
- •Тема 1. Соціально-політичний розвиток світу наприкінці XIX - початку XX ст.
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європейській країнах.
- •2. Поясніть, яку роль відіграють буржуазні революції в перетвореннях суспільного життя.
- •3. Дайте пояснення, коли і за яких умов відбуваються буржуазні революції. Чому в різних країнах вони відбуваються не в один час і відрізняються одна від одної тривалістю розвитку?
- •4. Поясніть, чим обумовлена різноманітність форм буржуазних революцій.
- •1.2. Зародження робітничого руху на Заході, його еволюція й ідейні основи.
- •1.3. Становлення й розвиток соціал-демократичного руху на Заході, II Інтернаціонал.
- •1.6. Розкрийте суть народницького руху, покажіть його еволюцію наприкінці XIX - поч. XX ст.
- •5. Піднесення українського національного руху на початку XX ст. Утворення національних політичних партій.
- •10. Розкріпіте зміст поняття "Пробудження Азії".
- •Тема 3. Перша світова війна. Революційні процесії в світі /1914-1918/.
- •6. Лютнева буржуазно-демократична революція.
- •7.Двовладдя, його суть.
- •10. Охарактеризуйте розстановку політичних сил у Росії після липневої кризи 1917р.
- •11. Перемога жовтневого збройного повстання в Петрограді.
- •12. Іі Всеросійський з’їзд рад.
- •13.Завершення першої світової війни та її наслідки для світу.
- •Тема 4. Революційні події і громадянська війна в україні /1917-1920/
- •1.Політичне становище в Україні після перемоги Лютневої бурж.-демократичної революції в Росії.
- •2.Створення уцр, її соц. База і програма діяльності.
- •3.Універсали цр їх зміст та історичне значення.
- •8. Чи були альтернативи жовтневої революції? .
- •2. Початок першої св. Війни, причини і характер.
- •3. Відношення до першої св. Війни різних класів і партій.
- •4.Що слід розуміти під крахом іі Інтернаціоналу ?
- •5.Загострення внутрішніх суперечностей, визрівання революційної ситуації у воюючих країнах в умовах першої св. Війни.
- •Ііі Універсал. Ііі Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради уцр. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. На Софійському, майдані в Києві.
- •4.Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Створення другого центру влади в Україні.
- •5.Війна Радянської Росії проти унр(кінець 1917 – початок 1918 рр.).Причини поразок укр. Військ.
- •1.3.Проголошення зунр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •1.4.Прихід до влади в Україні Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •1.5.Обставини і значення об’єднання унр і зунр у 1919р.
- •Тема 5. Соціально-політичні процеси в світі в 20-30рр.
- •1. Вкажіть найбільш характерні риси геополітичних змін в світі після 1-ї світової війни.
- •2. Паризька мирна конференція та її рішення.
- •3. Розкріпіте процес складання Версальсько-Вашингтонської системи договорів? в чому її особливості?
- •4.Чим обумовлювалось зростання ролі сша на світову політику після 1-ї світової війни? Вкажіть на особливості соціально-економічного та політичного розвитку сша у 20-ті роки.
- •1.6.Боротьба укр. Селянства проти політики “воєнного комунізму”.Н.Махно.
- •1.7.Вторгнення на територію України денікінської армії. Конфлікт між лідерами національних і великодержавних сил.
- •1.8.Варшавський договір Петлюри з Пілсудським та його наслідки.
- •1.9.Радянсько-Польська війна і Україна.
- •6.Брестський мирний договір унр з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
- •1.1.Державний переворот 1918 року в Україні. Становлення Гетьманського режиму.
- •1.2.Внутрішня і зовнішня політика укр.Держави п.Скоропадського.
- •5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?
- •6. Вкажіть на причини виникнення та поширення фашистського руху у Європі після 1-ї світової війни. Що обумовило встановлення в Італії у 1922 році фашистської диктатури?
- •1.5. Розкрийте суть "нового курсу" ф.Д. Рузвельта. Яку роль відіграло його здійснення для стабілізації американської економіки у після-кризовий період?
- •2.2. Нова економічна політика, її суть та історичне значення.
- •2.3.Політична система радянського суспільства періоду 20-х років.
- •2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.
- •3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.
- •1.6.Назвіть причини встановлення фашистської диктатури в Німеччині в січні 1933 р.
- •1.7.Проаналізуйте реакційну суть доктрини та практики націонал-соціалізму.
- •1.8. Охарактеризуйте процес складання єдиного фашистського фронту в ряді країн Заходу у 30-ті роки, його мету і результати.
- •2.1. Суспільно-політична криза радянської системи в 1920-1921 рр.: пошуки виходу.
- •7. В чому слід вбачати причини економічного, політичного і воєнного співробітництва Радянської Росії та Німеччини у 20-х - поч. 30-х років?
