Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
history.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
767.49 Кб
Скачать

1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.

Розглядаючи друге питання, згадаємо, що у кінці ХІХ ст. знач­ного впливу на розвиток світових соціальних процесів набули соціалістична ідеологія, соціалістичний рух. Він розвивався переважно на теоретичній базі марксизму. В кінці 70-х — на початку 80-х рр. виникли пролетарські партії у Франції, Бельгії, Італії, Швейцарії, соціалістичні групи й організації в Англії, Росії, Сполучених Штатах Америки. Трохи пізніше було створено пролетарські партії в Австрії, Швеції, Норвегії та інших європейських країнах. Із зміцненням робітничих партій зростало прагнення до встановлення зв'язків між ними. Значною подією в соціалістичному русі було створення II Інтер­націоналу. Це відбулося 14 липня 1889 р. в Парижі на марксистському конгресі, В роботі конгресу взяли участь 400 делегатів від соціалістич­них організацій 22 країн, у тому числі від таких великих і впливових партій як німецька, австрійська, французька, двох соціалістичних ор­ганізацій США та ін. Це був найзначніший міжнародний з'їзд за всю історію робітничого руху.

Відбулося 9 конгресів II Інтернаціоналу. На них було прийнято важливі рішення про ставлення робітничого класу до війни, до ко­лоніальної політики буржуазії, про поєднання політичної і економічної •боротьби пролетаріату, про розв'язання аграрного питання. На ос­танніх трьох конгресах було затверджено резолюції, що засуджували :імперіалістичні війни і мілітаризм.

1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.

Згадаємо, що у кінці XIX ст. знач­ного впливу на розвиток світових соціальних процесів набули соціалістична ідеологія, соціалістичний рух. Він розвивався переважно на теоретичній базі марксизму. В кінці 70-х — на початку 80-х рр. виникли пролетарські партії у Франції, Бельгії, Італії, Швейцарії, соціалістичні групи й організації в Англії, Росії, Сполучених Штатах Америки. Трохи пізніше було створено пролетарські партії в Австрії, Швеції, Норвегії та інших європейських країнах. Із зміцненням робітничих партій зростало прагнення до встановлення зв'язків між ними. Значною подією в соціалістичному русі було створення II Інтер­націоналу. Це відбулося 14 липня 1889 р. в Парижі на марксистському конгресі, В роботі конгресу взяли участь 400 делегатів від соціалістич­них організацій 22 країн, у тому числі від таких великих і впливових партій як німецька, австрійська, французька, двох соціалістичних ор­ганізацій США та ін. Це був найзначніший міжнародний з'їзд за всю історію робітничого руху.

Відбулося 9 конгресів II Інтернаціоналу. На них було прийнято важливі рішення про ставлення робітничого класу до війни, до ко­лоніальної політики буржуазії, про поєднання політичної і економічної боротьби пролетаріату, про розв'язання аграрного питання. На ос­танніх трьох конгресах було затверджено резолюції, що засуджували імперіалістичні війни і мілітаризм.

1.4. Виникнення реформістського напрямку в соціал-демократичному русі, його суть. Е.Бернштейн.

Відомо, що в кінці 90-х рр. у II Інтернаціоналі стався розкол. Німецький соціал-демократ Е.Бернштейн, який поряд з К.Каутським зробив значний внесок у справу утвердження марксизму в німецькому робітничому русі, спробував критично переглянути ортодоксально-марксистську теорію. Він не піддавав сумніву цільові установки соціалізму на зміну суспільного ладу. Але внаслідок емпіричних досліджень дійшов висновку, що твердження про неминучість краху капіталізму, про зубожіння народних мас. про спрощення класової структури суспільства шляхом його поляризації на буржуазію і пролетаріат, не відповідає фактичному ходу подій. «Кінцева мета — ніщо, рух — все" — це суть системи суспільно-політичних поглядів Е.Бернштейна. До останнього часу інтерпретація цієї формули марксистами зводилась до того, що її автор нібито відкидав соціально-економічні основи соціалістичної революції, протиставляв їй курс на реформи, спрямовані на поліпшення економічного становища пролетаріату в умовах капіталізму. Як правило, проголошення боротьби за реформи пов'язувалось з опортуністичною теорією мирного вростання соціаліз­му в капіталізм. Ця система поглядів характеризувалась як прояв інтересів вузького прошарку робітничої аристократії кінця XIX — по­чатку XX ст.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]