
- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
Предгрозовое лето 1939 года... В Москве понимали:только создание англо-франко-советского оборонительного союза может перекрыть пути Гитлеру, сорвать его агрессивные планы. Казалось бы, это поняли и в Лондоне, и в Париже. Во всяком случае, советское предложение начать тройственные переговоры было принято. Переговоры начались. Но инерция оказалась сильнее здравого смысла. Западные страны договариваясь с СССР, думали о союзе с Германией против СССР. 3 августа 1939 г. полпред СССР во Франции Я. 3 Суриц телеграфировал в НКИД СССР "...Здесь и в Лондоне далеко еще не оставлены надежды договориться с Берлином и ... на соглашение с СССР смотрят не как на средство "сломать Германию", а как на средство добиться лишь лучших позиций при будущих переговорах с Германией".
Именно поэтому переговоры зашли в тупик. Перед Советским Союзом встал жесткий выбор: или остаться в ' опасной изоляции, или заключить договор о ненападении с немцами, — так стоял вопрос. И Сталин выбрал второй вариант.
12 августа 1939 г. германское правительство было извещено о том, что СССР готов обсудить с Германией характер' новых отношений. Это заявление было ответом на германское предложение, сделанное еще в начале августа министром иностранных дел Германии Риббентропом.
А до этого дня события развивались следующим образом. В начале августа германское правительство приняло решение "раскрыть карты". Высокопоставленный чиновник МИД Германии сообщил послу Германии рассматривается как чрезвычайно срочная и ею занимаются не только Риббентроп, но и Гитлер.
2 августа советский полпред в Берлине Астахов был приглашен к Риббентропу, который изложил свои взгляды на развитие советско-германских отношений. "Мы считаем, — сказал министр, — что противоречий между нашими странами лет на протяжении всего пространства от Черного моря до Балтийского. По этим вопросам можно договориться; если советское правительство разделяет предпосылки, то можно обменяться мнениями более конкретного порядка".
Значение этого шага немцы подчеркнули тем, что на следующий день, 3 августа, по срочному указанию из Берлина Ф. Шуленбург посетил В. Молотова — нового наркома иностранных дел, сменившего на этом посту М. Литвинова. Повторив основное высказывание Риббентропа, посол продолжал: "Германия намерена уважать интересы СССР в Балтийских странах. Жизненным интересам СССР в Прибалтийских странах Германия не будет мешать. Что касается германской I в Москве Щуленбургу 2 августа, что' в "политическом аспекте русская проблема позиции в отношении Польши, то Германия не намерена предпринимать что-либо противоречащее интересам СССР".
Первый шаг к разделу сфер влияния в Европе был сделан. Оценивая суть немецких зондажей, Астахов 8 августа докладывал, что ."немцы считают мыслимым пойти на известную договоренность ... чтобы этой ценой нейтрализовать нас в случае своей войны с Польшей". 11 августа Молотов ответил, что разговоры с немцами "требуют подготовки и некоторых переходных ступеней от торгово-кредитного соглашения к другим вопросам, Вести переговоры предпочитаем в Москве".
После заявления советского правительства о готовности вести переговоры 12 августа, переговоры начались 15 августа 1939 г., где Шуленбург зачитал Молотову, подученную из Берлина инструкцию. Снова посетив Молотова 16 августа, Шуленбург зачитал очередную инструкцию, гласившую, что "Германия готова заключил» с СССР пакт о ненападении. Явившись к Молотову в Очередной раз 19 августа Шуленбург констатировал, что существует опасность конфликта между Германией и Польшей. "Положение настолько обострилось, — продолжал посол, — что достаточно небольшого инцидента, ,чтобы возникли
серьезные последствия. Риббентороп думает, что еще до возникновения конфликта необходимо выяснить взаимоотношения между СССР г Германией, так как. во время конфликта это сделать будет трудно".
Тем временем в Германии завершалась подготовка к нападению на Польшу. До начала войны оставалось 10 дней. В это время в Москве англо-франко-совстские Переговоры зашли в политический тупик. Польша категорически отказывалась дать разрешение на пропуск советских войск через свою территорию, а Англия и Фракция не могли оказать на нее необходимого воздействия. В этой обстановке советское руководство дало согласие на приезд Риббентропа в Москву 26—27 августа. В ночь с 19 на 20 августа в Берлине было подписано уже упоминавшееся советско-германское кредитное соглашение, о чем сообщала печать. Однако Гитлер торопился. 20 августа он обратился к Сталину с личным посланием, настаивая на приезде Риббентропа в Москву 22-го или, самое позднее» 23 августа» на что было дано согласие. Переговоры с Риббентропом 23—-24 августа вели Сталин и Молотов.
В договоре о ненападении, подписанном 23 августа, предусматривалось, что СССР и Германия обязуются воздерживаться от всякого насилия, от всякого агрессивного действия в отношении друг друга как отдельно, так и совместно с другими странами. Договор был заключен сроком на 10 лет.
Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом.
23 августа 1939 года.
"Правительство СССР и Правительство Германии, руководимые желанием укреплять дела мира между СССР и Германией и исходя из основных положений договора о нейтралитете, заключенного между СССР и Германией в апреле 1926 года, пришли к следующему соглашению:
Статья 1. Обе Договаривающиеся Стороны обязуются воздерживаться от всякого насилия, от всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга как отдельно, так и совместно с другими державами.
