2.2. Монтаж за масштабом зображення

Говорячи про певні закономірності монтажу за круп-ністю, необхідно пам`ятати, що ми досить легко сприйма-ємо стик кадрів, коли вони, з одного боку, достатньо від-різняються один від одного, а з іншого - коли відмінності в масштабі не такі вже й великі, щоб глядач втратив орієн-тацію і не з`явилося відчуття, що перед ним різні об`єкти.

Найбільш непомітним, комфортним для ока є перехід через план, тобто крупний - «американський», середній - загальний. Виняток становлять дві крайні пари. Комфорт-но монтуються крупний з деталлю, загальний і дальній плани (рис.2.2).

Ці ж закономірності зберігаються під час монтажу зображень різних об`єктів, але схожих між собою (особ-ливо за своїми контурами). Таке найчастіше буває при трансляції різних «круглих столів», дискусій, диспутів тощо. Хоча перед нами й різні об`єкти, слід пам`ятати, що

люди одне від одного відрізняються дрібними деталями обличчя, одягу, зачіски. За цими ознаками їхні зображення на екрані (особливо в чорно-білому варіанті) можуть бага-то в чому збігатися. От і виходить, хоч це й різні об`єкти, краще показувати їх з суттєвою відмінністю за крупністю.

Рис.2.2

При міжкадрових переходах з об`єктами, що значно відрізняються між собою, ці закономірності втрачають сенс.

При переході з загального плану на більш крупні іноді виникає бажання «зблизити» фігури, які географічно зна-ходяться на відстані одна від одної. Робити це не варто - кадри не змонтуються. Переходячи на укрупнення, най-краще - зміститися по осі, взяти в іншому ракурсі.

Зауважимо, що для досягнення комфортного стику при переході з плану на план велике значення відіграє оптика. У своїх лекціях по режисурі А. Тарковський цілком слуш-но зауважує: «Якщо змінити оптику при укрупненні, то ви потрапите в інший простір, і це не змонтується. Взагалі для монтажу оптика має величезне значення, короткофо-кусна і довгофокусна поряд стояти в монтажі не мо-жуть»¹²⁾.

2.3. Монтаж за орієнтацією в просторі

Монтажно-просторова організація є одним з найваж-ливіших принципів творення майбутньої події. На жаль, досить часто доводиться бачити не просто невправності, а подекуди й певні безтактності, яких припускаються авто-ри. Так, на екрані співбесідники часто говорять не між со-бою, а «в потилицю» одне одному. Нерідко людину, яка займає місце в президії, режисер монтажем «переміщує» в зал або навпаки.

Головне правило, правило, так званої, «вісімки», гово-рить, що фіксація двох об`єктів, які взаємодіють, має здій-снюватися суворо з одного боку осі їхнього спілкування (рис.2.3).

Погляди людей повинні перехрещуватися.

До речі, М. Ромм вважав, що для комфортного стику протилежні точки зйомки мають знаходитися під однако-вими кутами до осі взаємодії між об`єктами.

Зрозуміло звичайно, сказане не означає, що камери повинні стояти прикутими по один бік «осі». Напрямки поглядів можна змінювати, але це можна робити або без-посередньо на очах глядача - перетинаючи камерою вісь спілкування, або вводячи спеціально адресний (найчасті-ше загальний) план. При цьому слід пам`ятати одну з зако-номірностей монтажу за крупністю. При переході з адрес-ного плану на локальніший глядач не повинен втратити відчуття «хто є хто».

Рис.2.3

Відмінність масштабів не повинна переходити межу, за якою в глядача виникає відчуття розгубленості.

До речі, якщо знімати «вісімкою», то не можна, щоб між персонажами знаходилося щось дуже помітне, якийсь примітний предмет. Кадри не змонтуються, бо цей пред-мет весь час «стрибатиме» на екрані.

Коли в кадрі взаємодіють лише два об`єкти, справа виглядає досить просто. Вона значно ускладнюється, коли учасників передачі стає більше. Тут у кожному конкрет-ному випадку питання про спосіб розташування камер і порядок монтажного чергування кадрів доводиться вирі-шувати особливо. Але діє все ж таки один принцип. Між учасниками потрібно провести лінію взаємодії і згрупу-вати камери з одній із зон перетину осей. Тоді зафіксоване буде монтажним. Крім зон за спинами учасників. Це, так би мовити, генеральна схема (рис. 2.4).

Рис. 2.4

Якщо людей багато, ясно, що в одній вузенькій зоні між двома учасниками всі камери не розташуєш. Тому це умовне перехрещування доводиться змінювати залежно від того, як розвиваються події, хто бере активну участь у дії, як розміщуються «супротивники».

Ще кілька моментів, на які треба зважати при цьому принципі монтажу. Погляд людини, спрямований трохи

вліво чи вправо від об`єктива, сприймається як погляд відповідно вліво або вправо.

Якщо обличчя людини спрямоване в правий бік, а пог-ляд вліво від об`єктива, глядач сприйме людину як таку, що дивиться вліво. Вирішальним фактором тут виявиться напрям погляду, а не носа.

Транслюючи сцени засідань, мітингів, зборів, слід пам`ятати, що погляди людей «з залу» і людей «в президії» мають монтажно перехрещуватися. Це потребує врахуван-ня майбутніх монтажних стиків уже при розташуванні камер, а також при визначенні зон і напрямків їх «пог-лядів».