- •8.Яку роль відіграла Рапальська угода Німеччини з Радянською Росією в процесі визнання останньої західним світом у 20-ті роки?
- •9.Проаналізуйте тенденції розвитку міжнародного робітничого руху у 20-ті роки. Що обумовлювало ідейний і організаційний розкол міжнародного робітничого руху у цей період?
- •1.1.Розкрійте причини і особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •3.3.Політика насильницької колективізації як засіб зміцнення адміністративно-командної системи, її соціально-економічні наслідки.
- •3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
- •3.5. Конституція срср 1936 р. Ілюзорний характер демократії і конституційних форм в умовах тоталітаризму.
- •Соціально-економічні і політичні підсумки соціалістичних перетворень в срср в 20-ті -30-ті роки: досягнення і прорахунки.
- •6. Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни, її характер і цілі.
- •7. Якими причинами пояснюються невдачі і поразки Червоної Армії на початковому періодіВеликої Вітчизняної війни?
- •4. Перевооружение шло крайне медленно. Новые танки и самолеты, другое виды вооружений были поставлены на серийное производство только в 1940—1941 гг.
- •13. Тегеранська конференція керівників трьох великих дерії..Їв та її рішення. Проблема відкриття другого фронту
- •14. Ялтинська /Кримська/ конференція голів урядів срср, сша і Англії, її рішення,значеня.
- •16. Вступ срср у війну проти Японії. Розгром радянськими військами Квантунської армії і його значення.
- •17. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії. Закінчення другої світової війни.
- •9. Розкрийте процес створення і значення антигітлерівської коаліції в ході другої світової війни.
- •8. Яке значення розгрому німецько-фашистських військ під Москвою?
- •10. У чому полягає суть корінного перелому у ході Великої Вітчизняної і другої світової війни? з якими подіями на радянсько-німецькому фронті він зв'заний?
- •Тема 6. Друга світова війна. Велика вітчизняна війна /1939-1945/.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 року,їх суть і сучасні оцінки.
- •5. Виникнення руху Опору народів країн, окупованих фашистською Німеччиною.
- •9. Вкажіть на причини утворення протиборствуючих воєно-політичних блоків, іх цілі. Назвіть їх.
- •10. Розпад світової колоніальної системи і утворення незалежних країн. Проблеми вибору шляхів незалежного розвитку.
- •11. "Рух неприєднання", його суть і значення.
- •12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.
- •1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу нтр.
- •1.2 . На яких напрямках базувався перший етап нтр?
- •1.3.Вплив нтр на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.
- •1.4.Суть соціальних проблем у країнах Заходу в умовах нтр.
- •1.5.Еволюція ідеологічних і політичних позицій провідних політичних партій в країнах Заходу.
- •1.6.Нтр і наростання ядерної загрози для людства.
- •1.7.Особливості розвитку нтр в країнах соціалізму. Нтр і соціальні проблеми в країнах соц. Співдружності.
- •1.9.Причини відставання соціалістичних країн від Західних держав у науково-технічній сфері.
- •Тема 8. Нові риси світового розвитку у 70-ті - середині 80-х рр.
- •1. Вкажіть на базові напрямки другого етапу нтр.
- •2. Розкрійте якісні зміни в економічній структурі та соціально-політичній сфері країн Заходу в умовах другого етапу нтр.
- •3. Причини економічних потрясінь 70-х - поч. 80-х рр. У провідних державах світу, їх особливості.
- •4. Посилення впливу держави на реалізацію соціальних програм у капіталістичному світі.
- •5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку нтр.
- •6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.
- •7. Глобальні екологічні проблеми в умовах нтр і перспективи їх вирішення.
- •8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.
- •13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.
- •14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.
- •15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.
- •16. Карибська криза, її причини і політичні уроки для світу.
- •Тема 7. Післявоєнний устрій світу. Протиборство двох світових систем. Вступ людства в епоху нтр /1945-1960 рр.
- •1. Охарактеризуйте, які геополітичні зміни у світі стали наслідком закінчення Другої світової війни.
- •2. 3 Якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй? Покажіть роль і місце України в її утворенні.
- •6. Розкрийте політичний зміст "Доктрини Трумена".
- •Розкрийте суть і значення "Плану Маршалла".
- •8. Яку подію слід розцінювати як початок "холодної війни"?
3.4.Наростання деформацій політичної системи радянського суспільства в др. Половині 20-х в 30-ті роки.
Оформившаяся в конце 20-х — начале 30-х гг. политическая система и сохранившая все внешние атрибуты демократия (съезды Советов, коллективные органы власти и т.д.) — фактически превращается в тоталитарную, которые современные исследователи называют режимом личной власти Сталина или сталинщиной. В основе этого явления лежало множество причин: отсутствие традиций политической демократии в стране; низкий уровень политической культуры населения; готовность к безропотному подчинению; постепенное срастание партийного и государственного аппаратов; монополизм политической власти в руках одной партии; резкая деинтеллектуализация руководства ВКП(б); перерастание диктатуры класса в диктатуру партии; предельно централизованная система управления экономикой.
