
- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
25. Форми держави за Арістотелем
Вважав, що форма державного устрою - це те ж саме, що і політична система, яка уособлюється верховною владою в державі. Верховна влада повинна бути в руках одного, або небагатьох, або більшості. І коли ці люди керуються суспільною користю, такі форми державного правління є правильними, а ті форми, при яких маються на увазі особисті інтереси – відхилення від правильних. Монархічне правління назив. Царською владою; влада небагатьох – аристократією, влада більшості – політія. Відхилення від правильних форм такі: відхилення від царської влади – тиранія; від аристократії – олігархія; від політії – демократія. Тиранія – та сама монархічна влада, але має на увазі інтереси одного правителя; олігархія – дотримання інтересів вищих класів. Скрізь причиною обурення є відсутність рівності. Демократичний устрій є безпечним і не так часто веде за собою обурення. В олігархіях криються зародки чвар: міжусобні чвари між олігархами та їх чвари з народом. Політія, заснована на господарюванні середнього елементу є найбільш безпечною.
БИЛЕТ 26
26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
Політ. ідеологія – систематизована сукупність поглядів, ідей, гіпотез, концепцій, ідеалів, програм, що виражають і захищають базові політ. та економ. Інтереси суспіл. класів, певних політ. спільностей, груп стосовно політики і здійснення влади.
Поняття «ідеологія» вперше запровадив французький вчений Трасі. Політична ідеологія виконує низку функцій:
Захисна
функція. Передбачає захист інтересів
та ідеалів
Пізнавальна функція. Її сутність — озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури. Однак політична ідеологія не завжди адекватно відображає реальність, часто виявляє упередженість.
Соціально-регулююча
функція. Політична ідеологія сприяє
формуванню і координуванню відносин
між соціальними спільнотами за певними
принципами, впливає на реалізацію
соціально-економічних, політичних та
інших
Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія – найтриваліша – це стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій – рівень ідей – рівень дій. Друга стадія – це післяреволюційне відчуження. Третя стадія – зародження нової ідеології.
Рівні політ. ідеології: 1) теоретико-концептуальний (формування головних положень, які розкривають інтереси та ідеали соц. верств, нації, держави); 2) програмно-директивний (розробка програм, маніфестів, гасел, які складають ідейно-політ. основу для прийняття політ. рішень, орієнтування і стимулювання політ. поведінки мас); 3) поведінковий (визначається ступенем засвоєння громадянами цілей і принципів, х-ром їх втілення в різних формах політ. участі.