- •Передмова
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1. Розрахунок статично визначуваного бруса
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1. Дослідження напруженого стану в точці
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Плоске згинання
- •4.1. Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
- •4.5. Графо-аналітичний метод визначення переміщень балок
- •4.6. Розрахунок балок змінного перерізу
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Кручення
- •5.1. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Складний опір
- •6.1. Розрахунок похилої балки
- •6.2. Розрахунок балки на косе згинання
- •6.3. Визначення ядра перерізу
- •6.4. Позацентрове розтягання
- •6.5. Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.6. Розрахунок вала на згинання з крученням
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Тонкостінні стержні
- •7.1. Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •8. Статично невизначувані балки
- •8.1 Розрахунок нерозрізних балок
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •9. Балка на пружній основі
- •9.1. Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •9.2. Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •10. Визначення переміщень
- •10.1. Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •11. Статично невизначувані системи
- •11.1. Розрахунок рами методом сил
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •12. Розрахунки на міцність при напруженнях, які циклічно змінюються в часі
- •12.1. Розрахунок вала на витривалість
- •12.2. Застосування лінійного і білінійного правил підсумовування пошкоджень
- •103,1 КН протягом 1200 циклів;
- •56,2 КН протягом 7000 циклів;
- •30,4 КН протягом 50000 циклів.
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •13. Динамічна дія навантаження
- •13.1. Напруження і деформації при ударі
- •13.2. Розрахунок балки при ударній дії навантаження
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •13.3 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •14. Стійкість стиснутого стержня
- •14.1. Розрахунок на стійкість стиснутого стержня
- •14.2. Підбір складного поперечного перерізу стержня із розрахунку на стійкість.
- •14.3. Розрахунок на поздовжньо-поперечне згинання
- •15. Криві стержні
- •15.1. Розрахунок бруса великої кривизни
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •16. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •16.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •16.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
Запитання для самоперевірки
1. Які є види напруженого стану матеріалу?
2. У чому полягає закон парності дотичних напружень?
3. Чому дорівнює сума нормальних напружень на двох взаємно перпендикулярних площадках?
4. На яких площадках виникають найбільші й найменші нормальні напруження?
5. Чому дорівнює найбільше дотичне напруження у випадку плоского напруженого стану?
6. Як знаходять деформації при плоскому і об’ємному напружених станах?
7. Як формулюються перша і друга теорії міцності?
8. Як знаходять розрахункове напруження за третьою і четвертою теоріями міцності?
3. Геометричні характеристики плоских перерізів
3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
Приклад 1. Для перерізу у вигляді прямокутного трикутника визначити центральні моменти інерції (рис. 3.1).
Розв’язання. Спочатку визначаємо моменти інерції .
Маємо: ; .
Вибираємо елементарну площадку dF (рис. 3.1). Маємо:
.
Рис. 3.1
Отже,
.
Аналогічно знаходимо
.
Далі обчислюємо відцентровий момент інерції:
.
У цьому випадку
.
Тоді
.
І, нарешті, моменти інерції перерізу відносно центральних осей y і z дорівнюють:
;
Приклад 2. Для нерівнобокого кутика (рис. 3.2) визначити відцентровий момент інерції .
Дано: нерівнобокий кутик 1258010мм (ДСТУ 8510-86); ; ; ; ; ; .
Осі u і v головні центральні осі.
Розв’язання.
Цю задачу розв’язуємо двома способами.
Рис.
3.2
.
Додатний кут відкладають від осі у проти ходу годинникової стрілки.
Оскільки ,
.
Звідси знаходимо відцентровий момент інерції:
.
Оскільки то
.
Другий спосіб. Маємо:
.
Із урахуванням того, що ,
.
Тут кут відкладається від осі v за ходом годинникової стрілки, отже, він від’ємний.
Значення знаходимо із співвідношення
.
Звідси
312 + 100 – 59,3 = 353 см4.
Далі sin 44 = 0,695.
Отже, .
Приклад 3. Для складного перерізу (рис. 3.3, а), який складається з двотавра (рис. 3.3,б) і швелера (рис. 3.3, в). Визначити положення головних центральних осей і значення головних центральних моментів інерції перерізу , .
Рис. 3.3
Дані для розрахунку:
двотавр №24 швелер №16:
(ДСТУ 8239-89) (ДСТУ 8240-97)
; ;
; ;
; ;
.
Розв’язання:
1. Визначаємо положення центра ваги перерізу. Координати центра ваги перерізу можна знайти за формулами:
.
Осі у і z сумісні з осями . Спочатку обчислюємо площу перерізу F:
.
Визначаємо статичні моменти перерізу:
;
.
Отже,
.
За цими даними позначаємо на рис. 3.3.а положення центра ваги перерізу O і проводимо центральні осі і .
2. Визначаємо моменти інерції перерізу відносно осей і
;
3. Знаходимо положення головних центральних осей інерції перерізу :
.
Цей кут відкладаємо від осі за годинниковою стрілкою (рис.3.3,а).
4. Визначаємо значення головних центральних моментів інерції перерізу:
.
Звідси:
;
.
Отже,
3540 см4;
1756 см4.
Перевірка:
;
3535 + 1762 3540 + 1756, 5297 5296.
Різниця , що допустимо.
Приклад 4. Для перерізу (рис. 3.4), який складається з швелера (рис. 3.5, а), нерівнополочного кутика (рис. 3.5, б) і пластини (рис. 3.5, в), визначити положення головних центральних осей і значення головних центральних моментів інерції перерізу , .
Дані для розрахунку:
Швелер №27 Кутик Пластина
(ДСТУ 8240-97) нерінополочний
12,5/8(12)
(ДСТУ 8510-86)
Площа перерізу Площа перерізу Площа перерізу
F= 35,20 см2 ; F=23,36 см2; F= 8,4 см2;
Іy1= 4160,0 см4; Iz3=364,79 см4; h= 0,6 см;
Іz1= 262,0 см4; Іy3=116,84 см4; b= 14 см..
y0= 2,47 см; Iu min=85,51 см4;
h= 27 см; y0=4,22 см; b= 9,5 см.
z0= 2,0 см; b= 12,5 см;
h=8,0 см; кут нахилу осі: tgα =0,4
Рис. 3.4
Рис. 3.5
Розв’язання:.
1. Визначаємо положення центра ваги перерізу.
Координати центра ваги перерізу можна знайти за формулами:
.
Осі у і z сумісні з осями .
Спочатку обчислимо площу перерізу F:
.
Визначимо статичні моменти перерізу
.
Отже,
За цими даними наносимо на рис. 3.4 положення центра ваги перерізу С і проводимо центральні осі і .
2. Визначимо моменти інерції перерізу відносно осей і:
Значення відцентрового моменту для кутика відносно осей у2, z2 можна отримати за формулою:
звідси:
Звідси відцентровий момент інерції відносно осей ус , zс:
Далі можна визначити положення головних центральних осей інерції перерізу у 0 , z0
Тут tgα=0,4; α=22º. tg44º =0,965
Цей кут відкладаємо від осі за годинниковою стрілкою (рис. 3.4).
3. Визначимо значення головних центральних моментів інерції перерізу:
Звідси:
,
.
Отже,
9247,4 см4; 1151,6 см4.
Перевірка:
,
8616 + 1783 = 9247,4 + 1151,6;
10339 = 10339.