Кризис командно-административной системы, вызванный "сверхиндустриализацией", изнурительным промышленным строительством, критическим положением в аграрном секторе, привел к резкому обострению
всех социально-экономических проблем в стране, обеднению основной массы населения. Начались проявления недовольства властью, ответом на которые были репрессии. Первыми жертвами сталинского режима стали специалисты — инженерно-технические работники с дореволюционной подготовкой. Летом 1928 г. открылся "шахтинский процесс" над группой специалистов Донецкого бассейна, руководителей угольной промышленности, которых обвиняли во вредительстве, организации взрывов на шахтах, в преступных связях с прежними собственниками шахт. Из 53 человек 11 были приговорены к расстрелу, остальные — к различным срокам заключения. В 1930 г. была раскрыта мифическая "Трудовая крестьянская партия" во главе с экономистами Кондратьевым и Чаяновым.
Осенью 1930 г. было объявлено о раскрытии ОГПУ вредительской и шпионской организации в сфере снабжения населения продуктами питания во главе с бывшими помещиками профессором Рязанцевым и генералом Каратыгиным. 46 обвиняемых были расстреляны по приговору закрытого суда.
По решению пленума ЦК (январь 1933 г.) были созданы во всех МТС и совхозах политотделы как временные чрезвычайные органы для проведения кадровой чистки колхозов и деревенских парторганизаций. Аналогичная чистка проводилась и в городских парторганизациях. Неугодные режиму партийные активисты устранялись из общественно-политической жизни
страны.
Переломным в сторону усиления репрессий стал 1934 г. В январе—феврале 1934 г. состоялся XVII съезд ВКЛ(б), на котором группа делегатов предприняла попытку сместить Сталина с поста Генерального секретаря. В ходе голосования при выборах членов ЦК против Сталина было подано почти 300 голосов. В результате ~ из 1966 делегатов съезда более 1100 были репрессированы .
В последующее время прокатились наиболее крупные "волны" репрессий.
28—29 декабря 1934 г. — закрытый процесс над членами "Ленинградского центра", в состав которого якобы входило 30 бывших зиновьевцев. Все обвиняемые были приговорены к смертной казни.
5—16 января 1935 г. — судебный процесс в Москве по сфабрикованному делу "Московского центра". В антипартийной и антигосударственной деятельности были обвинены 19 человек, в том числе Л. Каменев, Г. Зиновьев, Г.- Евдокимов, Г. Федоров. Им вменялось в вину создание контрреволюционной организации с целью осуществления террористических актов, "идеологическое пособничество" убийцам Кирова. Все обвиняемые были приговорены к различным срокам заключения.
9 июня 1939 г. был принят закон о смертной казни за побег за границу.
20—30 января — второй московский процесс над 17 обвиняемыми в создании "Параллельного антисоветского
троцкистского центра", занимавшегося организацией % саботажа и диверсий: 13 обвиняемым вынесен смертный приговор.
11 июня 1937 г. — опубликовано официальное сообщение в прессе о вынесении секретным заседанием военного трибунала смертного приговора обвиненному в шпионаже и предательстве маршалу Тухачевскому, военачальникам Якиру, Уборевичу, Эйдеману, Путне, Корку.
12—13 марта 1938 г. — третий московский процесс по делу об "Антисоветском правотроцкистском блоке" по обвинению 21 человека, в том числе Бухарина, Рыкова, Крестинского, Раковского, Икрамова, Ходжаева, Ягоды, в убийстве Кирова, отравлении Куйбышева и Горького, заговоре -против Сталина и организации промышленного саботажа. 17 обвиняемым вынесен смертный приговор.
Этот трагический перечень можно продолжать до бесконечности.
Главный итог репрессий 1930-х, начала 1940-х гг. — физическое уничтожение миллионов людей. Только в 1937—1938 гг, было репрессировано до 10 млн. человек. Из них 2—3 млн. уничтожены физически. В результате массовых репрессий в 30-е годы была обескровлена интеллектуальная сила советского общества: в политике, армии, науке. Это одно из главных преступлений сталинского тоталитарного режима. Сопротивление режиму существовало, однако оно не носило массового характера. Это были единичные выступления тех, кто не хотел мириться с действительностью. Наиболее известны выступления членов ЦК Ломинадзе, Сырцова, группы Рютина, Ф. Раскольникова и некоторых других, однако на них обрушилась вся мощь НКВД.
Таким образом, политика и практика "большого террора" являлась хладнокровно продуманной и глубоко преступной акцией. Творчески мыслящие люди, способные критически оценивать положение в стране, никак не вписывались в схему казарменного социализма.