтажу
- •Зародження кіновидовища
- •Поява засад виразності
- •Усвідомлення естетичних засад виразності
- •Прихід звуку. Все спочатку?
- •Внутрішньокадровий монтаж і глибинна мізансцена
- •Подальші суперечки довкола монтажу
- •Специфічні основи та етапи становлення телевізійного монтажу
- •1. Становлення виражальних можливостей монтажу здійснювалося як процес віднайдення і усвідомлення різноманітних форм зв`язку.
- •2. Усвідомлення специфіки інформаційно-репрезен-таційних і виражально-образних функцій монтажу від-бувалося поетапно.
- •Література
- •Глава 2
- •Психофізичні засади монтажу -
- •Особливості сприйняття людиною
- •Навколишнього світу і монтаж
- •Основні закони сприйняття, які впливають на монтаж
- •Література
- •Глава 3 складові елементи кадру
- •Література
- •Глава 4 кадрозчеплення
- •Імітаційні можливості монтажу
- •1.1. Монтажне творення нових елементів реальності
- •1.2. Монтажний час і простір
- •Принципи «непомітного» монтажу зображення
- •2.1. Поняття кадру та плану
- •2.2. Монтаж за масштабом зображення
- •2.3. Монтаж за орієнтацією в просторі
- •2.4. Монтаж за напрямком руху об`єкта
- •2.5. Монтаж за фазами руху об`єкта
- •2.6. Монтаж за темпом руху об`єкта
- •2.7. Монтаж за рухом основної пластичної маси
- •2.8. Монтаж зі зміщенням компоновочного центру кадру
- •2.9. Монтаж за зміщенням осі зйомки
- •2.10. Монтаж за світлом
- •2.11. Монтаж за кольором
- •Принципи «непомітного» монтажу звуку
- •Глава 5 сюжетотворення
- •Естетичні властивості монтажу в межах «ретрансляційного» способу фіксування
- •1.1. Монтаж як зміна точок зору
- •1.2. Ефект Уелса-Куросави
- •1.3. Драматургічні принципи монтажу
- •1.4. Динамічні принципи монтажу
- •Естетичні властивості монтажу в межах постановочного способу фіксації
- •2.1. Документальна основа й «авторський» монтаж
- •2.2. Постановочно-ігрова основа і форми монтажу
- •2.3. Монтажна пластична мелодійність
- •2.4. Монтажні тропи
- •Звуко-зоровий монтаж
- •3.1. Освоєння звуко-зорового монтажу
- •3.2. Принципи звуко-зорового монтажу
- •Музично-зоровий монтаж
- •4.1. Відносини музики і зображення
- •4.2. Драматургічні особливості зображально-музичного монтажу
- •4.3. Асоціативно-образні особливості музично-зорового монтажу
- •4.4. Форми музично-зорового монтажу
- •1. Факт, подія, явище можуть виступати у двох ти-пологічно відмінних виглядах:
- •Література
- •Глава 5. Сюжетотворення
- •Мета і завдання курсу
- •Тема 1. Зародження монтажу.
- •Тема 2. Поява засад виразності.
- •Тема 3. Усвідомлення естетичних засад монтажу.
- •Практичні заняття
- •V семестр. Кадрозчеплення.
- •VI cеместр. Сюжетотворення.
- •Vіі семестр. Естетика монтажу.
- •Vііі семестр. Монтажне ціле.
- •Тема 1. Методом семінарського заняття студенти обговорюють монтажний досвід митців різних епох, країн, художніх течій, індивідуальностей.
- •Тема 2. Методом практичного заняття студенти опановують конкретними елементами фахової майстерності.
- •Самостійна робота
- •Контрольні питання
- •Література
2.2. Монтаж за масштабом зображення
Говорячи про певні закономірності монтажу за круп-ністю, необхідно пам`ятати, що ми досить легко сприйма-ємо стик кадрів, коли вони, з одного боку, достатньо від-різняються один від одного, а з іншого - коли відмінності в масштабі не такі вже й великі, щоб глядач втратив орієн-тацію і не з`явилося відчуття, що перед ним різні об`єкти.
Найбільш непомітним, комфортним для ока є перехід через план, тобто крупний - «американський», середній - загальний. Виняток становлять дві крайні пари. Комфорт-но монтуються крупний з деталлю, загальний і дальній плани (рис.2.2).