Статья 2. В случае если одна из Договаривающихся Сторон окажется объектом военных действий со стороны третей державы, другая Договаривающаяся Сторона не будет, ни в какой форме поддерживать эту державу.
Статья 3. Правительства обеих Договаривающихся .Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультаций, чтобы информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересы.
Статья 4. Ни одна из Договаривающихся Сторон не будет участвовать в какой-нибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена против другой Стороны. ' Статья 5. В случае возникновения конфликтов между Договаривающимися Сторонами по вопросам того или иного рода обе стороны будут разрешать эти споры или конфликты исключительно мирным путем в порядке дружественного обмена мнениями или в; нужных случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликта.
Статья 6.Настоящий договор заключен сроком на : десять лет с тем, что, поскольку одна из Договаривающихся Сторон не денонсирует его за год до истечения срока, срок действия договора будет считатъсяавтомати-чески продленным на следующие пять лет.
Статья 7. Настоящий договор подлежит ратификации в возможно короткий срок. Обмен ратификационными грамотами должен произойти в Берлине. " Договор вступает в силу немедленно после его подписания. Составлен в двух оригиналах, на немецком и русском языках, в Москве.
Однако у договора был секретный дополнительный протокол, в котором речь шла о судьбе Польского государства, а фактически о сферах влияния СССР и гитлеровской Германии в Европе. НечиегепякУЮая .политическая игра, в которой каждая из трех сторон пыталась добыть безопасность за счет других, привела к тому, что проиграли народы всех стран.
Секретный Дополнительный Протокол.
"При подписании договора о ненападении Между Германией и Союзом СоветскихСоциалистических Республик нижеподписавшиеся уполномоченные Обеих
Сторон обсудили в строго конфиденциальном порядке вопрос о разграничении сфер обоюдных интересов в Восточной Европе.
Это обсуждение привело к нижеследующему результату
1. В случае территориально-полшического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР. При этом интересы Литвы по отношению Виленской области признаются обеими сторонами.
2. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Польского государства, граница сфер интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарева, Висла и Сан. Вопрос, является ли в обоюдных интересах желательным сохранение независимого Польского государства и каковы будут границы этого государства, может быть окончательно выяснен только в течение дальнейшего политического развития. Во всяком случае, оба Правительства будут решать этот вопрос в порядке дружественного обоюдного согласия.
3. Касательно юго-востока Европы с советской стороны подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С Германской стороны заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях.
4. Этот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете.
Подлинники протокола не обнаружены ни в советских, ни в зарубежных архивах. Однако многочисленные экспертизы копий, сравнительный анализ документов подтверждают факт его подписания и существования. Этот факт подтверждает документ высшего органа власти СССР —'Постановление Съезда народных депутатов Союза Советских Социалистических Республик от 24 декабря 1989 г. "О политической и правовой оценке советско-германского договора о ненападении от 1939 г.". Весной 1945 г. поступило указание уничтожить архивы. Этим в частности занимался советник и переводчик канцелярии министра Карл -фон Лёш. На свой страх и риск он не стал уничтожать микрофильмы, а положил катушки с ними в жестяную коробку, обмотал ее Промасленной тряпкой и зарыл в парке замка Шёнберг под Мюльхаузеном.
апреля берлинская группировка была рассечена на три части, 30 апреля пал рейхстаг, а 1 мая началась массовая капитуляция гарнизона. Днем 2 мая борьба за Берлин закончилась палкой победой советских войск.
Штурм Берлина и его падение означали конец фашистского рейха. На Западе капитуляция вскоре приняла массовый характер. Но на Восточном фронте немецко-фашистские войска продолжали, где могли, ожесточенное сопротивление. Цель созданного после самоубийства Гитлера (30 апреля) правительства Денница состояла в том, чтобы, не прекращая борьбы против Красной Армии, заключить соглашение о "частичной капитуляции" с США и Великобританией.
Наиболее сильной группировке войск — группам армий "Центр" и "Австрия" — Денниц приказал не прекращать военных действий в Чехословакии и одновременно отводить к востоку "все, что только возможно". Возглавивший эту группировку фельдмаршал Ф. Шернер получил от главного командования приказ "как можно дольше продолжать борьбу против советских войск". Для ликвидации группировки Шернера и помощи народному восстанию в Праге советское Верховное главнокомандование организовало наступление 1-го, 2-го и 4-го Украинских фронтов. Разгромом войск Шернера и освобождением Праги (9 мая) частями Красной Армии совместно с чехословацкими соединениями при участии польской и румынской армий и чехословацких партизан завершилась Пражская операция 1945 г. — последняя операций в Европе во Второй мировой войне.
7 мая генерал А. Йодль от имени германского командования подписал в ставке Эйзенхауэра в Реймсе условия безоговорочной капитуляции, которая вступала в силу 9 мая в 00 ч. 01 мин. Советское правительство выразило категорический протест против этого одностороннего акта, поэтому союзники согласились считать его предварительным протоколом капитуляции. Было решено провести подписание акта о безоговорочной капитуляции в Берлине при участии СССР, Юяорый вынес на своих плечах главную тяжесть войны. В полночь 8 мая в предместье Берлина Карлсхорсте, занятом советскими войсками, представители германского верховного командования во главе с В. Кейтелем подписали акт о безоговорочной капитуляции вооруженных сил фашистской Германии; безоговорочная капитуляция была принята по поручению советского правительства Маршалом Советского Союза Г. К. Жуковым совместно с представителями США, Великобритании, Франции.