- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
Крупные предприниматели, многочисленные мелкие собственники, крестьяне были крайне озабочены развитием левого движения, которое ставило своей целью прежде всего пересмотреть отношение к собственности. Правительства Италии не смогли найти эффективные средства для защиты интересов частной собственности. Свои взоры, надежды они обращали на зарождающееся фашистское движение. Первые выступления фашистов относятся к 1919 г. Их организация называлась "Союз борьбы". Основой ее идеологии был яростный национализм в сочетании с социальной демагогией. Вначале организация насчитывала несколько десятков человек, но постепенно расширила свои ряды, главным образом за счет бывших фронтовиков.
Фашизм старался вербовать на свою сторону прежде всего вернувшуюся с фронта молодежь, среди которой происходило резкое политическое размежевание. Небольшая ее часть пополнила леворадикальное движение. Остальные, главным образом выходцы из мелкобуржуазных семей, достигшие на войне чинов и почестей, не собирались заниматься скромным трудом конторщиков, учителей, техников, мелких адвокатов, тем более что Италия давно страдала переизбытком работников этих профессий. Трескучие фразы, эффектные жесты, абсолютная политическая беспринципность фашистов — все это привлекало молодежь, готовую на что угодно, лишь бы не тянуть лямку прозаического существования. Тяже лый материальный и моральный кризис переживал]; средние слои населения, мелкие собственники. Лозунги защиты мелкой собственности, демагогия, направленная против нажившихся на войне "акул капитализма", создавали фашизму видимость общности его интересов с интересами средних слоев и мелкой буржуазии. Фашизм установил тесные связи и с крупными землевладельцами. Крупный капитал, которому порядком надоели отсутствие политической стабильности в стране и угроза расширения леворадикального движения, видел в фашизме возможность укрепления государства и его протекционистской политики по отношению к монополиям.
В 1920 г. фашисты, организованные в отряды чернорубашечников , начали погромы рабочих и демократических организаций, избиения и убийства политических и профсоюзных деятелей, в стране воцарились террор и насилие. Власти не оказывали ни малейшего сопротивления. Более того, военные, полиция, суд фактически поощряли фашистское движение. Оружие чернорубашечники получали со складов армии, профессиональные офицеры обучали банды и руководили их операциями. Осенью 1922 г. в Италии фактически установилось двоевластие: фашисты брали под свой контроль все новые города и провинции, а центральное правительство смотрело на это сквозь пальцы. Стало ясно, что правящие круги окончательно взяли курс на передачу фашизму власти
Точки над "и" были поставлены 24 октября 1922 г. в Неаполе, где в театре Сан-Карло открылся очередной съезд фашистских союзов. Муссолини выступил на нем с агрессивной речью, ультимативно потребовав у правительства предоставить фашистам пять министерских портфелей и комиссариат авиации. 27 октября — всеобщая мобилизация фашистов, 28-го — атака на главные центры страны. Три колонны сквадристов — членов фашистских боевых отрядов (сквадр) — должны были войти в Рим со стороны Деруджи, предъявить ультиматум правительству Л, Факта и овладеть основными министерствами.
Сразу пролилась кровь: в Кремоне, Болонье, Алессандрии сквадристы стали неуправляемыми. Кабинет министров принял решение об отставке, но предварительно утвердил и разослал на места декрет об осадном ,, положении, в котором армия получила необходимые ,полномочия для наведения порядка. Однако король Виктор-Эммануил III отказался подписать этот декрет. Когда фашисты 28 октября шли колоннами на Рим, дуче находился в редакции "Пополо д'Италия" в Милане. Префект города выставил возле дома охрану, и Муссолини выглядел скорее охраняемой, нежели преследуемой властями персоной. Днем 29 октября дуче получил долгожданное известие о назначении его премьер-министром. Вечером того же дня в специальном поезде Муссолини прибыл в Рим, явился к королю и, выйдя с ним на балкон, приветствовал толпы чернорубашечников. Итальянские фашисты пришли к власти.
