- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
Движение Сопротивления — это освободительное движение против внешнего и внутреннего фашизма и установленных им порядков, за восстановление национальной независимости и государственного суверенитета оккупированных стран, а также стран фашистского блока, за более справедливое и демократическое устройство после освобождения.
Формы его были различными. В одних случаях это были сбор и передача союзникам ценной информации. В других — саботаж, срыв военных поставок, нарушение ритма военного производства, диверсии. В эти же годы стали создаваться первые партизанские отряды в Польше, Югославии, Албании, Греции. Одним из первых актов европейского Сопротивления стало восстание в варшавском гетто в 1943 г. Почти месяц плохо вооруженные обитатели гетто, обреченные на уничтожение, вели сражение с немецкими войсками. Стали "формироваться общие руководящие органы движения Сопротивления. Так, во Фракции оно объединилось под руководством генерала Шарля де Голля.
На территории, оккупированной Японией, положение было несколько другим. Вьетнам, Лаос, Камбоджа, Малайя, *Бирма, Индонезия и Филиппины до войны не имели независимости. Японская оккупация означала лишь смену метрополии. Более того, какое-то время у народов этих стран были надежды, что из рук Японии они получат независимость; ведь она выдвигала для оправдания своих завоеваний лозунг "Азия для азиатов". Но эта иллюзия быстро развеялась. Японский оккупационный режим оказался намного жестче колониального. Антияпонское движение возникло в Бирме, Малайе, Индонезии и на Филиппинах.
Одним из центров европейского Сопротивления стала Франция. Это объясняется многими факторами:
1. Почти три четверга сырья и готовой продукции вывозилось в Германию. Оккупанты добивались максимального использования в своих интересах французской рабочей силы. В середине января 1944 г. гитлеровцы потребовали от правительства Виши отправить в Германию 1,5 млн. человек, из них 1 млн. в течение первого полугодия, и власти Виши .применяли различные насильственные методы для выполнения приказа из Берлина.
2. Сотрудничеством с гитлеровцами фашистский режим окончательно разоблачил себя в глазах французского народа. Все глубже становилась ненависть к немецкогфашистским оккупантам и коллаборационистам.
3. Франция вела третью за последнее время войну с Германией (1870—1987 гг., 1914—1918 гг.). Антинемецкими настроениями, которые усиливал оккупационный режим, было проникнуто большинство французского народа.
4. Для организации Сопротивления Франция обладала мощной организацией "Свободная Франция", которую создал генерал Шара да Голль в 1940 г. в Лондоне.
5. После высадки союзников в Африке правительство Петэна лишийось свободной территории, всех колониальных владений, остатков армии и флота.
В движение Сопротивления вовлекались различные социальные слои: рабочие, крестьянство, интеллигенция, офицеры, священнослужители, банкиры, владельцы фабрик и заводов. Партийная принадлежность не была. помехой для объединения и консолидации социалисты, и коммунисты, и радикалы, и республиканцы во главу угла ставили освобождение Франции от нацизма. Хотя это не означало отсутствия разногласий и противоречий между ними.
Патриотические организации французского Сопротивления в 1942 г. объединили свои боевые группы в "тайную армии»", которая признала руководство генерала де Голдя. В ноябре 1942 г. коммунистическая партия Франции, которая имела большое влияние в движении Сопротивления, подписала соглашение о совместных действиях с силами "Сражающейся Франции", которыми руководил генерал де Голль. Патриотический фронт укреплялся. В 1943 г. во Франции возникли единые руно» водящие органы Сопротивления и .прежде всего Национальный совет .Сопротивления, который стал высшим руководящим органом движения Сопротивления на территории Франции. На местах создавались комитеты освобождения. Все участники Сопротивления признали общее руководство Французского Комитета Национального Освобождения (ФКНО), находившегося в Алжире, который с осени 1943 р. единолично возглавия Шарль де Голль.
