IDPZK_plani_seminarskikh_zanyat

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. При організації семінарських занять в науці «Історія держави і права зарубіжних країн» застосовується компетентісний підхід. На кожному такому заняття передбачається опанування студентами певних компетентностей (спеціально структурованих (організованих) наборів знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання, які дозволяють людині визначити, тобто ідентифікувати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності). З цією метою під час семінарських занять застосовуються різні види робіт, зокрема дискусія, диспут, евристична бесіда, ілюстрація, індивідуалізація навчання.

Орієнтація на грунтовне вивчення процесів виникнення та становлення сучасних правових систем зумовлює проведення семінарських занять двох типів: семінари-дискусії, у ході яких відбувається поглиблене вивчення матеріалів лекції відповідної тематики, та семінари-тренінги, робота на яких спрямована на опрацювання безпосередньо першоджерел (аналіз тексту, роз’вязання ситуаційних задач, виконання навчальних завдань).

Нижче наводяться плани семінарських занять та перелік компетентностей та літератури, рекомендованої для використання студентами в процесі підготовки до семінарського заняття. Також сформульовані запитання, відповіді на які студент повинен знати і які можуть бути поставлені студентам під час заняття.

За своїм змістом кожне семінарське заняття націлене на закріплення знань, отриманих на лекціях, і формування навичок історико-правового аналізу відповідних питань. Допоміжною метою семінару є контроль за ступенем засвоєння певного навчального матеріалу.

Семінарські заняття спрямовані на формування наступних загальних компетентностей:

здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), усне і письмове спілкування рідною мовою, здатність до критики та самокритики, взаємодія (робота в команді), міжособистісні навики та уміння, позитивне ставлення до несхожості та інших культур, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навики і уміння, здатність до навчання, здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерські якості, розуміння культури та звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно.

Семінарські заняття спрямовані на формування наступних глобальних компетентностей:

знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Спеціальні (фахові) компетентності зазначені безпосередньо в планах семінарських занять.

Такі цільові установки реалізуються за наступною структурою семінарського заняття:

Семінар-дискусія:

Вступна частина	доведення викладачем цілей, теми, проблематики і плану семінару	до 2,5 хв.
Експрес–опитування (або юридичний диктант)	проводиться з метою перевірки знання студентами дат із хронологічних таблиць до відповідних тем, історичної та юридичної термінології.	до 5 хв. (разом – до 10 хв.)
Доповідь1	готує певний студент за вибором у формі письмового реферату з усним захистом на семінарі
Доповідь 2
Обговорення матеріалів доповіді	відбувається у формі дискусії аудиторії з доповідачем, (постановка уточнюючих запитань, дискусія з елементами аналізу, додаткова аргументація, конструктивна критика, обґрунтування альтернативних позицій, диспут)	до 10 хв (разом – до 20 хв.)
Обговорення питань за планом семінару	за тематикою, зазначеною у плані семінару («Питання для обговорення»).	до 35 хв.
Підбиття підсумків семінару викладачем	резюме щодо ходу дискусії та її результативності, оголошення кількості набраних студентами балів.	до 2,5 хв.
		разом 70 хв.*
*Під час обговорення окремі студенти з дозволу викладача виконують індивідуальні тестові завдання.

Семінар-тренінг:

Вступна частина	доведення викладачем цілей, теми, проблематики і плану семінару	до 2,5 хв.
Доповідь	готує певний студент за вибором у формі письмового реферату з усним захистом на семінарі	до 5 хв.
Обговорення матеріалів доповіді	відбувається у формі дискусії аудиторії з доповідачем, (постановка уточнюючих запитань, дискусія з елементами аналізу, додаткова аргументація, конструктивна критика, обґрунтування альтернативних позицій, диспут)	до 10 хв
Робота з першоджерелами	За переліком, зазначеним у семінарі	до 50 хв.
Підбиття підсумків семінару викладачем	резюме щодо ходу дискусії та її результативності, оголошення кількості набраних студентами балів.	до 2,5 хв.
		разом 70 хв.*
*Під час обговорення окремі студенти з дозволу викладача виконують індивідуальні тестові завдання.

