10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".

На початку XX ст. значно активізувались революційно-демократичні і національно-визвольні рухи в Афганістані, Кореї, Монголії, Індонезії, країнах Африки. Ці виступи мали антиімперіалістичний, ан­тиколоніальний характер.

Пробудження Азії засвідчило, що на міжнародній арені з'явилася нова революційна сила — національно-визвольний рух пригнічених народів Сходу. З наступом імперіалізму в країнах Азії, Латинської Америки й Африки визначились два основні взаємопов'язані процеси, про які вже говорилось раніше. Забезпеченню послідовних і вирішаль­них успіхів визвольного руху перешкоджала поляризація класових і політичних сил, що призводила до глибоких внутрішніх протиріч. Найгостріше ці протиріччя виявились між буржуазією і трудовими верствами населення.

Найбільш демократичною з національно-визвольних революцій в Азії на той час була китайська революція.

У кінці XIX — на початку XX ст. Китай виявився фактично поділеним на сфери впливу між Англією, Францією, Німеччиною, Японією і Росією, які суперничали між собою. США проголосили док­трину «відкритих дверей», намагаючись потіснити своїх конкурентів і завоювати в Китаї міцні позиції.

Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.

1.Загострення міжімперіалістичних суперечностей на початку ХХ ст. Створення у Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів.Розкриваючи справжні причини першої світової війни, необхідно усвідомити, що внаслідок нерівномірного економічного розвитку різних капіталҐстичних країн, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі. Німеччина після 70-х р. XIX ст. розвивалася у З—4 рази швидше, ніж Англія і Франція, а Японія — разів у 10 швидше, ніж Росія. Особливо високого ступеня розвитку капіталізму досягли С1ІІА, внаслідок чого США і Німеччина, які раніше відставали в еко­номічному розвитку, на зламі XIX—XX ст. вийшли на 1-е та 2-е місця по випуску промислової продукції, відсунувши Англію і Францію. Це стало причиною виникнення гострого суперництва між цими країнами за політичне панування у світі, за переділ ринків сировини і збуту.

На той час важливу роль у боротьбі за політичне й економічне панування у світі відігравала наявність чи відсутність колоніальних володінь. До початку XX ст. поділ світу між великими державами в основному був завершений. Колоніальні імперії створили головним чи­ном Англія та Франція, натомість у Німеччини, США та Японії бра­кувало колоніальних володінь. Намагання переділити колонії і сфери впливу було однією з головних причин першої світової війни.

роз­подільчих пунктах Гомеля і Кременчука, де формувалися частини для відправки на фронт, заворушення солдат у Харкові тощо.

До руху робітників і селян приєдналися національні меншості Росії. Різке підвищення революційної активності мас, які не хотіли жи­ти по-старому, свідчило про «кризу низів».

Із зростанням революційного руху поглиблювалася і «криза верхів». Війна з особливою силою виявила всю глибину суперечностей між царським режимом і дійсними потребами економічного і суспільного розвитку країни. На початку 1917р. країна опинилася пе­ред загрозою загальної господарської розрухи. Кожен день війни кош­тував російському народу близько 50 млн. рублів. Режим самодержав­ства наскрізь прогнив. За період війни змінилося 4 голови Ради міністрів, б міністрів внутрішніх справ, 4 військових міністри, З міністри іноземних справ. Поразки царської армії на фронті розладнали весь старий урядовий механізм, озлобили проти нього всі класи на­селення.

Армія ставала все менш надійною. Факти свідчили, що вже другій половині 1916 р. армія почала перетворюватись із захисника царизму на його ворога, а на початку 1917 р. вона вже стала силою, готовою до повстання.Як же складалась ситуація в Україні у ці роки?

Війна негативно вплинула на стан промисловості і сільського гос­подарства України. Вже в перші місяці війни було закрито майже 400 промислових підприємств, а в 1915—1917 рр. — понад 1400. На десят­ках і сотнях заводів і фабрик обсяг промислового виробництва скоро­тився на 30—50 і навіть на 75%. Розвалювався транспорт, що викли­кало загострення продовольчої кризи. Зросли ціни.

У сільському господарстві не вистачало робітників, реманенту, робочої худоби. Посівна площа у 1916 р. скоротилась на 1 млн. 900 тис. десятин, валовий збір зерна у порівнянні з 1913 р. впав на 200 млн.-пудів.

Поділена між ворогуючими державами — Росією й Австро-Угор­щиною — Україна вже від початку першої світової війни зазнала ве­ликих руйнувань. Майже 3 млн. українців воювали у складі російської армії, 250 тис. — у складі австрійської. Вони боролися і вмирали за імперії, що не лише ігнорували їхні національні інтереси, але й актив­но намагалися знищити їхній національний рух. Найгіршим було те, що українців змушували вбивати один одного.

На Східній Галичині та Північній Буковині, що стали ареною жорстоких боїв між військами австро-німецького блоку і царської Росії, посилився соціальний і національний гніт. Як австро-угорська, так і російська адміністрації нехтували найелементарнішими правами українців.

З осені 1915р. почалася евакуація організацій та установ з Пра­вобережної України. Київський університет переведено до Саратова, політехнічний інститут — до Воронежа. Було навіть порушене питан­ня про евакуацію Києво-Печерської лаври з її святинями. Вивозили бібліотеки, музеї.

1916 р. в Україні був позначений страйками та заворушеннями, що відбувалися під гаслом “Геть війну!” Керували ними підпільні соціалістичні організації. З цього приводу командувач Київської військової округи повідомляв до Ставки верховного головнокоманду­вача, що, незважаючи на репресивні заходи, повстання спалахують то в одному, то в іншому пункті і набирають великого поширення.

Імперіалістична війна створила в Росії обстановку революційної кризи і впритул підвела народні маси до революції. На початку 1917 р. у країні склалася революційна ситуація.