3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.

Як відомо, у 1936 р. було прийнято конституцію, яка скасувала ті політичні обмеження, що існували в країні з часів революції і гро­мадянської війни. Звичайно, конституція 1936 р. була важливим кро­ком вперед порівняно з попередньою. У ній, наприклад, багатоступе­неві і нерівні вибори замінювалися на прямі, рівні і з таємним голо­суванням. Всі громадяни країни, незалежно від соціального походження і стану, отримали всі політичні права, в тому числі право обирати і бути обраним.

Насправді ж нові конституційні норми мали номінальний, а в ба­гатьох випадках — суто ілюзорний характер. Поряд з декларуванням конституцінності відбувалося фактичне знищення реальної політичної активності і політичної самодіяльності мас. Формальна демократизація виборів перетворювалась на практиці на ліквідацію самої можливості вибору. З процедури виборів ретельно усувалися будь-які елементи бо­ротьби, вільного змагання лідерів та ідей. Насправді відбулася підміна виборів від початку і до кінця контрольованою процедурою «палкого» і завжди «одностайного» схвалення затверджених «зверху» єдиних кандидатів і єдиної політичної лінії.

6. Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.

Важливо підкреслити, що сталінські спотворення призвели до втрати головного, що було в ленінській концепції: гуманістичного ро­зуміння соціалізму, бачення людини як мети, а не як засобу.

Все це згубно вплинуло на суспільно-політичний розвиток країни. «Залізна завіса», якою країна на довгі роки відгородилася від досягнень світової культури і науки, мала тяжкі наслідки. Було завда­но величезної шкоди справі соціалізму, авторитету партії. Такою є гірка правда нашої історії періоду 20—30-х рр.

На завершення даної теми підкреслимо, що 20—30-ті рр. збіглися з перехідним періодом від капіталізму до соціалізму в політичній історії нашої країни. Звідси напрошується основне запитання: яке ж суспільство ми побудували? Наведений вище

12 мая 1946 г. фон Лещ рассказал о спрятанной коробке британскому подполковнику Роберту Томсону. Последний ввел в курс дела американцев. 14 мая коробка была выкопана. 19 мая она была доставлена в Лондон, где американцы сделали дубликаты всех микрофильмов.

Всего оказалось 20 катушек, на которых было заснято 9725 страниц документов. Среди них были документы, подписанные в Москве 23 августа 1939 г., включая и дополнительньй протокол.

Таковы, факты. Согласна Секретному Протоколу германские войска не должны были вступать в Латвию, Эстонию, северная граница Литвы была определена границей сфер интересов Германии «СССР. Очень четко была определена сфера влияния в Польше, За СССР признавались интересы в Бессарабии. Дальнейший ход событий показал, что и Германия, и СССР действовав полном соответствии с этим Протоколом, что не вызывает сомнения в его существовании и роли в развязыва­нии Второй мировой войны

Были ли положительные Последствия для СССР при заключении договора о ненападении? Несомненно.

1. Продвижению Германии на Восток был положен предел, германские войска были обязаны не переступал» линию, находившуюся от советской границы в несколь­ких сотнях километров.

2. В то время, как многие другие страны вскоре ока­зались втянутыми в войну, СССР имел возможность жить в условиях мира и продолжать укреплять обороно­способность.

3. Произошел серьезный раскоп в странах фа­шистского блока. Договор ошеломил Японию, потерявшую веру в своего германского союзника. В новой политической платформе Японии агрессия против СССР была отодвинута на неопределенное время.

4. Англия, Франция, США смогли увидеть, что СССР способен проводить самостоятельный курс. При всем своем отрицательном отношении к факту заключения договора они были вынуждены с ним считаться.

Отрицательными сторонами московского договора донг СССР были следующие моменты:

1. Договор встретил непонимание подавляющей части общественного мнения западных стран, что отразилось на их отношениях к СССР.

2. Советскому Союзу договор дал "передышку", одна­ко породил у советского руководства ошибочные надеж­ды на ее длительность.

3. По торгово-кредипюму соглашению СССР был обязан поставить в Германию сырье, в том числе и стратегическое, и продовольствие на 200 млн. марок.

Однако Договор и Протокол свидетельствуют и о другом: советское руководство, будучи посвященным в планы немецко-фашистского государства на ближайшие месяцы, стало фактически на путь поощрения агрессора, который через 7 дней развязал Вторую мировую войну. Советская пресса восхваляла успехи вермахта в Польше, одновременно осуждая Англию, которая начала войну против Германии. На очереди были действия Красной Армии в Польше, Прибалтике, Бессарабии. Ответственность за развязывание Второй мировой войны вместе с другими странами, несомненно, несет и сталинское руководство СССР