На 8–му і 16–му семінарі проводиться модульне тестування. На розв’язання тестів відводиться час (20 хв) за рахунок відповідного часу на обговорення питань за планом семінару.

Семінарське заняття 1. Дискусія з елементами аналізу за темою 1-2:

Проблеми генезису та періодизації історії держави і права зарубіжних країн

Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні вміти:

• користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права зарубіжних країн;

• застосовувати окреми елементи історичного методу (ретроспектива, інтроспектива, перспектива) у правовій науці та юридичній практиці;

• Оцінювати найбільш відомі підходи до розв’язання питання генезису держави і права на прикладі аналізу політико-правових культур Стародавнього Світу;

• давати системну характеристику держави і права Стародавніх Шумеру та Вавилону, Єгипту, Індії та Китаю: визначати до якого типу політико-правової традиції вони належать, яка правова форма держави та форма політичного правління була у відповідній країні;

• на основі аналізу соціально-економічних чинників виявляти основні політико-правові характеристики азійських деспотій;

• орієнтуватися у хронології становлення державного ладу і права у різних країнах Стародавнього Сходу;

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

Експрес-опитування (юридичний диктант) по датах і термінах, викладених у лекціях №1-2.

Доповідь1: Формаційна та культурно-історична типологізація правових систем (сутність, автори перспективи).

Доповідь 2: Загальні риси східного типу правової культури та особливості правових система Стародавнього Сходу

Питання для обговорення:

1. Що є об’єктом і предметом історії держави і права зарубіжних країн?

2. Що таке періодизація? Чим відрізняється період від етапу.

3. З чого складається система джерел історичних знань про право?

4. Чим відрізняється першоджерело від історіографії?

5. У чому полягає сутність історико-правового методу?

6. У яких ситуаціях історичний метод може бути застосований в сучасній законодавчій та судовій практиці

7. Як пов’язані між собою виникнення держави і права? Чи може існувати право без держави?

8. У чому полягає плюралізм наукових поглядів на походження держави та права?

9. Що належить до загальних рис східного типу політико-правової культури?

10. Що таке азійський спосіб виробництва і азійська деспотія?

11. Яка роль релігії в становленні та функціонуванні права східного типу?

12. У чому полягають особливості правового статусу осіб в державах Стародавнього Сходу?

13. Як співвідносяться публічне і приватне право в правових системах східного типу?

14. Дати системну характеристику державі та праву певної країні Стародавнього Сходу (на вибір студента).

15. Побудувати періодизацію історії держави і права певної країни Стародавнього Сходу(на вибір студента).

Інформаційне забезпечення:

Юридичний диктант.

Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття 2. Тренінг за темою 2:

Першоджерела історії права в країн Стародавнього Сходу

Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні вміти:

• користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права;

• застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці;

• орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел;

• встановлювати мету створення певного першоджерела джерела:

• виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа,

• цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження.

Доповідь: Спільні риси правових першоджерел країн Стародавнього Сходу: компаративний аналіз

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

Експрес-опитування (юридичний диктант) по першоджерелах.

Дати загальну характеристику та прокоментувати окремі фрагменти наступних першоджерел:

1. Закони вавилонського царя Хаммурапі

2. Про служебові обовязки везіра

3. Книга законів Ману

4. Дао дэ-цзин

5. Книга правителя области Шан

6. Хетські Закони

7. Середньоассірійські Закони

Інформаційне забезпечення:

Юридичний диктант.

Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття 3. Дискусія з елементами аналізу за темою 3. Античні витоки європейської правової традиції

За підсумками заняття студенти повинні вміти: користуватися відповідним понятійним апаратом, проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, визначити їх структуру, функції.

