- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
1 грудня у Фастові укладається двосторонній "передвступний" договір про "майбутню злуку обох українських держав в одну державну одиницю". З січня 1919 р. Українська Національна Рада, уперше зібравшись у новій столиці Станіславі, урочисто проголосила з'єднання ЗУНР з УНР в одну одноцілу суверенну Народну республіку..."
Вранці 16 січня галицька делегація на чолі з Левом Бачинським і Степаном Витвицьким відбула зі Станіслава до Києва. Серед 36 парламентарів були члени Української Національної Ради та уряду, відомі громадські діячі Дмитро Вітовський, Леонгин Цегельський, Василь Стефаник, Роман Перфецький, Семен Вітик та ін.
Святковий Акт злуки розпочався 22 січня о 12 годині. Державний секретар Цегельський зачитав і передав голові Директорії Винниченку грамоту-ухвалу Української Національної Ради від З січня 1919 р. У відповідь представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал: ... Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України, Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з'єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави". В Оперному театрі відбувся Трудовий конгрес, на якому за злуку проголосували практично всі чотири сотні присутніх. Водночас ухвалено скликати парламент Великої Соборної України, до Директорії дообрано Євгена Петрушевича.
Катастрофа під Варшавою поклала край усім планам радянських керівників. Мир було укладено без перегляду лінії розмежування сил, що фактично склалася перед цією війною. Лінія розмежування стала державним кордоном. Радянська Росія і УСРР (як перед війною — й УНР) відмовилися від претензій на Західну Україну, що залишилася у межах Польщі.
1.10 Ризький мирний договір та його наслідки для України.
Переговори між Польщею та Радянською Росією завершилися 18 березня 1921р. підписанням Ризького договору. Польща визнавала існування Української соціалістичної радянської республіки. До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся, інші частини Правобережжя ввійшли до складу УСРР. Східна Галичина залишалася за Польщею. Організована боротьба регулярних українських військ за незалежну Україну закінчилася поразкою.
1.11.Історичне значення та уроки боротьби укр. народу за незалежність.
Чому 30-мільйонний народ не зміг завоювати незалежність у 1917—1920 рр.? Розглядаючи основні причини поразки українців, слід розрізняти внутрішні і зовнішні фактори та відмінності між Східною та Західною Україною. Сусіди України, особливо Росія і Польща, не погоджувалися на існування української держави і робили все, щоб ліквідувати її незалежність. Характерно, що на позиціях невизнання самостійної України стояли і російські більшовики, і російські білогвардійці. Білогвардійців і польських інтервентів підтримувала Антанта.
Серед внутрішніх причин слід назвати відсутність єдності в національне-визвольному таборі, недостатню соціальну базу державотворення, численні помилки керівників Української держави.
Проте героїчна боротьба українського народу за свою незалежність у 1917-1920 рр. не була марною. Вона мала велике історичне значення, яке полягало в тому, що після тривалого історичного періоду русифікації, національного і соціального гноблення український народ, створивши власну незалежну державу і кілька років підтримуючи її існування, продемонстрував своє нестримне прагнення до самостійності. В широких масах українського населення зростало переконання, що без власної держави неможливе краще життя кожного зокрема і процвітання України в цілому.
Боротьба за незалежність була прикладом для наступних поколінь українців. Як тільки виникали сприятливі внутрішні і зовнішні можливості, кращі представники цих поколінь знову піднімалися на боротьбу. Без цієї боротьби було б неможливе проголошення державної незалежності в 1991 р., а існування українського народу взагалі було б поставлене під сумнів.
Водночас, поразка в боротьбі за незалежність змушує критично оцінити дії українських національно-державницьких сил, сформулювати історичні уроки цієї боротьби. Вони полягають у необхідності єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети — незалежності (саме відсутність такої єдності була основною внутрішньою причиною поразки), у необхідності взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого єдність їхніх дій неможлива. Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкривають перспективу покращення життя основної маси населення.
Один із уроків полягає в необхідності враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатись підтримки незалежності України основними зарубіжними країнами. Без широкого міжнародного визнання існування самостійної України буде поставлене під сумнів.
1.12. Дайте порівняльну характеристику державотворчій діяльності УЦР, Української гетьманської держави, Директорії УНР та розкрийте причини їх поразки в період Української демократичної революції.
Причини поразки Центральної Ради.
Трагедія України полягала в тому, що майже ніде більшовизм не знаходив рішучого спротиву. Червоногвардійським загонам майже не потрібно було «здобувати» міста; особливо там, де були фабрики і заводи, вони знаходили прихильників серед робітників і молоді, переважно російської та єврейської. Селянська голота теж ставала на сторону більшовиків, що володіли вмілою соціальною демагогією, а ЦР не зуміла своєчасно і зацікавлено вирішити земельне питання.
Сама Центральна Рада не приховувала, будучи у своїй більшості соціалістичною, своїх пробільшовицьких настроїв, і тому не могла вести з більшовиками послідовної боротьби.
Серйозною помилкою ЦР було й те, що вона не займалася організацією своєї армії, вважаючи, що в новому суспільстві міліції буде достатньо для захисту демократичної держави, і тому перед загрозою Червоної організованої гвардії, яка швидко наступала на Україну, охороняти кордони Української держави практично не було кому.
Причини падіння уряду П. Скоропадського:— гетьман був тісно пов'язаний з соціальними станами, що прагнули скасувати революційні завоювання українського народу;
— компрометувала уряд Скоропадського залежність від німців;
— гетьман орієнтувався на деякі офіцерські кадри Росії, окремі посади чиновників належали росіянам, яким чужою була українська ідея;
— соціалістичні партії ЦР відмовилися співпрацювати з П. Скоропадським, свою партійну програму поставили вище від інтересів держави;
— великими були намагання Росії використати антигетьманський рух на свою користь: 50 млн. крб. було виділено на агітацію проти гетьмана, на підготовку загального повстання в Україні;
— російські емігранти, втікаючи від більшовицької кулі, отримували в українських консульствах паспорти і
виїздили в Україну, а тут, замість вдячності за притулок зразу «бралися» за відродження «єдиної і неділимої». Організація «Союз відродження Росії» організовувала саботаж, розкидалися листівки, вибухали порохові склади, злітали в повітря будинки й магазини, руйнувалися залізниці, тобто робилося все за формулою: чим довше в Україні буде, безпорядок, тим легше буде її прилучити до Росії. Нарешті москвичем Б. Донським було вбито в Україні фельдмаршала Айхгорна, це було намагання більшовиків зірвати українсько-німецький Брестський мир.
Всі ці моменти, пов'язані з причинами падіння уряду П. Скоропадського, надзвичайно повчальні. Особливо сьогодні, коли Україна вчетверте в своїй історії робить спробу розбудови незалежної, самостійної держави.
Причини падіння Директорії: — відсутність єдиної політичної лінії, безкінечні неузгодженості в самій Директорії;
— невиваженість внутрішньої і зовнішньої політики, відсутність перспективи державно-національного будівництва;
— відсутність боєздатної дисциплінованої армії, руйнівна роль отаманщини;
— неукраїнське населення горіло ненавистю до української влади, звідси-саботаж, грабежі, вбивства;
--- більшості українського населення (особливо селянству) були чужими національні інтереси, тобто відсутня «національна ідея». Цей історичний урок надзвичайно повчальний і сьогодні.