2. Етика бізнесу міжнародних корпорацій

У доповіді на 54–ій сесії Генеральної асамблеї ООН Кофі Аннан відзначав, що глобалізація повинна означати щось більше, ніж створення більш великих ринків. Діяльність в економічній сфері неможливо відокремити від соціального і політичного життя. Світова економіка повинна міцно ґрунтуватися на загальних цінностях і інституціональній практиці і здатності до прогресу в досягненні більш широких по своєму охопленню соціальних цілей.

Принципи всесвітньої етики

Етика - це сукупність норм поведінки, мораль (правила моральності) визначеної групи.

Етичні норми розвиваються, базуючись на цінностях і віруваннях людей і відіграють головну роль у суспільстві, визначаючи поведінку окремих груп і індивідуумів.

Моральні принципи, закладені в різних релігіях, міфології, філософських навчаннях, незважаючи на розходження в термінах і особливостях формування, єдині: люди мають рівні можливості, повинні бути враховані потреби всіх зацікавлених сторін і втілені на практиці принципи соціальної справедливості.

Діяльність міжнародних корпорацій повинна ґрунтуватися на дотриманні принципів всесвітньої етики, серед яких:

• дотримання світового законодавства;

• соціальна відповідальність;

• управління навколишнім середовищем;

• взаємозалежність і відповідальність за цілісність;

• поважне ставлення до житла.

Етичні норми і сучасний міжнародний бізнес

Етична поведінка в бізнесі – це прихильність корпорації до коректної конкуренції, заснованої на відмовленні від монопольного положення й активного використання адміністративного ресурсу; неучасть у конфліктах, пов’язаних з позаекономічним переділом власності; відсутність агресивності при здійсненні стратегічного курсу; транспарентність.

Етику бізнесу поділяють на дві області:

макроетика - частина етики бізнесу, що розглядає специфіку моральних відносин між макросуб'єктами соціальної й економічної структури суспільства: корпораціями, державою і суспільством у цілому, так і його частинами;

мікроетика – частина етики бізнесу, що досліджує специфіку моральних відносин усередині корпорації, між міжнародною корпорацією як суб'єктом моралі і її працівниками і власниками акцій.

На макрорівні виділяють два рівні: горизонтальний і вертикальний.

На горизонтальному рівні розглядаються моральні відносини між суб'єктами, що володіють однаковими характеристиками, а також між різними корпораціями.

На вертикальному – моральні відносини між суб'єктами, що володіють різними характеристиками і властивостями. До цього рівня відносять зв'язки, що виникають між міжнародними корпораціями і державою, між корпораціями і суспільством у цілому, між корпораціями і навколишнім середовищем.

Етичні проблеми в бізнесі виникають у зв'язку з розбіжністю стандартів моралі і переконань у різних державах світу при збіжності вищих моральних цінностей. Тому що основні моральні норми рознятися між собою через відмінності у віруваннях і судженнях, то виникають протилежні погляди, що у свою чергу спираються на єдині принципи і подібні стандарти.

Основними постулатами високої ділової етики є наступні:

• додержання нормам всесвітньої етики у виробничій і соціальній областях діяльності;

• суворе дотримання законодавства країн базування;

• сприяння гармонічному розвитку особистості й суспільства в цілому;

• виконання зобов'язань перед споживачами продукції щодо їхньої безпеки і якості;

• заперечення дискримінації в будь-яких її проявах;

• інформування власників, колективу, місцевого співтовариства про результати функціонування корпорації;

• захист інтересів всіх осіб, зв’язаних будь-яким чином з корпорацією;

• попередження несумлінної конкуренції, корупції і хабарництва;

• сприяння інноваціям у виробничій і соціальній сферах. ;

• напрямок частини доходу від господарської діяльності на рішення соціально значущих задач;

• рішення ділових проблем шляхом досягнення конструктивного консенсусу, підлеглого інтересам суспільства.

У 80-і роки ХХ століття широке поширення одержали 3 головні напрямки в етиці бізнесу:

• етика філантропії;

• етика справедливості;

• етика особистої відповідальності.

Згідно етики філантропії благодійна діяльність у бізнесі обов'язкова, тому що будь-яке добро збільшує результати;

Згідно етики справедливості відносини між співробітниками і державою, що приймає закордонну корпорацію на своїй території, повинні бути засновані на принципах справедливості і рівності.

Відповідно до основних положень етики особистої відповідальності необхідно дотримувати права всіх осіб, прямо або побічно пов’язаних з бізнесом.

Найбільш розповсюдженими порушеннями етичних норм бізнесу, що досить складно припинити в рамках діючого законодавства, є наступні:

• промислове шпигунство;

• маніпулювання інформацією;

• переманювання кадрів;

• випуск продукції низької якості;

• несумлінна реклама;

• завищення цін і картельні змови;

• недостовірна інформація в звітності;

• ухиляння від сплати податків у повному обсязі;

• штучні обмеження ділової практики.

Ділова репутація і її рейтингова оцінка

Особливим інструментом суспільної оцінки і впливу на міжнародні корпорації є рейтингова оцінка репутації. Журнал Fortune публікує список найбільш шановних компаній, що працюють в Америці. Financial Times озвучує світовий рейтинг репутації. Для корпорації висока оцінка ділової репутації грає істотне значення, тому що вона формує суспільну думку і думи ряду експертів, інвестиції в цей актив дають десят-двадцятиразову віддачу.

Оцінити репутацію корпорації досить складно і численні фактори свідчать про наявність істотних проблем у методиках оцінок (наприклад, корпорація Enron в останні роки займала кращі позиції у всіх рейтингах, а потім стала центром фінансових скандалів).

Основними складової ділової репутації є:

• етика у відносинах із зовнішніми партнерами (виконання зобов'язань, відповідальність, кредитна історія, порядність, відкритість);

• етика у відносинах із внутрішніми партнерами (відповідальність менеджерів перед акціонерами, мажоритарних акціонерів перед міноритарними, фінансова прозорість бізнесу);

• репутація топ-менеджерів;

• ефективність менеджменту (рентабельність, ріст, інновації, міжнародні стандарти ведення бізнесу);

• якість продукції;

• відношення до персоналу, розвиток соціальної інфраструктури.

У 1980-ті рр. більшість шкіл бізнесу в США включили дисципліну «Етика бізнесу» у навчальні програми з метою формування професійної етики і підвищення відповідальності бізнесу перед суспільством, оволодіння інструментами для аналізу і прийняття рішень у конкретних ділових ситуаціях.

Ключовою проблемою етики бізнесу є задача підвищення соціальної відповідальності бізнесу. За останні три сторіччя відбулися різкі зміни у відношенні розв’язання даної проблеми як з боку виробників, так і співробітників, і споживачів продукції.

Ставлення власників і вищого управлінського персоналу міжнародних корпорацій до дотримання етичних норм змінилося від повного неприйняття інтересів приймаючої сторони до виконання великомасштабних програм, спрямованих на надання спеціальної допомоги.

Учасниками етичних конфліктів на макрорівні виступають:

• структурні підрозділи міжнародних корпорацій;

• окремі міжнародні корпорації;

• міжнародні корпорації і приймаючі держави;

• міжнародні корпорації і споживачі;

• міжнародні корпорації й інвестори;

• міжнародні корпорації і локальні співтовариства;

• міжнародні корпорації й організації по захисту навколишнього середовища.