- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
Фашистская Германия продолжала сопротивление. В стране была проведаю тотальная мобилизация, началось формирование ополчения из пожилых людей и юношей. Жизнь немцев превращалась в настоящий кошмар из-за постоянных бомбежек. При бомбардировке Дрездена погибло сразу 135 тыс. человек. Но Гипюр и его окружение готовы были сражаться до последнего немца. В декабре 1944 г. немецкое командование организовало последний контрудар против союзников в Арденнах — именно там, где начинался победный марш к морю 1940 г. Им удалось вклиниться вглубь обороны на 109 км, и наступление захлебнулось. Но оно показало что последние сражения войны не обещают быть легкими.
Советские войска начади наступления в январе 1945 г., раньше запланированного срока, учитывая тяжелое положение союзников после Арденнского контрудара вермахта. В ходе Висло-Одерской операции они вступили на территорию Германии и остановились в 6& км от Берлина. На фоне этого наступления 4—11 февраля состоялась новая встреча "большой тройки" — Крымская (Ялтинская) конференция. В ее работе приняли участие И. В. Сталин, Ф. Рузвельт, У. Черчийиь, министры иностранных дел В. М. Молотов, Э. Степиниуе, А. Иден и др. Кроме того, к работе конференции были привлечены военные и дипломатические советники и эксперты.
Конференция, заседания которой проходили в Ливадийском дворце, свою работу начала с подробного обсуждения обстановки на фронтах войны в Европе.
Рассматривали на конференции и вопрос о вступлении СССР в войну на Дальнем Востоке. Было достигнуто соглашение в том, что через два—три месяца после капитуляции Германии и окончания войны в Европе Советский Союз вступит в войну против Японии.
Участники конференции согласовали планы разгрома Германии и договорились о совместной повилике по отношению к побежденной Германии и освобожденной Европе. Они заявили, что в их цели "не входит уничтожение германского народа", но "непреклонной целью является уничтожение германского милитаризма зи нацизма и создание гарантий в том, что Германия никогда не будет в состоянии нарушить мир во всем мире".
Союзники решили разоружить и распустить все германские вооруженные силы, уничтожить германский генеральный штаб, ликвидировать или взять под контроль военную промышленность Германии. Они обещали подвергнуть военных преступников справедливому и быстрому наказанию, "стереть с лица земли нацистскую партию, нацистские законы, организации и учреждения, устранить всякое нацистское и милитаристское влияние из общественных учреждений, из культурной и экономической жизни германского народа". Для достижения этих целей союзники решили в течение длительного времени оккупировать Германию. Каждой державе выделялась своя зона оккупации. Столица Германии — Берлин также делился на зоны оккупации. Координацию и контроль действий оккупационных властей должна была осуществлять Центральная Контрольная Комиссия в Берлине (получившая позднее название Союзный Консультативный Совет). Предполагалось, что Франция, "если она этого пожелает", получит свою зону оккупации и будет участвовать в Контрольном совете. Были согласованы границы будущих зон оккупации и намечена линия, до которой должны продвигаться англо-американские войска и советские войска во время наступления на Германию. Рузвельт и Черчилль вновь внесли предложения расчленить Германию на несколько государств, но эти предложения не встретили поддержки Советского Союза и не были приняты конференцией.
Участники конференции согласились, что Германия должна возместить ущерб, причиненный ее агрессией другим странам, путем выплаты репараций, однако размеры репараций не были установлены. Советская делегация предложила определить общую сумму репараций в 20 млрд. дол. с тем, чтобы половина этой суммы была выплачена Советскому Союзу.
В отношении восточной границы особых споров не возникло, руководители всех трех правительств согласны были установить ее в основном по так называемой линии Керзона, предложенной державами Антанты еще в 1918 г. в качестве 'восточной границы Польши. Признавалась также необходимость расширения территории Польши на севере и на западе. Однако предложение советской делегации установить западную границу Полыни по Одеру и Западной Нейсе встретило возражения руководителей делегаций США и Англии. В состоявшемся решении указывалось: "Восточная граница Полыни должна идти вдоль линии Керзона с отступлениями от нее в некоторых районах от 5 до 8 км в пользу Польши". О западной же границе отмечалось лишь в общей форме: "Польша
должна получить существенное приращение территории на севере и западе".
Особую остроту носили дебаты о составе польского правительства. Советское руководство признавало Временное польское правительство (ПКНО), созданное в Люблине. В то же время США и Англия поддерживали дипломатические отношения с польским эмигрантским правительством в Лондоне, которое существовало до •войны. Рузвельт отметил, что люблинское правительство представляет лишь небольшую часть польского народа, что соответствовало действительности. Сталин был заинтересован в люблинском правительстве исключительно по идеологическим мотивам.
Рассмотрен был вопрос о Югославии. США и Англия являлись сторонниками сохранения монархии в Югославии и поддерживали югославского короля Петра П и эмигрантское королевское правительство, пребывающее в Лондоне. Однако фактическая власть в стране принадлежала национальному комитету освобождения Югославии, избранному и поддерживаемому народом. В ноябре 1944 г. в Белграде было заключено соглашение между НКОЮ и эмигрантским правительством, предусматривавшее создание единого югославского правительства. Однако введение его в действие затягивалось королем и эмигрантским правительством. Участники -конференции признавали необходимым рекомендовать маршалу Тито и Шубашичу немедленно ввести в действие заключенное между ними
соглашение и образовать Временное объединенное правительство.
Крымская конференция одобрила постановление созвать 25 апреля в городе Сан-Франциско Учредительную конференцию Организации Объединенных Наций. Участниками конференции могли стать все государства, объявившие войну Германии и Японии до 1 марта 1945 г. Была достигнута договоренность, что членами ООН наряду с СССР будут Украинская ССР и Белорусская ССР.
Несмотря на определенные разногласия, Крымская конференция показала дальнейшую консолидацию стран антигитлеровской коалиции.