Кризис разразился во всем западном мире, охватил самые развитые страны, длился 4 года, но особенно сильно он поразил экономику США, после чего приобрел глобальный характер.
В основе кризиса — неписаные законы рыночной экономики, которая развивается циклически. Подъемы сменяются спадами, кризисами, кризисы — оживлениями, последние — подъемом и так далее. Кризис можно сделать менее болезненным, но исключить его можно, лишь уничтожив само рьшочное хозяйство.
В значительной мере тяжесть кризиса объяснялась итогами мировой войны и действиями держав-победительниц. Веками существовавшие хозяйственные связи были нарушены. Война превратила США в мирового кредитора. Вся мировая экономика стала зависеть от благополучия американской экономики, но именно оно-то и оказалось хрупким. Растущая, как на дрожжах, американская промышленность в 20-е гг. перешла на технологии массового производства, основанные на использовании конвейерных методов, но потребление отнюдь не стало массовым. Зарплата едва выросла, а прибыли корпораций утроились. Богатые стали богаче, но они не смогли заменить массового потребителя. Крайне неустойчивой оказалась и финансовая система США. Курс ценных бумаг на Нью-Йоркской бирже стремитель но покатился вниз. За последующий месяц стоимость акций, котировавшихся на Уолл-стрит, упала с 87 млрд. до 55 млрд. долларов или на 37%. Но это было началом. Падение курса акций продолжалось почти безостановочно более трех лет.
Началось обвальное падение промышленного производства. Широчайшие размеры приобрели в годы кризиса разорение и банкротство промышленных, торговых и финансовых предприятий и фирм. По социальным данным, в 1929—1933 гг. произошло около 130 тыс. коммерческих банкротств. За это время прекратило существование 5760 банков, т.е. пятая часть всех банков США.Армия безработных в 1933 г. составила 12830 тыс. Широкое распространение получила частичная безработица. Массы безработных и члены их семей лишились в годы кризиса всяких средств к жизни. Отсутствие системы социального страхования в США не оставляло никаких надежд на помощь со стороны государства. Многие оказывались перед угрозой голодной смерти. Только в Нью-Йорке в 1931 г. было зарегистрировано около 2 тыс. случаев голодной смерти
Не лучшим был и удел фермеров. Даже в 20-е гг. они оставались за бортом благополучия, а во время кризиса цены на продукты земледелия и животноводства упали в 2—3 раза по сравнению с 1929 г., доходы фермеров сократились на 58%. Администрация президента Г. Гувера фактически потеряла нити управления страной.
В жесточайших кризисных условиях, как это бывает обычно, бурными всходами взошли посевы расизма, национализма, человеконенавистничества.
1.2. Як вплинула світова економічна криза 1929-1933 рр. на соціально-політичні процеси в світі в 30-ті роки? 1.3. В чому виявилось загострення суперечностей західного світу внаслідок світовоїекономічної кризи 1929-1933 рр.?
Великобритания.Кризис привел к невиданному росту безработицы. В 1932 г. каждый четвертый рабочий был без работы. Из них почти половина металлургов, более треть валантеров. Экономическая жизнь в индустриальных центрах практически замерла. Экономический кризис в стране привел к падению лейбористского правительства буквально через несколько месяцев после его начала, резко обострил социальную напряженность в стране, вынудил правящую партию искать новые, более прогрессивные методы управления экономикой и страной в целом.
