4. Управління соціально-етичною політикою в міжнародних корпораціях

Найважливішим завданням буде виступати задоволення потреб і підтримка гармонічної життєдіяльності суспільства і навколишнього середовища.

Досягнення подібної мети припускає розробку механізмів управління етичною політикою.

Етична політика – система заходів, правил і процедур, спрямованих на реалізацію місії міжнародної корпорації на основі дотримання задекларованих етичних принципів.

Основними цілями етичної політики є:

• дотримання прав споживачів;

• забезпечення найбільш ефективного використання природних і трудових ресурсів у країнах базування;

• облік національних особливостей;

• стимулювання і сприяння розвитку держав базування.

Формування соціально-етичної політики міжнародної корпорації включає наступні етапи:

1. Розробка місії корпорації, у якій відзначаються цілі у виробництві товарів і послуг, способи досягнення поставлених задач і принципи діяльності.Серед принципів діяльності особлива увага приділяється відношенню міжнародної корпорації до законів і правил країн базування.

2. Формування принципів поводження співробітників корпорації і зобов'язання корпорації в досягненні безпечних, здорових і стимулюючих високу продуктивність праці умовах, недопущення дискримінації, дотримання всіх положень трудового законодавства, забезпечення прийнятного морального клімату в колективі.

3. Розробка політики у відношенні захисту навколишнього середовища, що включає створення внутрішніх нормативних вимог до продукції, якості виробничих процесів, наданні конкретної інформації про вплив на навколишнє середовище всім зацікавленим особам і організаціям, санкцій до порушників правил поведінки. На базі цієї політики розробляються виробничі стандарти і типові методики, що враховують особливості різних країн базування і національне законодавство.

4. Розробка і доведення до кожного співробітника загальних правил поведінки і нормативних документів, що описують організаційно-правові вимоги до конкретних посад. Звичайно в подібних документах описуються бажані дії співробітників у визначених ситуаціях, а також дисциплінарні заходи впливу для порушників стандартів поводження.

5. Формування стандартів поводження, пов’язаних із прийняттям рішень у конфліктних ситуаціях і звичайній діяльності, а також зобов'язання співробітників щодо нерозголошення конфіденційної інформації або інформації, що представляє комерційну таємницю.

6. Створення служби, що сприяє розв’язанню конфліктів і застосовує заходи в протиправних випадках.

7. Формування політики у відношенні поводження з замовниками і постачальниками, заснованої на дотриманні етичних норм і довірі.

8. Створення загальних принципів звітності корпорації перед акціонерами, що приймаються державою, громадськими організаціями і локальними співтовариствами.

Принципи підбора персоналу

Для того, щоб не допускати етично неприйнятного поводження керівників, у практиці міжнародного менеджменту широко використовуються наступні критерії і принципи добора управлінських кадрів:

• приймаються на роботу тільки «правильні» люди. Прийом осіб із заплямованою репутацією є значним етичним ризиком;

• постійно удосконалюються і доводяться до співробітників норми відповідального поводження, скорочується час, пов’язаний з виконанням формальних процедур;

• привічаються широкі контакти менеджерів і рядових співробітників і широку участь управлінського персоналу в обговоренні усіх виробничих і суспільних проблем;

• менеджери виступають як особистості, що гідні наслідування, і використовують лідерські якості для виконання всіх соціально-виробничих задач.