25. Форми держави за Арістотелем

Вважав, що форма державного устрою - це те ж саме, що і політична система, яка уособлюється верховною владою в державі. Верховна влада повинна бути в руках одного, або небагатьох, або більшості. І коли ці люди керуються суспільною користю, такі форми державного правління є правильними, а ті форми, при яких маються на увазі особисті інтереси – відхилення від правильних. Монархічне правління назив. Царською владою; влада небагатьох – аристократією, влада більшості – політія. Відхилення від правильних форм такі: відхилення від царської влади – тиранія; від аристократії – олігархія; від політії – демократія. Тиранія – та сама монархічна влада, але має на увазі інтереси одного правителя; олігархія – дотримання інтересів вищих класів. Скрізь причиною обурення є відсутність рівності. Демократичний устрій є безпечним і не так часто веде за собою обурення. В олігархіях криються зародки чвар: міжусобні чвари між олігархами та їх чвари з народом. Політія, заснована на господарюванні середнього елементу є найбільш безпечною.

БИЛЕТ 26

26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.

Політ. ідеологія – систематизована сукупність поглядів, ідей, гіпотез, концепцій, ідеалів, програм, що виражають і захищають базові політ. та економ. Інтереси суспіл. класів, певних політ. спільностей, груп стосовно політики і здійснення влади.

Поняття «ідеологія» вперше запровадив французький вчений Трасі. Політична ідеологія виконує низку функцій:

Захисна функція. Передбачає захист інтересів та ідеалів 15рогра (групи). В ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і 15рограмм діяльності.

Пізнавальна функція. Її сутність — озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури. Однак політична ідеологія не завжди адекватно відображає реальність, часто виявляє упередженість.

Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та інших 15рограмм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому вона стає засобом згуртування певної групи та її прихильників, чинником налагодження чи руйнування стосунків між об´єднаннями людей.

Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія – найтриваліша – це стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій – рівень ідей – рівень дій. Друга стадія – це післяреволюційне відчуження. Третя стадія – зародження нової ідеології.

Рівні політ. ідеології: 1) теоретико-концептуальний (формування головних положень, які розкривають інтереси та ідеали соц. верств, нації, держави); 2) програмно-директивний (розробка програм, маніфестів, гасел, які складають ідейно-політ. основу для прийняття політ. рішень, орієнтування і стимулювання політ. поведінки мас); 3) поведінковий (визначається ступенем засвоєння громадянами цілей і принципів, х-ром їх втілення в різних формах політ. участі.