Експрес–опитування (юридичний диктант) по датах, викладених в лекції 3

Доповідь 1: Загальні риси європейської історико-правової традиції

Доповідь 2: Особливості правових систем Спарти, Афін, Західної та Східної Римських імперій

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

1. Що таке правова культура і правова традиція. Чи існує європейська правова культура?

2. Порівняйте поняття: правова родина,правова сім’я, національна правова культура.

3. Яким чином і чому виокремилася європейська політико-правова традиція?

4. Що спільного і чим відрізняється організація влади в стародавньому Вавилоні та Афінах?

5. Побудувати періодизацію історії держави і права Афін

6. Побудувати періодизацію історії держави і права Спарти

7. Чим відрізняється антична демократична республіка від азійської деспотії?

8. Як співвідносилося божественне право і людське право в Стародавньому Римі?

9. Що таке «jus naturale»? Яке поняття було антонімом для цього терміна в римському праві?

10. Що таке «humanitas». Як з цим принципом співвідносився статус раба в Стародавньому Римі?

11. Які зміни в правовому статусі осіб були можливі за римським правом?

12. У чому полягала специфіка поняття права власності у Стародавньому Римі?

13. Як, чому і коли утворилися Західна і Східна Римські імперії? Які це мало наслідки для римського права?

14. Порівняйте Візантійське (посткласичне), класичне і архаїчне (царське) римське право.

15. Періодизація історії Східної римської імперії.

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття №4. Тренінг за темою 4.

Першоджерела держави та права Стародавньої Греції та Риму

За підсумками заняття студенти повинні вміти:

• користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права;

• застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці;

• орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел;

• встановлювати мету створення певного першоджерела джерела:

• виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа,

• цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження

Доповідь: Джерела права та історіографія Стародавньої Греції та Риму.

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

Експрес-опитування (юридичний диктант) по першоджерелах.

Дати загальну характеристику та прокоментувати окремі фрагменти наступних першоджерел:

1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу

2. Плутарх про реформи Солона

3. Аристотель про реформи Клісфена

4. Аристотель про спартанські установи

5. Аристотель про державний устрій Афін у V-IV ст. до н.е

6. Закони XII таблиць

7. Інституції Гая

8. Дигести Юстиніана

9. Еклога, Прохирон. Василіки.

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття №5. Дискусія з елементами аналізу за темою 4.

Виникнення та розвиток романо-германської правової сім’ї

За підсумками заняття студенти повинні вміти:

користуватися відповідним понятійним апаратом, проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, визначити їх структуру, функції.

Експрес–опитування (юридичний диктант) по датах, викладених в лекціях № 10 і 11.

Доповідь: 1. Соціально-економічні та політичні витоки романо-германської історико-правової традиції

Доповідь 2.Загальна характеристика права в середньовічній Європі.

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

1. Якими етапами відмежовується середньовіччя від інших періодів в історії держави та права. Що означає вислів «епоха відродження».

2. Поясніть, чи мала кодифікація Юстиніана поряд з позитивними також і негативні наслідки.

3. Як відбувався законодавчий процес після Юстиніана. Які документи були створені?

4. У чому полягала еволюція державної влади в середньовічних європейських країнах?

5. Який характер мала діяльність римської католицької церкви - інтеграційний чи дезінтеграційний?

6. Поясніть сутність процедури пророгації?

7. Чим відрізняються королівський домен та державний фіск.

8. Поясніть зміст поняття «відкроювані свободи»

9. З якою метою створювалися дорадчі станово-представницькі органи при королях?

10. Охарактеризуйте динаміку розвитку відносин між світською владою та церквою. Що виступало приводом, а що причиною для загострення цих відносин.

11. У чому полягає сутність понять «фіскальна політика» та «політика протекціонізму». Як вони реалізовувалися в середньовічних державах.

12. Розмежуйте поняття «канонічне право» і «церковне право».

13. Розкрийте сутність та складові феодального середньовічного права. Чим відрізнялося помісне право від лєнного?

