2. Експортна й імпортна торгівля міжнародних компаній

Стимули|стимул-реакції| компаній до експорту:

• розширення збуту;

• використання надмірної|надлишкової| потужності. Річ у тому, що|справа в тому , що| компанії часто мають в своєму розпорядженні виробничі можливості|спроможності|, що перевищують внутрішні ринки. Важливо|поважно| у зв'язку з цим відмітити|помітити|, що компанії малих розвинених країн потребують зовнішніх (експортних) ринків нерідко|незрідка| більше, ніж крупних країн. Компанії обох категорій країн володіють однаковою технологією великосерійного виробництва, але|та| перші – набагато меншими об'ємами|обсягами| внутрішніх ринків. Наприклад|приміром|, потреба у|біля| шведської компанії «Volvo|» в експорті своєї продукції більша, ніж у|біля| «General| Motors|». Звідси, індекс транснаціоналізації| у|біля| малих ТНК вищий, в т.ч. експортна квота. Так, із|із| загальної|спільної| суми продажів «Volvo|» в 26,3 млрд. дол. (1998 р.) на зарубіжні продажі доводилося|припадало| більше 90%, а у|біля| «General| Motors|» відповідно з|із| 156 млрд. дол. – 32%;

• диверсифікація джерел збуту;

• зниження собівартості одиниці продукції за рахунок збільшення об'єму виробництва. Дослідження показують, що компанії можуть знижувати свої витрати на 20-40% всякий раз, коли подвоюється випуск продукції. Це явище відоме як крива накопичення досвіду (experience curve);

• розподіл (розсіювання, зменшення) ринку. Виводячи збут за межі ринку тільки|лише| одній сторони, компанія може звести до мінімуму|мінімум-ареалу| коливання попиту, оскільки цикли ділової активності країн знаходяться|перебувають| в різній фазі, і оскільки одні і ті ж товари знаходяться|перебувають| на різних етапах життєвого циклу (одні країни «об'їлися|переїдали|», інші «доїдають», не треті «ще ялини»). В результаті, в першому випадку ціни падають, в другому – не змінюються, в третьому – ростуть|зростають|. Компанія може продавати одну і ту ж продукцію з|із| більшою вигодою за кордоном, чим у себе удома|вдома|: різна культурне і екологічне середовища|середа| в різних країнах; різні етапи життєвого циклу товару; більша кількість клієнтів-покупців.

Стимули|стимул-реакції| до імпорту:

• придбання|надбання| необхідних ресурсів;

• дешевші постачання або якісніші товари. У цих випадках купуюча фірма|фірма-виготовлювач| може краще протистояти конкуренції з боку готових виробів, що імпортуються, або ж сама ефективніше конкурувати на експортних ринках. Наприклад, автомобільна промисловість є прикладом|зразком| глобальної конкуренції, яка залежить від субпідрядних постачань, в т.ч. з|із| інших країн;

• диверсифікація джерел постачання (розширення асортименту, а значить зміцнення позицій);

• зниження риски переривання (або невчасною|несвоєчасною|) постачання товарів за рахунок|лічбу| збільшення числа постачальників. Наприклад, в США багато крупних споживачів диверсифікують свої закупівлі стали із|із| залученням європейських (в т.ч. українських), японських постачальників. Ця стратегія понизила|знизила| ризик недостатнього постачання сталлю американської автомобільної промисловості, коли виник страйк в сталеливарній промисловості в США;

• і, як кінцевий|скінченний| результат, збільшення прибули і прибутковості свого бізнесу.

Важливо|поважно| підкреслити, звернути увагу на наступну|таку| обставину.

Компанії, що здійснюють зовнішньоторговельну діяльність, повинні враховувати:

1. кожна країна має своє особливе економічне, соціальне, культурне, політичне середовище|середу| для бізнесу;

2. зовнішня і міжнародна торгівля регулюється різними інститутами, в т.ч. державними, міждержавними, інтеграційними, корпоративними;

3. сучасні ринки характеризуються не тільки високим ступенем диверсифікації (географічною, галузевою, фірмовою), але і надзвичайно високим рівнем концентрації як на географічному (страновом), так і на фірмовому рівні;

4. національні ринки всіх країн в більшій або меншій мірі включають різні сегменти, а саме:

– по-перше, внутрішні ринки, які, у свою чергу|своєю чергою|, включають три сегменти:

а) ринки, на яких реалізується продукція вітчизняних виробників;

б) ринки, на яких реалізується імпортна продукція;

в) ринки, на яких реалізується продукція підприємств іноземного сектора, а також ринки реімпорту;

• по-друге, зовнішні, або експортні ринки, тобто продукція даної країни реалізується в інших країнах, а також реекспортні ринки.

5. значна частина|частка| світових (і національних) ринків доводиться|припадає| на інтеграційні ринки (близько 50% всієї міжнародної торгівлі) і на внутрішньофірмові ринки (близько 40%);

6. значна і зростаюча частина|частка| світових ринків пов'язана з «тіньовою» економікою, тобто економікою, яка порушує закони, принципи ринкової економіки;

7. сучасна система валютних курсів (плаваючих курсів) змінює|зраджує| ціни, прибуток, конкурентоспроможність.