Ці ж закономірності зберігаються під час монтажу зображень різних об`єктів, але схожих між собою (особ-ливо за своїми контурами). Таке найчастіше буває при трансляції різних «круглих столів», дискусій, диспутів тощо. Хоча перед нами й різні об`єкти, слід пам`ятати, що
люди одне від одного відрізняються дрібними деталями обличчя, одягу, зачіски. За цими ознаками їхні зображення на екрані (особливо в чорно-білому варіанті) можуть бага-то в чому збігатися. От і виходить, хоч це й різні об`єкти, краще показувати їх з суттєвою відмінністю за крупністю.
Рис.2.2
При міжкадрових переходах з об`єктами, що значно відрізняються між собою, ці закономірності втрачають сенс.
При переході з загального плану на більш крупні іноді виникає бажання «зблизити» фігури, які географічно зна-ходяться на відстані одна від одної. Робити це не варто - кадри не змонтуються. Переходячи на укрупнення, най-краще - зміститися по осі, взяти в іншому ракурсі.
Зауважимо, що для досягнення комфортного стику при переході з плану на план велике значення відіграє оптика. У своїх лекціях по режисурі А. Тарковський цілком слуш-но зауважує: «Якщо змінити оптику при укрупненні, то ви потрапите в інший простір, і це не змонтується. Взагалі для монтажу оптика має величезне значення, короткофо-кусна і довгофокусна поряд стояти в монтажі не мо-жуть»12).
2.3. Монтаж за орієнтацією в просторі
Монтажно-просторова організація є одним з найваж-ливіших принципів творення майбутньої події. На жаль, досить часто доводиться бачити не просто невправності, а подекуди й певні безтактності, яких припускаються авто-ри. Так, на екрані співбесідники часто говорять не між со-бою, а «в потилицю» одне одному. Нерідко людину, яка займає місце в президії, режисер монтажем «переміщує» в зал або навпаки.
Головне правило, правило, так званої, «вісімки», гово-рить, що фіксація двох об`єктів, які взаємодіють, має здій-снюватися суворо з одного боку осі їхнього спілкування (рис.2.3).
Погляди людей повинні перехрещуватися.
До речі, М. Ромм вважав, що для комфортного стику протилежні точки зйомки мають знаходитися під однако-вими кутами до осі взаємодії між об`єктами.
Зрозуміло звичайно, сказане не означає, що камери повинні стояти прикутими по один бік «осі». Напрямки поглядів можна змінювати, але це можна робити або без-посередньо на очах глядача - перетинаючи камерою вісь спілкування, або вводячи спеціально адресний (найчасті-ше загальний) план. При цьому слід пам`ятати одну з зако-номірностей монтажу за крупністю. При переході з адрес-ного плану на локальніший глядач не повинен втратити відчуття «хто є хто».
Рис.2.3
Відмінність масштабів не повинна переходити межу, за якою в глядача виникає відчуття розгубленості.
До речі, якщо знімати «вісімкою», то не можна, щоб між персонажами знаходилося щось дуже помітне, якийсь примітний предмет. Кадри не змонтуються, бо цей пред-мет весь час «стрибатиме» на екрані.
Коли в кадрі взаємодіють лише два об`єкти, справа виглядає досить просто. Вона значно ускладнюється, коли учасників передачі стає більше. Тут у кожному конкрет-ному випадку питання про спосіб розташування камер і порядок монтажного чергування кадрів доводиться вирі-шувати особливо. Але діє все ж таки один принцип. Між учасниками потрібно провести лінію взаємодії і згрупу-вати камери з одній із зон перетину осей. Тоді зафіксоване буде монтажним. Крім зон за спинами учасників. Це, так би мовити, генеральна схема (рис. 2.4).
Рис. 2.4
Якщо людей багато, ясно, що в одній вузенькій зоні між двома учасниками всі камери не розташуєш. Тому це умовне перехрещування доводиться змінювати залежно від того, як розвиваються події, хто бере активну участь у дії, як розміщуються «супротивники».
Ще кілька моментів, на які треба зважати при цьому принципі монтажу. Погляд людини, спрямований трохи
вліво чи вправо від об`єктива, сприймається як погляд відповідно вліво або вправо.
Якщо обличчя людини спрямоване в правий бік, а пог-ляд вліво від об`єктива, глядач сприйме людину як таку, що дивиться вліво. Вирішальним фактором тут виявиться напрям погляду, а не носа.
Транслюючи сцени засідань, мітингів, зборів, слід пам`ятати, що погляди людей «з залу» і людей «в президії» мають монтажно перехрещуватися. Це потребує врахуван-ня майбутніх монтажних стиків уже при розташуванні камер, а також при визначенні зон і напрямків їх «пог-лядів».