В 1931 г. Макдональд сформировал так называемое "национальное правительство" из лейбористов, консерваторов и либералов. Часть лейбористов вступила в союз с консерваторами, другая перешла в оппозицию. Главной целью "национального правительства" были поиски путей выхода из кризиса. На 10% были сокращены пособия по безработице, уменьшено жалование государственным служащим. Правительство Макдональда резко уменьшило другие выплаты английским гражданам, сокращая дефицит государственного бюджета. Другой важной мерой национального правительства стала отмена в 1931 г. золотого стандарта фунта стерлинга. Курс фунта начал падать и через полгода стабилизировался на уровне 2/3 прежнего паритета. В 1931—1932 гг. парламент принял ряд законов об обложении таможенными пошлинами в размере не менее 10% стоимости всех видов ввозимых в страну товаров. Внутренний рынок страны был огражден от иностранной конкуренции, что положительно сказалось на развитии английской промышленности. Принимаемые меры позволили к 1934 г. выйти из тяжелого экономического кризиса.
Франция.Экономический кризис отразился на политической стабильности общества. Большинство представителей крупного капитала видели выход из кризиса в сильной власти и государственном регулировании экономики. Они считали необходимым создать органы государственного экономического контроля и планирования. Социалисты считали необходимым национализировать банки и поставить их под государственный контроль, создать органы управления и регулирования, фиксировать даны и уровень зарплаты, сократить рабочий день и предоставить рабочим отпуска. Действующие во Франции фашистские „ организации призывали к абсолютной централизации власти и экономики и использованию дансгаторских методов в управлении.
На выборах 1932 г.» когда недовольство политикой правых кабинетов достигло апогея, победу одержал блок социалистов и радикалов. Однако и в 1932 — 1934 гг. продолжалась частая смена кабинетов нового блока. За это время у власти побывало 5 правительств левых партий, что подчеркивало нестабильность обстановки в стране.
США.Кризис —1933 гг. остался в историчной памяти американцев символом национальной трагедии. Были поставлены под сомнение ценности американского индивидуализма. Взоры американцев обратились к государству, вмешательство которого представлялось единственным средством выживания.
Президент Гувер (1928—1932 гг.) собрал деловых людей и профсоюзов для социального перемирия, призывая расширять частую благотворительность для нуждающихся, были введены высокие таможенные барьеры, принята федеральная программа строительных работ. Созданное федеральное фермерское управление начало скупку излишков продукции сельского хозяйства. Но на выборах 1932 года лидер республиканцев Г. Гувер был обречен.
Гибкая тактика демократов, обещание либеральных реформ, более благоприятное положение демократов как партии оппозиции — все это обеспечила Ф.Рузвельту решительную победу на выборах. За него проголосовали 22833 тис. избирателей, что дало ему 472 избирателя. Кроме того, демократы завоевали абсолютное большинство в обеих палатах Конгресса. Миллионы американцев с нетерпением ждали смены администрации, надеясь, что Ф. Д. Рузвельт предпримет энергичные действия по борьбе с кризисом и осуществит обещанный "новый курс".
Германия. Кризис 1929—1933 гг. в Германии носил особенно острый характер и вызвал глубокие социально-политические потрясения. Промышленное производство сократилось на 40%, количество безработица достигло 4,5 млн. человек, реальная заработная плата упала на 2|5—40%, десятки тысяч мелких предпринимателей разорились "или попали в банковскую кабалу. Оборот розничной торговли сократился на одну треть, ремесленное производство — в два раза. Денежные доходы сельского населения снизились на одну третьего общая задолженность увеличилась до 12 млрд. марок.
Экономический кризис расшатал политические структуры Веймарской республики, И &едрте 1930 г. "большая коалиция" с участием социал-демократов распалась. Новое правительство возглавил лидер правого крыла партий Центра Бркщинг. Не имея большинства в рейхстаге, оно существовало лишь доверим президента" и управляло с помощью чрезвычайных декретов Геденбурга. Обострились социальные противоречия, нарастали антиреспубликанские настроения, которые подогревались реакционным кругами.
После успеха-НСДАП на выборах в рейхстаг 14 сентября 1930 г. значительно укрепились позиции крупных монополистов Тиссена, Кирдорфа, Флика, поддерживавших фашистские притязания.