14. Які відносини регулювалися міським звичаєвим правом?

15. У чому полягає сутність академічного середньовічного права?.

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття 6. Дискусія з елементами аналізу за темою 5

Загальні характеристики романо-германської правової культури та особливості правової традиції Франції

За підсумками заняття студенти повинні вміти: користуватися відповідним понятійним апаратом, аналізувати історичні факти, події, процеси, визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також появу нових підходів у реформуванні існуючої правової системи Великої Британії та США, виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах.

Експрес–опитування (юридичний диктант) по датах, викладених в лекції 5

Доповідь 1: Романська правова традиція: історія становлення та географія.

Доповідь 2. Конституційно-правова традиція Франції та її вплив на інші конституції.

1. Запланований перелік питань на семінарському занятті:

2. Які події слід вважати етапними для історії Франкської держави

3. Назвіть перші писані правова джерела у стародавніх франків.

4. Поясніть юридичний та економічний зміст понять «вергельд», «композиція», «файд», фредум».

5. Історичні передумови, сутність та значення реформ Карла Мартела.

6. За яких обставин на франкському престолі утвердилася династія Каролінгів.

7. Періодизація імперії Карла Великого.

8. Що таке «кутю мне право»?

9. Історичні передумови, сутність та значення реформ Рішельє.

10. Історичні передумови, сутність та значення реформ Кольбера.

11. Яка форма держави проголошувалась фельянами, жирондистами та якобінцями під час буржуазної революції 1789 р.

12. Які зміни в державному устрої Франції відбулися 18 брюмера 1799 року?

13. Яка історична доля імперії Наполеона і «наполеонівських кодексів»?

14. Чому Франція вважається «батьківщиною республіканської форми правління»?

15. Конституційне законодавство Віші.

16. Побудувати періодизацію історії Французької революції.

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття №7. Тренінг за темою 5

Першоджерела французького права

• За підсумками заняття студенти повинні вміти: користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права;

• застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці;

• орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел;

• встановлювати мету створення певного першоджерела джерела:

• виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа,

• цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження

Доповідь: Історія становлення системи джерел французького права

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

Експрес-опитування (юридичний диктант) по першоджерелах.

Дати загальну характеристику та прокоментувати окремі фрагменти наступних першоджерел:

1. Правда короля Етельберта, Правда Іне

   1. Рішельє. Політичний заповіт

   2. Салічна правда

   3. Золота булла (1356 р.)

   4. Кутюми Бовезі

   5. Едикт 1641, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію

   6. Скасування Нантського едікту (1685 р.)

   7. Декларація прав Людини і громадянина (Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) 1789 р.

   8. Декрет про пасивне виборче право (від 3 листопада 1789 р.)

   9. Закон Ле-Шапель (1791 р.);

   10. Цивільний кодекс французів (Code Civil des Français) або «Кодекс Наполеона» (Code Napoléon) 1804 р.Комерційний кодекс Франції 1808 р.

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття №8. Дискусія з елементами аналізу за темою 6

Особливості історико-правової традиції Німеччини

За підсумками заняття студенти повинні вміти:

користуватися відповідним понятійним апаратом, аналізувати історичні факти, події, процеси, визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також появу нових підходів у реформуванні існуючої правової системи Німеччини, виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах.

Експрес–опитування (юридичний диктант) по датах, викладених в лекції 6

Доповідь 1: Особливості становлення феодальної держави в Німеччині .

Доповідь 2. Історія правової науки і освіти в Німеччини: від Середньовіччя до наших днів.

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

1. Розмежуйте поняття «германське право» та «німецьке право»?

2. Що є головним системоутворюючим фактором для германської правової сім’ї?

3. Які держави належать до германської правової сім’ї?

4. Поясніть сутність та значення Верденського договору 843 р.

5. В чому полягають історичні витоки виняткової законослухняності німців?