В Италии в апреле 1944 г. произошла реорганизация правительства Бадальо, действовавшего в южной части страны, занятой англо-американскими войсками. В новое коалиционное правительство вошли представители шеста основных антифашистских партий. В Северной к Средней Италии, оккупированной немецко-фашистскими войсками, руководство движением Сопротивления осуществляли комитеты национального освобождения, состоявшие как правило из представителей этих же шести партий. Некоторые горные районы Италии были очищены от оккупантов и превратились в своеобразные "партизанские республики", где полновластными хозяевами были партизанские бригады им. Дж. Гарибальди. Впервые гарибальдийцы вступили в бои с гитлеровцами еще осенью 194^/г. на Севере Италии. В горах создавались демократические органы власти во главе с местными комитетами национального освобождения. Вместе с итальянскими партизанами мужественно сражались около 5000 советских граждан, бежавших из лагерей для военнопленных. Среди них — Федор Полетаев — национальный герой Италии и Герой Советского Союза.
В Польше не существовало коллаборационизма с немецко-фашистскими оккупантами ни как политического, ни как экономического течения. Террор» геноцид, жесточайший оккупационный режим не создавали условий для сотрудничества. Гитлеровская расистская доктрина имела, одной из целей уничтожение польской государственности и польской нации. 22% населения (6 млн. человек) гитлеровцы успели уничтожить. Территория Польши была плацдармом для нападения я» СССР.азатем тылом вермахта. Через Польшу проходило до«80% коммуникаций Германии с Восточным фронтом. Посредники-коллаборационисты в Польше гитлеровцам были не нужны.
Летом 1943 г. после поражения вермахта в битве на Курской дуге освободительное движение в Польше поднялось на новую ступень. Большим влиянием пользовались отряды Армии Крайовой, направляемые из Лондона эмигрантским правительством» и отряды Гвардии Людовой, созданные Польской рабочей партией ^коммунистическая партия). Оба этих военных формирования вели борьбу с оккупантами, хотя между ними существовали серьезные разногласия относительно тактики и стратегии в освободительном движении, будущего устройства Польши, "которые перерастали в открыто враждебные отношения. Летом 1944 т. в Польше произошли важные политические события. 21 июля было -создано просоветское правительство Польский комитет национального освобождения (ПКНО). В принятом им манифесте провозглашался курс на революционные изменения всей политической и социальной жизни страны, эмигрантское правительство объявлялось незаконным, во внешней полипное был взят курс иа сближение с СССР. В это время резко акхивизировала свои действия Армия Крайова, которая вела боевые действия
юг только против гитлеровцев, но и против советских войск. В августе 1944 г., не дожидаясь подхода советских войск, Армия Крайова подняла восстание в Варшаве, безжалостно подавленное немцами практически на виду у Советской Армии. Существует точка зрения, что советские вооруженные силы были не в состоянии помочь восставшим, так как, войдя на территорию Польши, они имели большие потери в технике и живой силе и фактически исчерпали наступательные возможности. Однако решающим в отношении Москвы к восставшей Варшаве было то обстоятельство, что борьбу вели боевые частит, подчиненные лондонскому эмигрантскому правительству. Другими словами, идеологические соображения и установки снова взяли верх в кремлевском руководстве.
Между СССР, с одной стороны, Англией и Францией — с другой, возникли острые разногласия относительно того, какое правительство должно руководить Польшей, хотя будущее страны должен был определить сам польский народ.
Важным франтом антифашистской борьбы оставалась Югославию. Руководимая коммунистами Народно-освободительная армия Югославии (НОАЮ) к началу 1943 г. освободила две пятых территории страны, В январе 1943 г. войска немецко-итальянских оккупантов при поддержке хорватских усташей начали тщательно
— встановлення радянської моделі тоталітарного суспільства в країнах Східної Європи;
— боротьба за сфери впливу і "заповнення .вакуумів" між СРСР та США. Як наслідок — створення військово-політичних блоків, розкол світу на два антагоністичних табори: "соціалістичний", що утворився навколо СРСР, і "капіталістичний" на чолі зі США.