6. Яка роль Римської Католицької Церкви у створенні німецького права?

7. Яка роль університетів та науки у формуванні німецького права?

8. Побудуйте періодизацію історії Священної римської імперії германської нації

9. Які кроки були зроблені Бісмарком у 1879-1890 рр. для зміцнення імперії?

10. Як вплинуло утворення Німецького союзу (1815 р.) і Німецької імперії (1871) на розвиток німецького права?

11. Як еволюціонувала форма держави в історії Німеччини?

12. Чому Німеччина вважається батьківщиною концепції соціальної держави?

13. До якого часу римське право було чинним в Німеччині? Яка роль в цьому пандектистів?

14. Чому деякі закони, ухвалені не в ФРН (приміром під час нацистського режиму та НДР) залишаються чинними і понині?

15. Чим відрізняються повноваження суддів в Німеччині від повноважень їх колег в інших країнах романо-германської правової родини?

Перше модульне тестування (по темах № 1–6).

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття №9. Тренінг за темою 6

Німецька традиція приватного права та його вплив на цивільне законодавство інших країн

• За підсумками заняття студенти повинні вміти: користуватися відповідним понятійним апаратом науки історії держави і права;

• застосовувати окреми елементи історичного методу (історичного тлумачення правових документів) у правовій науці та юридичній практиці;

• орієнтуватися у хронології створення основних правових першоджерел;

• встановлювати мету створення певного першоджерела джерела:

• виявляти найбільш суттєві положення відповідного юридичного документа,

• цитувати та робити посилання на використані джерела в тексті власного дослідження

Доповідь: Історія становлення системи джерел німецького права

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

Експрес-опитування (юридичний диктант) по першоджерелах.

Дати загальну характеристику та прокоментувати окремі фрагменти наступних першоджерел:

1. Закон Фрідріха II на користь духовних князів (1220г.)

2. "Золота булла" (1356)

3. «Земська ПРАВО"

4. "Ленне право"

5. Кароліна

6. "Кривавий указ" (1550 р.)

7. Германської цивільне уложення (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) 1896 р.

8. Германської торгове уложення (Handelsgesetzbuch, HGB) 1897 р.

9. Конституційна хартія Пруссії (31 січня 1850)

Інформаційне забезпечення

1. Юридичний диктант.

2. Індивідуальні тестові завдання.

Семінарське заняття № 10. Дискусія з елементами аналізу за темою 7

Виникнення та розвиток англо-американської правової сім’ї

За підсумками заняття студенти повинні вміти:

користуватися відповідним понятійним апаратом, аналізувати історичні факти, події, процеси, визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах.

Експрес–опитування (юридичний диктант) по датах, викладених в лекції 7

Доповідь 1: Особливості англо-американської правової культури та її плив на інші правові системи.

Доповідь 2. Спільні риси англійського прецедентного права з класичним (доюстиніа-нівським) римським правом.

Запланований перелік питань на семінарському занятті:

1. Назвіть ознаки англо-американської правової культури

2. Поясніть відмінність між термінами «англійське право» та «право країн Британської співдружності»

3. Поясніть відмінність між термінами «англо-американське право» та «англо-саксонське право»

4. Поясніть сутність принципу «право - там, де є захист»

5. Чи було римське право реципійоване в Англії

6. Які країни належать до родини загального права.

7. Проілюструйте прикладами причини виникнення правових анклавів.

8. У чому полягає сутність концепцій правової держави та соціальної держави.

9. Чи існують відмінності в системі правових джерел Великобританії та США?

10. Чи існують відмінності у розумінні співвідношення права та закону в англо-американській та романо-германській правових системах?

11. Який вплив на розвиток англійської державності справило нормандське завоювання?

12. Коли і чому виник дуалізм у системі англійського права?

13. Поясніть сутність поняття «конкуренція загального права та права справедливості»

14. Що таке «статутне право»?

15. Поясніть, чи має прецедент безумовно обов’язкову силу для судді.